Рішення

від 25.11.2014 по справі 910/23357/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23357/14 25.11.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Сучасного Будівництва"

до товариства з обмеженою відповідальністю "МДН БУД"

про стягнення 17 858,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Таліпов В. В. - представник за довіреністю № б/н від 11.01.2014 року;

Фотієв С. В. - представник за довіреністю № б/н від 11.01.2014 року.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Сучасного Будівництва" до товариства з обмеженою відповідальністю "МДН БУД" про стягнення 17 858,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05 грудня 2013 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "МДН БУД" укладено договір поставки №4/12.13 від 21.08.2014 року, відповідно до умов якого позивач здійснив поставку та передав у власність відповідача 6 товарів на загальну суму 17 858,00 грн., а покупець прийняв його, проте не оплатив.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд з вимогою до відповідача - про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 17 858,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.11.2014 року.

В судове засідання 11.11.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Розгляд справи відкладено на 25.11.2014 року.

В судове засідання 25.11.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.12.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МДН БУД" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Сучасного Будівництва" (продавець) укладено договір №4/12.13, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов'язувався передати на умовах даного договору у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату за умов даного договору.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 7.1 договору поставки передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 року.

Згідно з п. 4.1 договору поставки, поставлений товар сплачується по ціні, що встановлював продавець у своїх специфікаціях та видаткових накладних.

Пунктом 4.2 договору поставки передбачено, що покупець оплачує вартість товару шляхом 100 % передплати вартості товару згідно розрахунка-фактури.

Відповідно до п. 4.3 даного договору, моментом оплати вважається отримання грошових коштів на рахунок продавця.

21.08.2014 року позивачем здійснено поставку на загальну суму 17 858,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною б/н від 21.08.2014 року, яка підписаною та скріпленою печатками сторін.

Тобто, поставка продукції здійснена позивачем без отримання 100 % передплати вартості товару.

У відповідності зі статтею 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 538 ЦК України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем до позовної заяви було додано Гарантійний лист відповідача за вих. № 8 від 27 серпня 2014 року, в якому останній визнає існування грошової заборгованості перед позивачем у розмірі 17 858,00 грн., та гарантує її погашення у повному обсязі в термін до 31.12.2014 року за визначеним графіком.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у товариства з обмеженою відповідальністю "МДН БУД" перед позивачем в сумі 17 858,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МДН БУД" (02099, м. Київ, Дарницький район, вулиця Санаторна, будинок 27, квартира 77, код ЄДРПОУ 37258606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Сучасного Будівництва" (04060, м. Київ, вул. Академіка Грекова, буд. 26, кв. 67, код ЄДРПОУ 38616039) заборгованість в розмірі 17 858 (сімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.12.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий