Ухвала

від 31.01.2013 по справі 9101/70937/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 1170/2а-5150/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Нагорної Л.М.

           суддів:                     Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання:          Драгун К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ДПС

          на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року по справі № 1170/2а-5150/11 за позовом Приватного підприємства «Род-Агро» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2011 року Приватне підприємство «Род-Агро» ( далі – Позивач) звернулося до з позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції ( надалі - Відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001502310 від 07.12.2011 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4878 грн., в т.ч. за основним платежем – 4705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 173 грн. оскільки висновки податкового органу про те, що правочини, укладені ПП “Род-Агро” з підприємством-контрагентом ПП “Белвас” є нікчемними, тобто такими, що укладені без наміру здійснення реальних господарський операцій, не відповідають фактичним обставинам справи та є лише особистим твердженням перевіряючих.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2011 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Судове рішення обґрунтовано тим, що оскільки реальність господарських операцій Позивача з ПП “Белвас” з виконання вантажно-розвантажувальних робіт силами останнього та послуги під'їзної колії Відповідачем не спростовано і фактичне їх здійснення підтверджується наявними у справі копіями первинних документів, то Позивач мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказували на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що суд не надав належної оцінки тому, що за результатами системи співставлення на рівні ДПА України взаємовідносини безпосереднього контрагента Позивача - ПП “Белвас” по ланцюгу постачання з ПП «Євросвіт» та ПП »Алтіма» є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами. А тому первинні документи, видані Позивачу ПП “Белвас” не мають юридичної сили та доказовості первинного документа ( а.с.200-201)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

          Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24 листопада 2011 року уповноваженими фахівцями податкового органу проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП “Род-Агро” з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП “Белвас” (код 32222453) за період з 01.04.2011 по 31.08.2011р.

          За результатами перевірки складений Акт №170/23-1/36793789 від 25.11.2011 року.( а.с. 5-12) .

          Згідно висновків Акту перевірки Позивачем допущено порушення п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (надалі –ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 4705 грн. За позицією податкового органу правочини між ПП “Белвас” та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Таким чином, діяльність ПП “Род-Агро” була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди з контрагентом-постачальником - ПП “Белвас”, яке не виконувало своїх зобов'язань.

          На підставі акту перевірки №170/23-1/36793789 Кіровоградською ОДПІ 07 грудня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001502310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4878 грн., в т.ч. за основним платежем – 4705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 173 грн. (а.с.4).

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення – рішення і було предметом судового позову.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Задовольняючи позовні вимоги ПП “Род-Агро”, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, що виникли у Позивача з його безпосереднім контрагентом , були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Згідно з отриманими податковими накладними мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що між ПП “Белвас” та ПП “Род-Агро” укладено договір 1/1 від 04 січня 2011 року. Предметом даного договору, згідно п.п.1.1, 1.2 п.1, є вантажно-розвантажувальні роботи, які виконуються силами ПП “Белвас” та послуги під'їзної колії (а.с.66).

Позивачем включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних: №47 від 06.04.2011 року на суму 2732 грн. (а.с.69); №9 від 04.05.2011 року на суму 422,50 грн. (а.с.72); №180 від 31.05.2011 року на суму 865,12 грн. (а.с.74); №139 від 30.06.2011 року на суму 129,17 грн. (а.с.78); №146 від 29.07.2011 року на суму 378,50 грн. (а.с.80), виписаних ПП “Белвас”.

Оплата послуг та їх фактичне отримання Позивачем від ПП “Белвас” підтверджується рахунками-фактури №СФ-48 від 06.04.2011 р.; платіжними дорученнями №314 від 09.12.2011 р., №82 від 06.04.2011 р., №144 від 06.05.2011 р., №171 від 03.06.2011 р., №194 від 05.07.2011 р., №214 від 02.08.2011 р.; актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000080, №ОУ-0000133, №ОУ-00129, №ОУ-0000148, №ОУ-00157; рахунками №59 від 04.05.2011 р, №92 від 31.05.2011 р., №112 від 01.07.2011 р.(а.с.67-68, 70-71, 73, 75-77, 79, 81-86).

Факт надання ПП “Белвас” послуг з розвантажування отриманого ПП “Род-Агро” товару, підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями залізничних накладних з квітня по серпень 2011 року №50630029, 32695124, №32695223, №32736795, №43776061, №41186008, №41186032, №32741894, №51227304, №51398055, №41283896, що підтверджують наявність у позивача вказаного товару. (а.с.134-147, 189).

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Пунктом 198.2. цієї ж статті ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. ( пункт 198.3 статті 198 цього Кодексу)

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди, згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України, є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, причому, склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Однак, висновки СДПІ про нікчемність угод, укладених Позивачем з безпосереднім контрагентом - ПП “Белвас”, зроблені Відповідачем лише виходячи з даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів по ланцюгу. При цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, висновок щодо відповідності того чи іншого правочину вимогам закону, а особливо моральним засадам суспільства, вимагає серйозного юридичного аналізу, а фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість, як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти.

Сторонами визнано, що і Позивач і його контрагент зареєстровані як платники податків.

Угоди, укладені Позивачем з ПП “Белвас”, оформлені належним чином, заперечення Відповідача з цього приводу відсутні. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, укладені угоди виконані сторонами: доставка Позивачу товару та виконання робіт підтверджені належними первинними документами, Позивачем здійснена оплата наданих послуг з розвантажування товару.

Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців податкового органу не виникало.

В силу статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В іншому випадку визначення сум податкового зобов'язання мало б кратний характер - по ланцюгу до виробника, що не відповідало б принципам системи оподаткування.

Оскільки СДПІ ні в Акті перевірки, ні у апеляційній скарзі не зазначала та не надала доказів, які б, у відповідності до приписів ЦК України та роз'яснень Пленуму Верховного суду України, свідчили б про нікчемність правочинів – договорів, укладених Позивачем з безпосереднім контрагентом ПП “Белвас”, а Позивач, на підтвердження виконання умов зазначених договорі, мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат, тому, згідно з отриманими податковими накладними, у нього були законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд не надав належної оцінки тому, що за результатами системи співставлення на рівні ДПА України взаємовідносини безпосереднього контрагента Позивача - ПП “Белвас” по ланцюгу постачання з ПП «Євросвіт» та ПП »Алтіма» є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цими правочинами, а тому первинні документи, видані Позивачу ПП “Белвас” не мають юридичної сили та доказовості первинного документа, визнається колегією суддів безпідставним, оскільки фахівці контролюючого органу не спростовують фактичного здійснення господарських операцій з надання послуг чи їх вірного документального оформлення.

З огляду на встановлені у справі обставин, порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права щодо вимог про скасування податкових повідомлень-рішень не вбачається.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 березня 2012 року по справі № 1170/2а-5150/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені статтею 212 КАС України.

          Повний текст ухвали виготовлено 01 лютого 2013 року.

Головуючий:                                                                                          Л.М. Нагорна

          Суддя:                                                                                          Н.А. Олефіренко

          Суддя:                                                                                          В.В. Мельник