Постанова

від 11.03.2014 по справі 804/1257/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 р. Справа № 804/1257/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Луніної О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорос» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ :

15 січня 2014 року Криворізький міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Українсько-Латвійського ТОВ «Сорос» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.10.1997 року Українсько-Латвійське ТОВ «Сорос» взято на облік в Жовтневому районному центрі зайнятості як юридична особа та роботодавець, що використовує найману працю. Однак, згідно розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду за 4-й квартал 2004 рік, самостійно обрахованої та наданої відповідачем до Жовтневого районного центру зайнятості, станом на 08.01.2014 р. борг зі сплати страхових внесків на випадок безробіття перед Фондом в розмірі 353,28 грн. не погашений.

Ухвалою суду від 17 січня 2014 року, відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та запропоновано відповідачу у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття скороченого провадження у даній адміністративній справі, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду без вручення (а.с. 21-22). Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України суд вважає, що копію ухвали про відкриття скороченого провадження відповідачу вручено. Станом на 11 березня 2014 року заперечення відповідача проти позову до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 27.10.1997 року Українсько-Латвійське ТОВ «Сорос» взято на облік в Жовтневому районному центрі зайнятості як юридичну особу та роботодавця, що використовує найману працю.

Відповідно до наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 152 від 23.06.2011 р. «Про реорганізацію Криворізького міського центру зайнятості» проведена реорганізація Саксаганського, Жовтневого, Центрально-Міського та Довгинцівського районних центрів зайнятості м. Кривого Рогу шляхом злиття в Криворізький міський центр зайнятості.

Згідно п. 1 Положення про Криворізький міський центр зайнятості Криворізький міський центр зайнятості є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у м. Кривому Розі.

Підпунктом 2 п. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-111 передбачено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Нормами п.п. 7.1 п. 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18.12.2000р. (зі змінами), у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та сум фінансових санкцій, нарахованих та /або не сплачених у період до 01 січня 2001 року закріплено, що територіальні органи Державної служби зайнятості мають право перевіряти правильність нарахування, своєчасність і повноту перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розмір страхових внесків на випадок безробіття встановлено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. № 2213-ІІІ.

Згідно розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків до Фонду за 4-й квартал 2004 року, самостійно обрахованої та наданої відповідачем до Жовтневого районного центру зайнятості, станом на 08.01.2014 р., борг відповідача зі сплати страхових внесків на випадок безробіття перед Фондом становить 353,28 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідальність за несвоєчасність та неповноту сплати страхових внесків передбачено ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Так, відповідач не виконував покладені на нього вказаним Законом обов'язки по сплаті страхових внесків, а отже, зобов'язаний нести передбачену відповідальність по сплаті недоїмки та пені.

Крім того, несплата відповідачем страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття завдає шкоди інтересам держави, оскільки це перешкоджає належному акумулюванню у державному Фонді коштів та своєчасному наданню соціальних послуг громадянам у разі їх безробіття, що обмежує гарантоване ст. 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, а держава відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм соціальних послуг.

Відповідно до п. 4 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України «Про зайнятість населення», адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з Українсько-Латвійського ТОВ «Сорос» заборгованість зі сплати страхових внесків.

Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізького міського центру зайнятості до Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорос» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з Українсько-Латвійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорос» (ЄДРПОУ 25007612) на користь Криворізького міського центру зайнятості (р/р 37173001002770, УДКУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 21908407, МФО 805012) суму заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 353,28 грн. (триста п'ятдесят три гривні двадцять вісім копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.С. Луніна