Рішення

від 15.07.2009 по справі 17/1662

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/1662

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2009 р.                                          м. Черкаси                          Справа №  17/1662

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Уляніцький Р.О. - по довіреності,відповідача –Тягло І.І. –по довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1662

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДРОДЖЕННЯ»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Будівельна»

простягнення 113 566,15 грн.

                                                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДРОДЖЕННЯ»(далі-позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Будівельна»(далі-відповідач) 113 566,15 грн. заборгованості, з яких: 94 524 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 1 359,59 грн., 6 805,72 грн. інфляційних, 10 876,84 грн. пені.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно договору № 27/03-01 від 27 березня 2008 року.

У судовому засіданні 07.07.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 02.07.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Пролетарська, буд. 1-А).

Враховуючи вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", згідно з якими якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, справа підлягає розгляду по суті з прийняттям відповідного рішення.

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 12.06.2009 року про порушення провадження у справі та від 07.07.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, він в судове засідання 15.07.2009 року з'явився, надав відзив на позов, в якому проти позову заперечує повністю в частині стягнення 3% річних та інфляційних, заперечує частково проти нарахованої суми пені та визнає позов в частині суми основного боргу, надав витребувані судом документи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 27/03-01 від 27 березня 2008 року (а.с.12), за умовами пункту 1.1 якого ТОВ «Відродження»(далі-позивач) зобов'язалось передати у власність покупця цеглу червону повнотілу (товар), а ТОВ «Цегла Будівельна»(далі-відповідач) зобов'язалось прийняти її та оплатити в строк, зазначений у договорі.

В силу пункту 1.2. договору поставка здійснюється партіями, партією вважається кількість товару, що поставляється за однією товарно-транспортною накладною (актом прийому-передачі); поставка цегли червоної повнотілої здійснюється за ціною 972,00 грн. з ПДВ за одну тисячу штук (пункт 4.1. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони в пункті 5.1 договору встановили, що датою поставки кожної окремої партії товару вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної накладної, акту прийому-передачі) сторонами або представниками сторін, яким надані відповідні повноваження. Оплата товару в силу пункту 6.1 договору здійснюється покупцем не пізніше ніж за три банківські дні до дати поставки партії товару постачальником, тобто сторони домовились про попередню (авансову) оплату вартості товару.

Стаття 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

За твердженнями позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 606 042 грн., що підтверджується видатковими накладними, які позивач надав в судовому засіданні 15.07.2009 року.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (стаття 538 Цивільного кодексу України).

Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свого обов'язку по оплаті кожної партії товару за три банківські дні до дати поставки цієї партії товару не виконав, розрахувався з позивачем частково в сумі 478 750 грн. (606 042,00-127 292), що підтверджується банківськими виписками, прибутковими касовими ордерами, які позивач надав в судовому засіданні 15.07.2009 року.

16 вересня 2008 року сторони провели звірку взаєморозрахунків, про що склали акт (а.с.13), яким встановили заборгованість відповідача станом на 01.09.2008 року - 127 292 грн.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами було визначено порядок оплати за поставлений товар - передоплата, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за поставлений товар, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за цей товар.

Оскільки в даних правовідносинах моментом виконання зобов'язання є момент передачі товару відповідачу, то з цього моменту у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар, а у відповідача настав обов'язок по сплаті за поставлений товар. У випадку ж несплати, позивач має право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Судом також встановлено, що позивачем 17.12.2008 року було вручено представнику відповідача вимогу № 590 від 10.12.2008 року про сплату боргу в сумі 122 148 грн. (а.с.14), у зв'язку з чим відповідачем було складено гарантійний лист (а.с.15), в якому він гарантував до 25 січня 2009 року оплатити поставлений товар згідно акту звірки станом на 10.12.2008 року в сумі 118 448 грн., проте цього не зробив.

Після цього позивач дав згоду первісному боржнику - ТОВ «Цегла Будівельна»на переведення його боргу в сумі 23 924 грн. на нового боржника - ТОВ «Цегла Черкащини»(а.с.16), про що було укладено договір переведення боргу № б/н від 01.02.2009 року (а.с.17), за умовами якого ТОВ «Цегла Будівельна»переводить, а ТОВ «Цегла Черкащини»приймає на себе виконання зобов'язання по оплаті за цеглу керамічну М-75 повнотілу в сумі 23 924 грн. згідно договору № 27/03-01 від 27 березня 2008 року.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав зобов'язання по оплаті за поставлений товар в сумі 487 594 грн., частину боргу в сумі 23 924 грн. перевів на ТОВ «Цегла Черкащини», станом на момент подання позову його заборгованість перед позивачем складає 94 524 грн., тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки станом на 01.01.2009 року заборгованість відповідача в сумі 94 524 грн. вже існувала, позивач користуючись своїм правом встановив такі періоди:

-          для нарахування 3% річних: з 01.01.2009 року по 24.06.2009 року на суму 94 524 грн.;

          -              для нарахування інфляційних: з січня 2009 року по травень 2009 року на суму 94 524 грн.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3 % річних в сумі 1 359,59 грн. за відповідний період, встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

94 52401.01.2009 - 24.06.20091753 %1 359,59(94 524,00*3%*175днів/365)

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 6 805,72 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –6 805,74 грн.), але оскільки позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 6 805,72 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

січень 2009 року94 524,00102,92 741,20(94 524*102,9/100=97 265,20-94 524)

лютий 2009 року94 524,00101,51 417,86(94 524,00*101,5/100=95 941,86-94 524,00)

березень 2009 року94 524,00101,41 323,34(94 524,00*1014/100=95 847,34-94 524,00)

квітень 2009 року94 524,00100,9850,72(94 524,00*100,9/100=95 374,72-94 524,00)

травень 2009 року 94 524,00100,5472,62(94 524,00*100,5/100=94 996,62-94 524,00)

Загальна сума: 2 741,20 + 1 417,86 + 1 323,34 + 850,72 + 472,62 = 6 805,74 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 876,84 грн.

Оскільки Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»ставить стягнення пені в залежність від домовленості про це сторін в договорі, і сторонами в договорі № 27/03-01 від 27 березня 2008 року не визначена відповідальність, в тому числі пеня, за порушення грошового зобов'язання, то суд відмовляє в позові про стягнення 10 876,84 грн. пені.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 102 689,31 грн., з яких: 94 524 грн. основного боргу, 6 805,72 грн. інфляційних та 1 359,59 грн. - 3% річних.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1 026,89 грн. та 282,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 428 від 23.06.2009 року, оскільки при поданні позову державне мито підлягало сплаті в сумі 1 135,66 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                 ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Цегла Будівельна»(Черкаська обл., Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Пролетарська, буд. 1А, р/р 26005301683 в АКБ «Меркурій»м. Київ, МФО 300755, код ЄДРПОУ 35846698) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДРОДЖЕННЯ»(Черкаська обл., м. Жашків, вул. Пархоменко, буд. 114, р/р 260015079 в ЧОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 354411, код ЄДРПОУ 05467398) –94 524 грн. заборгованості, 1 359,59 грн. - 3% річних,  6 805,72 грн. інфляційних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1 026,89 грн. та 282,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,01 грн. згідно платіжного доручення № 428 від 23.06.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                   С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.07.2009 року.