Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22768/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22768/14 01.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальфатермінал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "МХМ" простягнення 16139,40 грн. Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача не з'явилися; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальфатермінал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МХМ" про стягнення 16000,00 грн. - попередньої оплати та 139,40 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки № 202 від 21.07.2014 здійснив оплату визначеного сторонами товару, втім відповідач в порушення умов даного договору зобов'язання по поставці товару належним чином не виконав, у зв'язку із чим позивач просить повернути попередню оплату.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2014 порушено провадження у справі №910/22768/14 та призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання 01.12.2014 своїх представників не направив, втім 11.11.2014 через відділ діловодства суду подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судове засідання 01.12.2014 своїх представників також не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МХМ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальфатермінал" (покупець) укладено договір поставки № 202, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: морський контейнер 40 футів, у кількості 1 шт., якості й асортименті, зазначеним у видаткових накладних, що виставляються покупцю постачальником і є частиною цього договору з моменту їх підписання повноважними представниками сторін.

Ціна одиниці товару (партії) складає 16000,00 грн., в т.ч. ПДВ, та зазначається у видаткових накладних чи інших аналогічних документах, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 4.1.1 договору поставка товару здійснюється в терміни до 5-ти календарних днів від дня отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок, або на умовах встановлених окремо за домовленістю сторін.

При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцю за товар (за кожну окрему партію) згідно з рахунком-фактурою попередню оплату в розмірі 100%, протягом 3-х банківських днів (п. 5.1 договору).

Договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2014 (п.8.1 договору).

На виконання умов даного договору, позивач, на підставі рахунку відповідача №202 від 18.07.2014, перерахував останньому передплату за морський контейнер в сумі 16000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №473 від 23.07.2014.

В той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, не здійснив поставку визначеного товару, у встановлений договором строк.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача лист №142 від 30.07.2014, в якому вимагав повернення сплачених грошових коштів в розмірі 16000,00 грн.

Не отримавши відповіді, 06.08.14 позивач повторно направив на адресу відповідача претензію № 145 від 05.08.14 з вимогою про повернення сплаченої позивачем суми попередньої оплати за договором.

Втім, кошти позивачу не повернуті та товар не поставлений, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач на виконання умов договору поставки № 202 від 21.07.2014 перерахував відповідачу передплату в сумі 16000,00 грн., тоді як відповідач у встановлений договором строк поставку товару не здійснив.

Відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відтак, оскільки попередню оплату поставки товару здійснено, а товар не поставлено, позивач в порядку вказаної статті, звернувся до відповідача з вимогою повернути перераховані кошти в якості попередньої оплати в сумі 16000,00 грн.

Втім, станом на теперішній час грошові кошти відповідачем не повернуто.

Тоді як, в силу приписів ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач отримавши як попередню оплату по договору грошові кошти в сумі 16000,00 грн., не надав доказів належного виконання свого зобов'язання щодо відповідної поставки товару та в порушення норм ст. 693 ЦК України не виконав вимогу викладену позивачем в листі №142 від 30.07.2014 та претензії №145 від 05.08.2014 щодо повернення перерахованих коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 16000,00 грн. попередньої оплати за товар.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 139,40 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, згідно з п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р. обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 139,40 грн. нарахованих на суму попередньої оплати, яка підлягає поверненню у суду відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №922/2430/13 від 22.01.2014 та №911/3130/13 від 19.03.2014.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МХМ" (02183, м. Київ, вул. Кибальчича, буд. 3-Б, кв. 89, ідентифікаційний код 21555630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальфатермінал" (54001, м. Миколаїв, вул. Садова, 1, офіс 206, ідентифікаційний код 37697929) 16000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 1811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2014.

Суддя Т.В. Васильченко