Рішення

від 03.12.2014 по справі 620/1012/14-ц

ЗАЧЕПИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/1012/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2014 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Огієнка Д.В.,

при секретарі - Ніколенко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Зачепилівка, цивільну справу №620/1012/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Зачепилівська державна нотаріальна контора , про тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2014р. до Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Зачепилівська державна нотаріальна контора, про тлумачення заповіту, в якому позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який 12.03.2001р. склав заповіт на його користь, яким заповів позивачеві сертифікат на земельну частку (пай) серії ХР № 0134097. 11 листопада 2014р. державний нотаріус Терещенко Л.О. видала ОСОБА_4, як представнику по довіреності ОСОБА_1 постанову про відмову у видачі позивачеві свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3. В цій постанові зазначено, що на цей час нотаріусу не пред'явлено сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0134097, але у спадкоємиці (відповідач) є на руках свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане РС Зачепилівського РУЮ Харківської області на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 4,7196 га, що розташована на території Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області. Окрім того, листом від 22 листопада 2014р. №872/02-14 державний нотаріус Терещенко Л.О. повідомила ОСОБА_4 про те, що фактично виник спір щодо спадкового майна, так як 05.09.2014р. за №447 заяву про прийняття спадщини подала дочка померлого - відповідач ОСОБА_2 Враховуючи на те, що позивач має переважне право на отримання спадщини згідно до заповіту, виникла необхідність у тлумаченні заповіту судом, так як існує спір, а зміст заповіту не дозволяє державному нотаріусу вчинити юридично значимі дії. Тому, ОСОБА_1 просить суд витлумачити заповіт від 12.03.2001 р. ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який посвідчено у порядку, прирівняному до нотаріального, секретарем виконкому Малоорчицької сільської ради Зачепилівського району Харківської області та виданого на користь ОСОБА_1, шляхом встановлення волі спадкодавця на отримання спадкоємцем за цим заповітом саме земельної ділянки в обмін на сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0134097.

ОСОБА_4 - представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити. Проти постановляння по справі заочного рішення не заперечувала. Пояснила, що померлий ОСОБА_3 ніколи не змінював свою волю та дійсно бажав, щоб ОСОБА_1, який є онуком ОСОБА_4, яка мешкала разом з ОСОБА_3 починаючи від 1979р., отримав землю. При цьому, він вчиняв певні дії, направлені на обмін сертифікату на право власності на земельну частку (пай) на землю. Однак, бажав, щоб усно, навіть годинник та столярний інструмент залишилося ОСОБА_1. При цьому, донька померлого - ОСОБА_2, не проживала разом з ним. Позивач допомагав родині померлого грошима та оплатив його поховання.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, будучи в порядку ч. 4 та ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Заяв про розгляд справи без її участі не надала. Водночас, 03.12.2014р. факсом надійшло повідомлення від ОСОБА_7, яка як представник відповідача просила відкласти розгляд справи, оскільки вона не може бути присутньою в судовому засіданні. Суд, враховуючи думку представника позивача, вважав за необхідне визнати причини неявки відповідача та її представника неповажними та розглянути справу без їх участі.

Представник Зачепилівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився. Проте, через канцелярію надійшла заява про розгляд справи без участі представника нотконтори.

Враховуючи думку представника позивача, суд ухвалив постановити рішення при заочному розгляді справи.

Суд, заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи:

- квитанція про оплату судового збору;

- копію сторінок паспорту ОСОБА_1;

- довіреність представника ОСОБА_4;

- копію сторінок паспорту ОСОБА_4;

- копію РНОКПП ОСОБА_4;

- копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1;

- копію заповіту від 12.03.2001р.;

- копію витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.12.2013р. №14749216;

- копію постанови нотаріуса від 11.11.2014р.;

- копію листа нотаріуса від 11.11.2014р. №872/02-14;

- лист нотаріальної контори від 25.11.2014р. №909/01-16;

- заяву ОСОБА_7 від 03.12.2014р.;

- лист Зачепилівського відділу Держземагентства від 24.11.2014р. №9-20.19-04-1529/2-14;

- копію розпорядженя Зачепилівської РДА від 02.07.2008р. №421;

- копію списку громадян на надання у власність земельних часток;

- поштові повідомлення та повістки;

вважає, що правовідносини у цій справі повинні регулюватись наступними нормами права:

- ч. 1 ст. 1233 ЦК України: «Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті»;

- ч. 1 ст. 1235 ЦК України: «Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин»;

- ч. 1 ст. 1236 ЦК України: «Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому»;

- ч. 2 ст. 1256 ЦК України: «У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу»;

- ч.ч. 2 - 4 ст. 213 ЦК України: «На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. 3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. 4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення»;

- ч.6 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»: «У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

- абз. 1-3 ст. 1 закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»: «Право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом»;

- ст. 3 закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»: «Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв)»;

- п. «б» ч.3 ст. 116 Земельного Кодексу України: «Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;»;

- ст. 1 Закону України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)»: «Установити, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати зазначені частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.» (був чинним з 10.02.2001р. по 08.01.2004р.);

- абз. 1 та 4 ч. 15 розділу «Перехідні положення» Земельного Кодексу України: «До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається: Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, в порядку, визначеному цим Законом».

Судом встановлено наступні обставини, що регулюються вищенаведеними нормами права.

Спадкодавець ОСОБА_3 12.03.2001 року заповів позивачу сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0134097. (а.с. 8). На цей час в Україні вже діяв мораторій на продаж сертифікатів встановлений Законом України «Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)» від 18.01.2001р. (набрав чинності 10.02.2001р.). Цей мораторій продовжено і після прийняття Земельного кодексу України до 01.01.2016р.

Судом встановлено, що саме цей сертифікат спадкодавець ОСОБА_3 обміняв на земельну ділянку з кадастровим номером 6322282000:01:000:0254 у 2010 році (а.с.24-26).

Відносно спадкового майна, яким є земельна ділянка з кадастровим номером 6322282000:01:000:0254 та право приватної власності на яку оформлено за ОСОБА_3, існує спір між спадкоємцями (а.с. 11).

Суд вважає доведеним, що позивач як спадкоємець, отримавши вищеназваний сертифікат у будь - який час до дня постановляння цього рішення, не міг би вчинити щодо цього сертифікату будь - які інші юридично значимі дії, окрім обміну його на земельну ділянку у встановленому законом порядку. При цьому, сам ОСОБА_3 також не міг скористатися цим сертифікатом у будь - який іншій спосіб. Як вбачається з пояснень представника позивача ОСОБА_4, померлий ОСОБА_3, дуже тепло ставився до позивача, як до онука та дійсно бажав, аби той отримав землю. Отже, суд вважає встановленим, що за волею спадкодавця ОСОБА_3, висловленою у заповіті від 12.03.2001р., позивач мав отримати у вигляді сертифікату на право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0134097 право на земельну ділянку, незалежно від його характеру, а саме, як право на отримання права приватної власності на земельну ділянку так і безпосередньо право приватної власності на земельну ділянку, яку виділено в натурі. Тобто, таке право, яке міг отримати в майбутньому та фактично й отримав сам померлий. Цей висновок суд вважає таким, що повністю узгоджується з положеннями ч.1 ст. 1233 та ч. 1 ст. 1236 ЦК України, так як реалізація будь - якого іншого права із володіння сертифікатом не можлива. Окрім того, суд звертає увагу і на тривалість процедури отримання земельної ділянки у власність. Так, розпорядження про надання у власність громадянам згідно списку (тобто, питання відносно ОСОБА_3 не вирішувалось в індивідуальному порядку) земельних ділянок здійснено 02.07.2008р. (а.с.25,26). А реєстрація права власності відбулась лише у 2010р. (а.с.24).

Судом не встановлено фактів, підтверджених доказами та поясненнями представника позивача, того, що спадкодавець ОСОБА_3 якимось чином змінив чи мав наміри змінити свою волю, висловлену у заповіті, складеному на користь позивача 12.03.2001р. Отже, суд обґрунтовано вважає, що воля померлого ні під час обміну сертифікату на земельну ділянку, ні до, ні після цієї події не змінилась. Про що також свідчить напис на заповіті про те, що він є чинним та незміненим (а.с. 8). Відсутність інших заповітів, що вбачається з матеріалів справи (а.с. 10 та 11), також свідчить на користь того, що померлий ОСОБА_3 був стриманим та цілеспрямованим у висловленні своєї волі на випадок смерті.

Суд допускає при тлумаченні заповіту те, що ОСОБА_3, маючи на увазі саме отримання права на землю його спадкоємцем ОСОБА_1, не вдався до зміни змісту заповіту внаслідок незнання ним вимог чинного законодавства України. Окрім того, сам заповіт посвідчувався у порядку, прирівненому до нотариального у виконкомі селищної ради. Тому, суд допускає, що секретар виконкому, не будучи нотаріусом, не роз'яснив ОСОБА_3 про необхідність зміни заповіту в разі отримання ним прав власності на земельну ділянку.

Отже, враховуючи на вимоги положень ч. 1ст. 1233, ч.1 ст. 1235 та ч.1 ст. 1236 ЦК України в частині неухильного дотримання виконання волі спадкодавця на випадок його смерті відносно кола осіб спадкоємців та прав, які мають перейти за заповітом, в тому числі й тих, що отримано спадкодавцем у майбутньому відносно дня складання заповіту, суд дійшов висновку про можливість тлумачення заповіту ОСОБА_3 виходячи з напрямку його волі та її незмінності відповідно до поведінки померлого та інших вищезазначених обставин.

Керуючись ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача судові витрати по сплаті позивачем судового збору в сумі 365,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, ч. 4 ст.174, 208, 209, 212, 214, 215, 224, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Зачепилівська державна нотаріальна контора , про тлумачення заповіту,- задовольнити.

Витлумачити заповіт , складений 12 березня 2001 року ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, шляхом встановлення волі спадкодавця ОСОБА_3 на отримання спадкоємцем за цим заповітом ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку, яке в майбутньому буде отримано в обмін на сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ХР №0134097 та яка на цей час має кадастровий номер 6322282000:01:000:0254 та зареєстрована на ім'я ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 , (АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 365 (триста шістдесят п'ять) гривень 40 копійок .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено тільки позивачем або його представником в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2014 року.

Головуючий

суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області Д.В. Огієнко