cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/23124/14 25.11.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текос ЛТД"
про стягнення 14411,17 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін :
Від позивача: Павицька Т.Б. (дов.)
Від відповідача: Грабчак В.М. (дов.)
У судовому засіданні 25.11.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Рівнебуд" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Текос ЛТД" 17 142,30 грн. заборгованості за договором оренди № 20 від 01.03.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/23124/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2014р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014., у зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. у відпустці, розгляд справи № 910/23124/14 призначено на 25.11.2014р.
12.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" надійшли документи по справі та заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути основний борг у розмірі 12703,27 грн., комунальні послуги у розмірі 463,27 грн., інфляційні втрати у розмірі 487,79 грн., 91,81 грн. - 3 % річних, пеню у розмірі 665,03 грн.
Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом встановлено, що заява про зменшення позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.
25.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" надійшли документи по справі.
Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" в судовому засіданні 25.11.2014р. надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Текос ЛТД" в судовому засіданні 25.11.2014р. письмового відзиву на позов не надав, надав суду пояснення по справі, частково визнав позовні вимоги, просив суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення пені.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 25.11.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
01.03.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Рівнебуд" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текос ЛТД" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди приміщення №20 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 41, загальною площею 51,0 кв.м., номер кімнат №60, 61, 62, для розміщення офісу.
Згідно із п. 5.2. Договору, передача приміщення та майна, що орендуються, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщення та майна в оренду.
01.03.2011 року між позивачем та відповідачем було підписано акт прийому-передачі приміщення.
Відповідно до п. 3.1. Договору у редакції Додатку №3 від 01.05.2014р., сторонами погоджено, що термін дії Договору оренди приміщення до 01.05.2015 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору у редакції Додатку №3 від 01.05.2014р., розмір щомісячної орендної плати складає 3060,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 4.2. Договору визначено, що орендна плата сплачується в готівковому та безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця в термін не пізніше 5 числа поточного місяця.
Плата за комунальні послуги проводиться орендарем згідно окремих розрахунків (п. 4.5. Договору).
Пунктом 6.4.2. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі здійснювати орендні платежі.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач, в порушення умов Договору, у період з червня 2014 р. по жовтень 2014 р. не виконував зобов'язання в частині здійснення орендної плати, у зв'язку з чим, станом на час звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати складає 15300,00 грн. та за несплачені комунальні послуги - 597,67 грн.
Під час розгляду справи, позивачем заявлено заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою основний борг становить 12703,27 грн. та заборгованість з комунальних послуг - 463,27 грн.
Також, позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати орендних платежів, нараховані інфляційні втрати у розмірі 487,79 грн., 3 % річних у розмірі та пеня у розмірі 91,81 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем приміщеннями позивача - Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" та наявність у нього заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 12703,27 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2. Договору, орендна плата сплачується в готівковому та безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця в термін не пізніше 5 числа поточного місяця.
Враховуючи зазначене, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних за Договором на момент розгляду справи настав.
Також, заборгованість відповідача за комунальні послуги становить 463,27 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2014р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу вих. №03/185 від 18.09.2014р. про оплату заборгованості по орендній платі та за комунальні послуги в семиденний термін з дня отримання даної вимоги.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором оренди приміщення №20 від 01.03.2011р. в частині сплати орендних платежів та комунальних послуг, заборгованість у розмірі 12703,27 грн. по сплаті орендних платежів та заборгованість у розмірі 463,27 грн. за комунальні послуги за даним Договором, підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 12703,27 грн. по сплаті орендних платежів та заборгованість у розмірі 463,27 грн. за комунальні послуги підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за Договором в частині своєчасної сплати орендних платежів, у зв'язку з чим, позивачем нараховані пеня у розмірі 665,03 грн., 3% річних у розмірі 91,81 грн., інфляційні втрати у розмірі 487,79 грн., за періоди з 06.06.2014 р. по 16.07.2014 р., з 17.07.2014 р. по 16.10.2014 р., з 06.07.2014 р. по 16.07.2014 р., з 17.07.2014 р. по 16.10.2014 р., з 06.08.2014 р. по 16.10.2014 р., з 06.09.2014 р. по 16.10.2014 р., з 06.10.2014 р. по 16.10.2014 р.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 8.1.1. Договору, орендар несе наступну відповідальність за даним Договором, зокрема, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Суд перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, встановив, що розрахунок пені у розмірі 665,03 грн. є вірним.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.2014р. усно заявив про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені.
Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Оцінивши співвідношення розміру заявленої пені, розмір заборгованості, враховуючи майновий стан сторін, положення вищенаведених норм та доводи, якими відповідач обґрунтовує необхідність зменшення пені, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50% від суми яку просить позивач.
Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 332,52 грн.
Розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем є вірним, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 487,79 грн. підлягає задоволенню.
Суд перевіривши розрахунок 3% річних здійснений позивачем, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 90,55 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому, відповідно до п. 4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текос ЛТД" (03115, м. Київ, вулиця Котельникова, будинок 25, код ЄДРПОУ 36884190) на користь Приватного акціонерного товариства "Рівнебуд" (33014, Рівненська область, м. Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 41, код ЄДРПОУ 01273310) 12703 (дванадцять тисяч сімсот три) грн. 27 коп. - основного боргу, 463 (чотириста шістдесят три) грн. 27 коп. - комунальних послуг, 332 (триста тридцять дві) грн. 52 коп. - пені, 90 (дев'яносто) грн. 55 коп. - 3 % річних, 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 79 коп. - інфляційних втрат, 1826 (одну тисячу вісімсот двадцять шість) грн. 84 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 01.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2014 |
Оприлюднено | 05.12.2014 |
Номер документу | 41726881 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Гулевець О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні