Постанова

від 06.11.2014 по справі 804/15770/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 804/15770/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Рябчук О.С. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Побут" про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ :

29 вересня 2014 р. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» (далі - відповідач) з вимогами про стягнення податкової заборгованості з платника податків ТОВ «Побут» (код ЄДРПОУ 20256894) у сумі 2 132,5грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 22.09.2014 року за ТОВ «Побут» рахується податковий борг у розмірі 2 132,5грн., в тому числі 2 132,5грн. - по земельному податку, що утворився внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань. Позивач також вказував, що податкова вимога про сплату суми боргу за № 73-15 від 29.07.2013 р. направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте сума боргу залишається не сплаченою відповідачем, з урахуванням чого наполягає задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження за адміністративним позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів і зборів у Дніпропетровській області від 01.10.2014 р. направлена відповідачу на адресу, що зазначена в ЄДРПОУ. Проте, конверт з вмістом вказаного поштового відправлення повернувся на адресу суду 24.10.2014 р. з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут» зареєстровано юридичною особою 29.11.1996 р., про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України про включення відомостей про юридичну особу, ідентифікаційний код 20256894.

Відповідач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській ОДПІ з 20.12.1996 р за №1256.

Згідно з довідкою Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про час виникнення заборгованості, що заявлена у позові, ТОВ «Побут» станом на 22.09.2014 року має непогашений податковий борг у загальному розмірі 2 132,50грн. із земельного податку.

Згідно з наведеною довідкою сума заборгованості утворилась:

- за рахунок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань із земельного податку по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний 2013 рік від 25.04.2013 р. у загальній сумі 1117,61грн.; та по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за звітний 2014 рік від 20.02.2014 р. за період січень-липень 2014р. у сумі 651,91грн. та

- за рахунок штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків сплати самостійно задекларованих грошових зобов'язань згідно податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 р. №0002931504 на суму 170грн., №0002921504 на суму 170грн. та від 01.07.2013 р. №0004971504 на суму 22,98грн.

Копії податкових повідомлень-рішень 20.05.2013 р. №0002931504, №0002921504 та від 01.07.2013 р. №0004971504 вручено директору ТОВ «Побут», про що свідчить відповідна відмітка на корінці податкових повідомлень-рішень.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу № 73-15 від 29.07.2013 р. на суму 1404,44грн.

Зазначена податкова вимога направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт повернувся відправнику 07.09.2013 р. з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми боргу надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За правилами ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За приписами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач своєчасно звітує, проте порушує строки сплати грошових зобов'язань з податку за землю, визначених самостійно.

Так, матеріалами справи підтверджено подання відповідачем податкової декларації за звітний 2013 рік з річним декларуванням зобов'язань із земельного податку на суму 1117,61грн., та податкової декларації за звітний 2014 рік з річним декларуванням зобов'язань із земельного податку 1117,61грн.

Окрім того, за порушення строків сплати самостійно задекларованих зобов'язань відносно відповідача були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013 р. №0002931504, №0002921504 та від 01.07.2013 р. №0004971504 про нарахування штрафних санкцій.

Копії наведених податкових повідомлень-рішень вручені директору ТОВ «Побут». Надіслання відповідачу податкової вимоги підтверджується матеріалами справи, докази оскарження вимоги №73-15 від 29.07.2013 р. відсутні.

За таких обставин, сума податкового зобов'язання із земельного податку згідно декларації за 2013 рік у розмірі 1117,61рн., декларації на 2014 рік за період січень-липень 2014 року у розмірі 651,96грн. та згідно податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013 р. №0002931504, №0002921504, від 01.07.2013 р. №0004971504 (170грн.+170грн.+22,98грн.) є узгодженою.

Отже, 2 132,5грн. є саме податковим боргом відповідача.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення 2 132,5грн. податкового боргу із земельного податку.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням встановленого Податковим кодексом України правила черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» про стягнення податкової заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме, кошти в розмірі 2 132,5грн. підлягають стягненню з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побут» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Побут» (код ЄДРПОУ 20256894), на користь бюджету на розрахунковий рахунок згідно з бюджетною класифікацію 13050100 в рахунок погашення податкового боргу із земельного податку в розмірі 2 132,5грн.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.С. Рябчук