Рішення

від 18.11.2014 по справі 910/20424/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20424/14 18.11.14

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон Роял Трейд»

про стягнення грошових коштів

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.Л.К." звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон Роял Трейд" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2014 порушено провадження у справі №910/20424/14 та призначено її до розгляду на 16.10.2014 року.

За наслідками розгляду судового засідання 16.10.2014, у зв'язку із неявкою відповідача до судового засідання, судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 18.11.2014 року.

Під час судового засідання 18.11.2014 судом розглянуто подану позивачем 10.11.2014 заяву про зменшення позовних вимог через відділ діловодства ата документообігу Господарського суду міста Києва, та прийнято її до розгляду та ухвалено, що подальший розгляд справи буде здійснено у межах заявлених позовних вимог.

Сторони до судового засідання не направили своїх представників для участі у судовому засіданні, позивач у свою чергу просив розглянути справу за відсутності його представника.

Разом з тим, приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач на виклик суду не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дон Роял Трейд» (покупець) укладено договір поставки № 44-2012/Л, за яким продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар, оплатити його вартість у відповідності з умовами даного договору (п. 1.1. Договору поставки).

Вид, ціни і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2. договору поставки.)

За приписами п. 3.6. договору поставки, перехід права власності на товар покупцеві здійснюється з моменту фактичної передачі товару представнику покупця.

Датою передачі товару вважається дати підписання видаткової накладною представником покупця п. 3.7. Договору поставки).

На виконання умов Договору поставки № 44-2012/Л ТОВ «Л.Л.К.» поставило ТОВ «Дон Роял Трейд» товар згідно видаткових накладних № ЛЛК04222 від 18.12.2013 на суму 3 395,84 грн., №ЛЛК04325 від 28.12.2013 на суму 512,28 грн. та № 208 від 29.01.2014 на суму 3 303,31 грн., тобто на загальну суму 7 211,43 грн.

Поставлений, згідно вказаних видаткових накладних, товар оплачений лише частково у розмірі 2 548,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками про рух грошових коштів на рахунку позивача, а саме від 26.03.2014 на суму 1000,00 грн. та на суму 1 548,40 грн. згідно виписки за 10.04.2014 року.

Таким чином, непогашений борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон Роял Трейд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» за поставлений згідно договору поставки № 44-20212/Л від 01.11.201 товар на день розгляду справи становить 4 663,03 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити на тому, що при подачі позивачем заяви про зменшення позовних вимог, ТОВ «Л.Л.К.» допущено арифметичну помилку при розрахунку залишку заборгованості у розмірі 4 960,00 грн., у той час як залишок боргу становить 4 663,03 грн. (7 211,43 грн. - 2 548,40 грн.).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як встановлено судом, що 01.11.2012 між сторонами укладено договір №44-2012/Л, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач у повному обсязі виконав прийняті за Договором зобов'язання, та поставив відповідачу товар на загальну суму 7 211,43 грн., що підтверджується складеними та підписаними сторонами відповідними видатковими накладними.

Проте відповідач у порушення зобов'язань, прийнятих за Договором, не здійснив повну оплату отриманих товарів, яка станом на момент розгляду спору у суді, так і залишилась не погашена та становить 4 663,03 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у розмірі основного боргу, який станом на день розгляду спору становить 4 663,03 грн.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон Роял Трейд» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон Роял Трейд» (02090, місто Київ, вулиця Академіка Бутлерова, будинок 6; ідентифікаційний код 38408747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Л.Л.К.» (08306, місто Бориспіль, вулиця Радгоспна, будинок 1; ідентифікаційний код 31482321) 4 663 (чотири тисячі шістсот шістдесят три) гривні 03 копійки суми заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок витрат зі сплати судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті 18.11.2014 року.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 24.11.2014 року

Суддя К.В. Полякова