Рішення

від 09.07.2009 по справі 17/105пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/105пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.09                                                                                 Справа № 17/105пн

          За позовом  Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Генефіс», м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра»в особі філії  «Луганське регіональне управління» ВАТ КБ «Надра», м. Луганськ

про спонукання виконати певні дії

                                                                                                          Суддя   Фонова О.С.  

                                                            Представники:

від позивача – Агурєєв В. О., директор, паспорт № ЕК 771807 виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 10.03.1998; Осичнюк Є. В., представник, довіреність № б/н  від 04.06.2009;

від відповідача –Волчанська І. В., представник, довіреність № 1-11-3478 від 25.02.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача з необслуговування розрахункових операцій по виплаті заробітної плати на  вимогу клієнта,  та про зобов'язання відповідача видати готівку на виплату заробітної плати у сумі 27482,67 грн.

Від позивача до канцелярії суду 06.07.2009 надійшло уточнення позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача готівку на виплату заробітної плати  у сумі 27482,67 грн., яке по суті є заявою про зміну предмету позову.

У судовому засіданні 09.07.2009 представником позивача подана заява про зміну предмету позову, де зазначено, що предметом позову слід вважати зобов'язання ВАТ КБ «Надра»в особі філії «Луганське регіональне управління»ВАТ КБ «Надра»виконати зобов'язання згідно п. 2.2.2 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті від 12.02.2001, а саме, видати готівку на виплату заробітної плати у сумі 27482,67 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зміна предмету позову є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зміна предмету позову за вказаною заявою позивача прийнята судом до розгляду. Позовними вимогами слід вважати вимоги, зазначені вище.

Позивач також уточнив назву відповідача, та зазначив, що відповідачем є Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра»в особі філії «Луганське регіональне управління»ВАТ КБ «Надра». Дане уточнення приймається судом до уваги.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду пояснення стосовно того, що на заяву позивача про зміну предмету позову, що здана у судовому засіданні  09.07.2009, слід керуватись запереченнями, викладеними у відзиві на позовну заяву № 2/3-3634 від 03.07.2009.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 2/3-3634 від 03.07.2009 проти позову заперечує.  Та, зокрема, зазначає, що постановою правління НБУ № 59 від 10.02.2009 було призначено тимчасову адміністрацію у відповідача.

З метою поліпшення ліквідності балансу ВАТ КБ «Надра»і залучення коштів клієнтів –суб'єктів малого та середнього бізнесу, а також, застосовуючи заходи щодо відновлення іміджу банку і забезпечення своєчасного відправлення безготівкових платежів клієнтів, розпорядженням № 244 від 05.03.2009 тимчасового адміністратора був запроваджений «Регламент проведення платежів клієнтів – суб'єктів малого та середнього бізнесу». Відповідно до п. 2 цього Регламенту: «Неліквідний залишок –залишок засобів, сформований на поточному рахунку станом на початок дня підписання Протоколу або станом на кінець дня 10.02.2009 (за фактом першої події). Неліквідний залишок може використовуватися клієнтом тільки для проведення внутрішніх і внутрисистемних платежів. Ліквідний залишок –це об'єм засобів, сформований за рахунок зовнішніх надходжень клієнта, починаючи з дня підписання Протоколу або з 10.02.09 року (за фактом першої події), і що дозволяє вільно здійснювати як платежі за системою банку Надра, так і зовнішні».

Відповідач приймає до виконання і виконує платіжні доручення позивача на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Але перерахування інших платежів за рахунок неліквідного залишку, в даний час, є неможливим.

Неможливість виконання заяви позивача на видачу готівки, викликана недостатністю, в цей час, коштів на кореспондентському рахунку банку. Тому, згідно з вимогами п. 1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, вона обліковується на відповідному позабалансовому рахунку, а грошові кошти у сумі 27482,67 грн. –на поточсному рахунку похивача, який було відкрито за Договором.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,  заслухавши у судовому засіданні пояснення представників, які прийняли участь у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра»в особі філії «Луганське регіональне управління»ВАТ КБ «Надра» (відповідач у справі), як Банком, та Малим приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Генефіс» (позивач у справі), як Клієнтом,  було укладено договір № 3020010001143 від 12.02.2001 на здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті (далі –Договір).

Як встановлено  пунктом 1.1 Договору,  Банк протягом 3-х днів після надання всіх необхідних документів відкриває Клієнту  поточний основний рахунок  та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства; отримувати готівкові кошти у межах касової заявки на отримання готівки за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку у випадках, передбачених законодавством; вимагати своєчасного та повного  здійснення розрахунків та інших обумовлених даним Договором послуг.

Банк,  в свою чергу, зобов'язується, зокрема, своєчасно здійснювати розрахункові операції (п. 2.3.3 Договору).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з заявками на видачу готівки, однак, відповідачем дані вимоги виконані не були.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовними вимогами.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази на їх підтвердження,  суд дійшов висновку про наступне.

Згідно  статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені  договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір по суті є договором на обслуговування банківського рахунку.

Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором  банківського  рахунка банк  зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві  рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження  клієнта  про перерахування  і  видачу відповідних  сум  з  рахунка  та  проведення  інших  операцій   за рахунком.

Банк  має  право  використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися  цими коштами.

Банк  не  має  права  визначати  та  контролювати  напрями  використання грошових коштів клієнта  та  встановлювати  інші,  не передбачені   договором   або   законом,   обмеження   його  права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

.Пунктами 1,3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк   зобов'язаний  вчиняти  для  клієнта  операції,  які передбачені  для  рахунків  даного  виду   законом,   банківськими правилами  та звичаями ділового обороту,  якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк  зобов'язаний  за  розпорядженням  клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в  день  надходження  до банку  відповідного розрахункового документа,  якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею  1074 ЦК України  встановлено, що обмеження  прав  клієнта  щодо   розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Матеріалами справи встановлено факт надання заявок на видачу готівки, зокрема, заявки на видачу готівки № 5 від 26.05.2009 на суму 27482,67 грн. (а.с.14) Однак, дане заявка всупереч вимогам закону та договору виконана не була.

Посилання відповідача на введення тимчасової адміністрації банку є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ст. 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” з метою    створення   сприятливих   умов   для   відновлення фінансового стану  банку,  який  відповідав  би  встановленим  цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення   вимог   кредиторів  під  час  здійснення  тимчасової  адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Мораторій на  задоволення  вимог  кредиторів  поширюється  на зобов'язання,   строки   виконання  яких  настали  до  призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Суд вважає, що вимога про видачу готівки з власного рахунку не є кредиторською вимогою, а тому доводи відповідача з приводу віднесення вимоги про видачу готівки до неліквідного остатку, згідно Регламенту проведення платежів клієнтів –суб'єктів малого та середнього бізнесу, запровадженого розпорядження № 244 від 05.03.2009 тимчасового адміністратора, у зв'язку з чим відсутня можливість видачі готівки, судом не беруться до уваги.

Відповідно до пункту 1.12. Інструкції про безготівкові   розрахунки   в   Україні   в   національній   валюті,   затвердженої   Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, Банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувана на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: «Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку»;  вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, який отримав повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Тобто, даним нормативним актом передбачено право позивача, в тому числі, на звернення до суду за примусовим виконанням умов договору та видачі готівки.

Суд вважає, що недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку не є правомірною підставою для затримки виконання чи невиконання заявки клієнта на видачу готівки.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача є законними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а доводи відповідача відхиляються як необґрунтовані та такі, що ними спростовуються. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем первісно за майновою вимогою заплачено державне мито у сумі 274,83 грн.  Оскільки позивачем змінено предмет позову з майнової вимоги на немайнову, державне мито за якою становить 85 грн., то у суду немає підстав для повернення йому 189,83 грн. різниці сплаченого державного мита за первісними позовними вимогами.

Таким чином, до стягнення з відповідача згідно статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають судові витрати: у сумі 85 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд    

        в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

     2. Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство комерційний банк „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” „Луганське регіональне управління”, м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 7-а, ідентифікаційний код 20165528, виконати зобов'язання згідно п. 2.2.2 договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті від 12.02.2001,  а саме, видати готівку на виплату заробітної плати у сумі 27482,67 грн.  

    3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” в особі філії ВАТ КБ „Надра” „Луганське регіональне управління”,  м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 7-а, ідентифікаційний код 20165528, на користь Малого приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Генефіс», м. Луганськ,вул. Коцюбинського, 27/455, ідентифікаційний код 31326071, витрати по сплаті державного мита у сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  312 грн. 50 коп.,  видати наказ.

У судовому засіданні  оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення:  13.07.2009.

Суддя                                                                                                 О.С. Фонова