Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22083/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22083/14 01.12.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку міських територій "АРМІТ"

про стягнення заборгованості у розмірі 5 714 546,22 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Мартян О.В. - по дов. № 4 від 19.09.2014р.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку міських територій "АРМІТ" 5 714 546,22 грн. заборгованості за Кредитним договором №39-2007 від 21.03.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/22083/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.11.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" в судовому засіданні 03.11.2014р. надав суду пояснення по справі та надав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, однак не надав всіх витребуваних судом документів.

Представник відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агенція розвитку міських територій "АРМІТ" у судове засідання 03.11.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/22083/14 від 15.10.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та невиконання сторонами вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне відкласти розгляд справи на 01.12.2014р.

В судовому засіданні 01.12.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 21 березня 2017 року між Публічним акціонерним товариством "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" ("Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" ("Позичальник") укладено Кредитний договір №39-2007, відповідно до умов якого сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 3 000 000 гривень 00 копійок на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язується використати його у відповідності до цільового призначення та повернути кредитору кредит, відсотки по ньому, а також сплатити інші платежі за надані супутні послуги на умовах та в строк, передбачений договором. Так, Позивача зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" отримало кредит у сумі 2 999 107 гривень 78 копійок на умовах сплати процентів за користування кредитом та терміном остаточного повернення - 29 листопада 2013 року. Однак, Відповідач до виконання умов Кредитного договору поставився недобросовісно та допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 23.09.2014 року у Відповідача наявна заборгованість зі сплати по тілу кредиту у розмірі 3 000 000 гривень 00 копійок та зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 037 665 гривень 74 копійок. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" 5 714 546 гривень 22 копійки, з яких: 2 999 107 гривень 78 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 2 037 665 гривень 74 копійки - заборгованість за процентами, 149 955 гривень 24 копійки - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 100 075 гривні 61 копійка - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 284 873 гривня 87 копійок - заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.4. Кредитного договору та 142 870 гривні 99 копійка - заборгованість по сплаті пені за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.5. Кредитного договору.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача в судове засідання 01.12.2014 року не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 01 грудня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

21 березня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" ("Кредитор") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" ("Позичальник") укладено Кредитний договір №39- 2007 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого сторони погодили, що кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 3 000000 гривень 00 копійок для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язується використати його у відповідності до цільового призначення та повернути в строк, передбачений договором.

Пунктом 2.4. Кредитного договору визначено, що плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 20% річних

Відповідно до пункту 2.3. Кредитного договору, в редакції Додаткової угоди від 30 листопада 2012 року, кредит надається позичальнику строком по 29 листопада 2013 року.

Відсотки за користування кредитом нараховуються від суми фактичної заборгованості по кредиту з дня його зарахування на поточний рахунок позичальника до повного погашення заборгованості по кредиту (пункт 4.1. Кредитного договору).

Пунктом 4.2. Кредитного договору визначено, що відсотки за користування кредитними ресурсами сплачуються позичальником щомісяця до 30 числа місяця - та одночасно з поверненням кредиту.

Відповідно до пункту 3.1.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути основний борг не пізніше дати вказаної в п. 2.3 Кредитного договору.

Як вбачається з меморіальних ордерів №1012 від 22.03.2007р., №1011 від 21.09.2007р, №1010 від 22.20.2007р,№ 1003 від 27.12.2007р, №1003 від 20.02.2008р, №1006 від 03.10.2008р., № 100 від 10.10.2008р. Публічним акціонерним товариством "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" видано Товариству видано з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" 3 000 000 гривень 00 копійок згідно із Кредитним договором № 39- 2007 від 31 березня 2007 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач до виконання умов Кредитного договору поставився недобросовісно та допустив прострочення виконання договірних зобов'язань. Станом на 23.09.2014 року у Відповідача наявна заборгованість зі сплати по тілу кредиту у розмірі 2 999 104 гривень 78 копійок та зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2 037 665 гривень 74 копійки. Таким чином, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" 2 999 107 гривень 78 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 2 037 665 гривень 74 копійки - заборгованість за процентами, 149 955 гривень 24 копійки - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 100 075 гривні 61 копійка - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 284 873 гривня 87 копійок - заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.4. Кредитного договору та 142 870 гривні 99 копійка - заборгованість по сплаті пені за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.5. Кредитного договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Кредитного договору №39-2007 та додаткових угод до нього між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з меморіального ордерів №1012 від 22.03.2007р., №1011 від 21.09.2007р, №1010 від 22.20.2007р,№ 1003 від 27.12.2007р, №1003 від 20.02.2008р, №1006 від 03.10.2008р., № 100 від 10.10.2008р № 1002 від 03 червня 2011 року, Публічним акціонерним товариством "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" видано Товариству видано з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" 3 000 000 гривень 00 копійок згідно із Кредитним договором №39-2007 від 21 березня 2007 року.

Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів на підтвердження повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" Публічному акціонерному товариству "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" грошових коштів за Кредитним договором №39-2007 від 21 березня 2007 року в розмірі 2 999 104 гривень 78 копійок до 29 листопада 2013 року та не надано доказів сплати процентів за користування таким кредитними коштами.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Кредитного договору №39-2007 від 21 березня 2007 року, не здійснив повернення грошових коштів в розмірі 2 999 104 гривень 78 копійок та не сплатив проценти за користування такими кредитними коштами, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" 2 999 104 гривень 78 копійок - простроченої заборгованості за кредитом та 2 037 665 гривень 74 копійки - заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами (пункт 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Пунктом 4.4. Кредитного договору визначено, що при порушенні строків повернення кредиту нараховується пеня за кожен день день прострочки в розмірі подвійної облікової стаки НБУ.

При порушені строків оплати відсотків згідно п. 4.2 договору нараховується пеня за кожен день прострочки день прострочки в розмірі подвійної облікової стаки НБУ (п.4.5 договору).

При порушені строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в п.2.3, 4.2 договору відповідач зобов»язується сплатити позивачу за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5% від неповерненої суми кредиту та/або несплаченої суми відсотків.

Таким чином, до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" на користь Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" підлягає 149 955 гривень 24 копійки - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 100 075 гривні 61 копійка - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 284 873 гривня 87 копійок - заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.4. Кредитного договору та 142 870 гривні 99 копійка - заборгованість по сплаті пені за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.5. Кредитного договору.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

Позов Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТАРАСІВСЬКА, будинок 18,ЛІТ."А", Ідентифікаційний код юридичної особи 33146578) на користь Публічного акціонерного товариства "СТАРОКИЇВСЬКИЙ БАНК" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКІЛЬСЬКО-БОТАНІЧНА, будинок 6/8, Ідентифікаційний код юридичної особи 19024948) 2 999 107 гривень 78 копійок - прострочена заборгованість за кредитом, 2 037 665 гривень 74 копійки - заборгованість за процентами, 149 955 гривень 24 копійки - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 100 075 гривні 61 копійка - заборгованість по сплаті штрафу за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.6. Кредитного договору, 284 873 гривня 87 копійок - заборгованість по сплаті пені за порушення строків повернення кредиту на підставі п. 4.4. Кредитного договору та 142 870 гривні 99 копійка - заборгованість по сплаті пені за порушення строків сплати відсотків на підставі п. 4.5. Кредитного договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ "АРМІТ" (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТАРАСІВСЬКА, будинок 18,ЛІТ."А", Ідентифікаційний код юридичної особи 33146578) в доход Державного бюджету 73 080 гривень 00 копійок судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2014.

Суддя Трофименко Т.Ю.