Рішення

від 02.12.2014 по справі 917/2148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 Справа № 917/2148/14

за позовом Малого приватного підприємства "Град", вул. Миргородських Дивізій, буд. 3, м. Миргород, Полтавська область, 37602

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Будресурси", вул. Жовтнева, 19, оф. 16, м. Полтава, 36020

про стягнення 93 354,35 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: Буряк М.І. (директор), наказ № 11-К від 26.03.2014 р., паспорт серії КО № 069811, виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 05.02.2000 р.; Кривонос К.А., довіреність № 240 від 11.11.2014 р., паспорт серії КО № 829505, виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області 15.09.2010 р.;

від відповідача: не з'явилися.

02.12.2014 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору : розглядається позов Малого приватного підприємства "Град" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Будресурси" 93 354,35 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім укладеного між сторонами Договору підряду № 2 від 03.04.2013 р., в тому числі : 84 171,58 грн. основна заборгованість та 9 182,77 грн. пеня за період з 10.04.2014 р. по 10.10.2014 р..

Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього судом обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Останній нарочно надав суду клопотання № 1-188/О від 02.12.2014 р. (вх. № 15973 від 02.12.2014 р.) про відкладення розгляду справи з огляду на перебування директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Будресурси" на дату розгляду справи у суді у відрядженні в іншому місті та неможливістю забезпечити явку повноважного представника через скрутне фінансове становище.

Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхилене судом з огляду на його необґрунтованість. При вирішенні вищезазначеного клопотання судом враховано ч. 2 пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якої учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32-34 ГПК України). Крім того, явка представників сторін у судове засідання обов'язковою судом не визнавалася, а наведені у клопотанні обставини не перешкоджали наданню відповідачем нормативно обґрунтованого та документально підтвердженого відзиву на позов, що є правом відповідача згідно ст. 59 ГПК України, та про що останнього було повідомлено судом двічі (ухвалою від 21.10.2014 р. про порушення провадження у даній справі, що отримана представником відповідача 22.10.2014 р., ухвалою суду від 13.11.2014 р. про відкладення розгляду даної справи, що отримана представником відповідача 18.11.2014 р.).

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказану обставину як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представники позивача на позовних вимогах наполягають за мотивами позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази, суд,

встановив :

03.04.2013 р. між Малим приватним підприємством "Град" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" (замовник) укладено договір підряду № 2 на тимчасові споруди на свердловині № 2 Ярмаківської площі для досліджень видобувних можливостей родовища (далі - Договір, а.с. 13-16).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати у відповідності до умов даного Договору роботи по : тимчасові споруди на свердловині № 2 Ярмаківської площі для досліджень видобувних можливостей родовища (п. 1.1 Договору);

- замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п. 1.2 Договору);

- підрядник зобов'язується здійснити будівництво об'єкту в термін з 03.04.2013 р. до 31.12.2013р. (п. 3.3.1 Договору);

- замовник зобов'язується протягом 3-х днів з моменту отримання актів виконаних робіт та при відсутності зауважень прийняти ці роботи і невідкладно підписати представлені акти (п. 3.1.1 Договору);

- вартість робіт становить 300 000,00 грн.. Договірна ціна динамічна (4.1 Договору);

- замовник надає підряднику аванс на придбання матеріалів і виконання робіт в сумі 30 % від суми договору. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів протягом 3-х місячного терміну (п. 4.4 Договору);

- повний розрахунок за виконані роботи здійснюється після підписання актів КБ-2в та КБ-3. У разі поетапного виконання робіт підрядником замовник приймає до оплати проміжні акти виконаних робіт по видах робіт у відповідності до затвердженої кошторисної документації (п. 5.1 та п. 5.2 Договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання - 03.04.2013 р. і діє до 31.12.2013 р. (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору Малим приватним підприємством "Град" (підрядником) у квітні-червні 2013 року було виконано підрядні будівельні роботи на загальну суму 240 374,98 грн., про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт типової форми КБ-2в № 1 від 30.04.2013 р. за квітень 2013 року на суму 54 536,88 грн. (а.с. 20-25), № 2 від 18.05.2013 р. за травень 2013 року на суму 54 243,86 грн. (а.с. 28-32), № 3 від 22.05.2013 р. за травень 2013 року на суму 73 577,70 грн. (а.с. 33-40), № 4 від 20.11.2013 р. за червень 2013 року на суму 58 016,54 грн. (а.с. 43-49) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми КБ-3 за квітень-травень 2013 року від 18.05.20113 р. на суму 108 780,74 грн. (а.с. 26-27), за травень 2013 року від 22.05.2013 р. на суму 73 577,70 грн. (а.с. 41-42), за червень 2013 року від 22.112013 р. на суму 58 016,54 грн. (а.с. 50-51), що підписані без зауважень представниками сторін та скріплені печатками сторін.

За даними позивача в порушення умов Договору відповідачем оплату вартості отриманих результатів робіт проведено не у повному обсязі, про що свідчать виписки банку з рахунку позивача (а.с. 52-62), на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача складає 84 171,58 грн.. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами проводилась звірка взаєморозрахунків та було складено належним чином оформлений акт, згідно якого станом на 09.10.2014 р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 84 171,58 грн. (а.с. 63).

В зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором в частині здійснення розрахунків за отримані результати підрядних робіт позивач направив на його адресу претензію № 204 від 01.04.2014 р. з вимогою перерахувати кошти в розмірі 84 171,58 грн. за виконані будівельно-монтажні роботи по Договору (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 18). Вищезазначена претензія була отримана представником відповідача 03.04.2013 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19).

Враховуючи відсутність реагування на вказану претензію з боку відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 93 354,35 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім укладеного між сторонами Договору підряду № 2 від 03.04.2013 р., в тому числі : 84 171,58 грн. основна заборгованість та 9 182,77 грн. пеня за період з 10.04.2014 р. по 10.10.2014 р..

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами (п. 1 ст. 882 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається належне виконання позивачем протягом квітня-червня 2013 року підрядних будівельних робіт на загальну суму 240 374,98 грн., а також прийняття без зауважень результатів цих робіт відповідачем.

Оскільки Договір не містить положень щодо визначення конкретного строку оплати вартості виконаних позивачем підрядних будівельних, суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини врегульовані приписами ст. 530 Цивільного кодексу України .

Відповідно до висновків Верховного суду України за постановою від 28.11.2011 р. у справі № 43/308-10, що є обов'язковими для застосування у судовій практиці відповідно до положень ст. 111 28 ГПК України, вимога має бути вчинена у активній формі поведінки однієї сторони, доведеної до іншої. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги постачальника, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом : як шляхом звернення з претензією, листом, телеграмою, тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Оскільки частина вартості отриманих підрядних будівельних робіт була здійснена відповідачем в сумі 156 203,40 грн., строк виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати решти вартості виконаних Малим приватним підприємством "Град" (підрядником) у квітні-червні 2013 року в сумі 84 171,58 грн. згідно претензії № 204 від 01.04.2014 р. та приписів ст. 530 Цивільного кодексу України настав 10.04.2014 р..

З матеріалів справи вбачається, що в порушення прийнятих на себе зобов'язань за Договором та приписів ст. 854, ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач результати отриманих підрядних робіт не оплатив, заборгованість останнього на момент прийняття даного рішення складає 84 171,58 грн.. Дана обставина відповідачем не спростована.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 84 171,58 грн. заборгованості є обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З наведеного вбачається, що законодавець поділяє неустойку на законну і договірну. Необхідною умовою виникнення права на неустойку є визначення у законі чи у договорі управленої та зобов'язаної сторони, вид правопорушення за який вона стягується і конкретний її розмір.

Таким чином, у зв'язку із тим, що у договорі сторони не погодили конкретний розмір неустойки у разі порушення замовником строків оплати отриманих результатів будівельних робіт, іншими актами цивільного законодавства конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного цивільного правопорушення не встановлено, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з останнього 9 152,77 грн. пені.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

За викладеного, позовні вимоги підтверджуються поданими доказами та відповідають нормам матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Понесені позивачем при пред'явленні даного позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз - Будресурси" (вул. Жовтнева, 19, оф. 22, м. Полтава, 36020), ідентифікаційний код юридичної особи 33458044, р/р 2600131894 в АТ "Фортуна-Банк" м. Київ, МФО 300904 на користь Малого приватного підприємства "Град" (вул. Миргородських Дивізій (буд. 3, м. Миргород, Полтавська область, 37602), ідентифікаційний код юридичної особи30131773, р/р 26005000001121 в ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614 - 84 171,58 грн. основного боргу та 1 644,30 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог Малого приватного підприємства "Град" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" 9 152,77 грн. пені у позові відмовити.

Повне рішення складене 04.12.2014 р..

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після