Рішення

від 13.07.2009 по справі 44/165

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

44/165

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.07.09 р.                                                                                                       Справа № 44/165                               

Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» (представник Рябініна О.В., довіреність від 09.06.09 року) до відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості за передану продукцію з урахуванням пені, індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 3'789,58 грн.,

                                             ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» (далі – Продавець) звернулося до суду з позовом  про стягнення заборгованості 2'800 грн., інфляційних 383,60 грн., трьох процентів річних 67,43 грн. та пені 538,55 грн. за поставлену за договором поставки № 48/4-21 від 07.07.08 року (далі – Договір) соду каустичну (далі – Товар) до відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» (далі – Покупець). Позовні вимоги Продавця ґрунтуються на неналежному виконанні умов зазначеного Договору, а також простроченні Покупцем грошового зобов'язання, яке виникло з поставки Товару на загальну суму 4'000 грн.  

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання за юридичною адресою Покупця. Проте суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.

Вислухавши в судовому засіданні представника Продавця, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Продавця підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статей 712 і 655 ЦК України та розділів 1-4 Договору, Продавець зобов'язався передати Товар у власність Покупця на умовах самовивезення (EXW) зі складу постачальника, а Покупець зобов'язався прийняти Товар і сплатити за нього визначену суму коштів попередньою оплатою 30% суми та остаточною протягом 10 банківських днів з моменту отримання Товару.

Згідно видаткової накладної № 0808-1 Продавець 08.08.08 року передав Покупцеві Товар вартістю 4'000 грн. Покупцем прийнято означений Товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, внаслідок чого обов'язок передачі Продавцем Товару на загальну суму 4'000 грн. вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов розділу 4 Договору. Згідно пункту 2.2. Інструкції про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20, затвердженої Державним комітетом статистики України від 27.07.98 року № 263, накладна (типова форма № М-20) є підставою для списання товарно-матеріальних цінностей підприємством, що здійснило їх відпуск, для оприбуткування їх підприємством-одержувачем та для дозволу на вивіз їх з території підприємства-постачальника, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку.

Додатковим доказом отримання Товару є довіреність ЯПЗ № 687268 від 07.08.08 року , яка надала громадянину Савельєву В.С. право на отримання у Продавця Товару від імені відповідача.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані позивачем видаткова накладна та довіреність – є належним доказом здійснення передачі відповідачу Товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди відповідача з належністю виконання позивачем своїх зобов'язань по Договору щодо передачі Товару – суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 2.5 Договору, Покупець має остаточно оплатити отриманий Товар в строк 10 банківських днів з моменту вручення Товару. Таким чином, суд вважає, що право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобов'язання на загальну суму 4'000 грн. виникло 25.08.08 року.

За даними банківської виписки від 23.07.08 року, відповідачем була проведена часткова оплата боргу 1'200 грн.

Грошове зобов'язання Покупця перед Продавцем на суму 2'800 грн. на момент прийняття рішення суду – не виконане, на порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Несвоєчасне виконання Покупцем грошового зобов'язання за умовами пункту 6.2 Договору та статті 549 ЦК України тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день, що відповідає змісту статей 549-550 ЦК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Судом перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 538,55 грн., нарахованої у період з 21.08.08 року до 09.06.09 року, та встановлено, що подібний спосіб нарахування не відповідає нормам частини 6 статті 232 ГК України, оскільки позивачем неправильно визначено момент початку нарахування пені та значно перевищено шестимісячний строк нарахування неустойки. З огляду на наведене, за арифметичним розрахунком суму, пеня підлягає частковому стягненню, у розмірі 335,08 грн. (2'800 грн. Х 12% / 100 Х 182 дні / 365 днів).

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ», сума боргу з урахуванням індексу інфляції та трьома процентами річних з простроченої суми за період 293 днів з моменту виникнення права грошової вимоги до 09.06.09  року становить 3'251,03 грн., у тому числі 383,60 грн. інфляційних та 67,43 грн. річних.

Таким чином, причиною виникнення спору є протиправне порушення Покупцем умов Договору, а також норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів купівлі-продажу та поставки.

Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони.

На підставі ст.ст.525, 526, 549-551, 625 та 655-697 ЦК України, ст.232 ГК України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

                                                 ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» до відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» про стягнення заборгованості за передану продукцію з урахуванням пені, індексу інфляції та трьох процентів річних у загальному розмірі 3'586,11 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Старокраматорський машинобудівний завод» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маргунас-Україна» заборгованість 2'800 грн., 335,08 грн. пені, 383,60 грн. інфляційних, 67,43 грн. річних та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 96,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 304,25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано у 3 примірниках:

1 –позивачу

2 –відповідачу

3 –господарському суду Донецької області