Ухвала

від 27.11.2014 по справі 826/11465/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11465/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

27 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічного обладнання" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічного обладнання" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічного обладнання" (далі - ТОВ "Завод електротехнічного обладнання") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2014 р. №0002202201/3778, №0002222201/3779.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Завод електротехнічного обладнання" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ "Завод Електротехнічного Обладнання" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Актар Груп Трейд" за 2013 рік, за результатом якої складено акт перевірки від 18.04.2014 р. №3575/26-51-22-01/37788607.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати на суму 100 000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 19 000,00 грн.;

- п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі акту перевірки від 18.04.2014 р. №3575/26-51-22-01/37788607 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 12.05.2014 р.:

- №0002202201/3778, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25000,00 грн., з якої: за основним платежем - 20000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 5000,00 грн.;

- №0002222201/3779, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 23750,00 грн., з якої: за основним платежем - 19000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4750,00 грн.;

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, колегія суддів враховує те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Актар Груп Трейд" (виконавець), в особі директора ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг №12 від 01.04.2013 р. Згідно умов даного договору, виконавець зобов'язується за завданням замовника виконувати юридичні послуги, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано суду: договір про відступлення права вимоги від 18.07.2013 р., акти наданих послуг, податкові накладні (за підписом ОСОБА_4), платіжні доручення.

Проте, такі документи не підтверджують факт надання послуг, оскільки не містять характеристики змісту наданих послуг, їх кількісних та якісних показників і не дають можливість встановити, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність і доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку), а лише містять загальні назви та їх вартість.

Також, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності повноважень у ОСОБА_4 підписувати договір та первинні документи, в тому числі і податкові накладні від імені директора ТОВ "Актар Груп Трейд", оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, така особа не значиться директором ТОВ "Актар Груп Трейд".

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 р. по справі №761/22932/13-к встановлено, що ТОВ "Актар Груп Трейд" протягом 2012-2013 років підприємницьку діяльність фактично не здійснювало та було зареєстровано за грошову винагороду на ОСОБА_5

З огляду на викладне, є обґрунтованим висновок податкового органу про те, що позивачем перераховувалися, а ТОВ "Актар Груп Трейд" приймалися кошти без мети реального настання правових наслідків, а тому підстави для формування валових витрат та податкового кредиту у позивача по вказаним правочинам відсутні, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Завод електротехнічного обладнання" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод електротехнічного обладнання" залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.

Повний текст ухвали складено 02.12.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Бистрик Г.М.