ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"01" квітня 2014 р. справа № 2а/0470/14869/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Фастовській М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 р. у справі № 2а/0470/14869/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Індепендент»
до податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
12.12.2012 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконними та неправомірними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки, результати якої оформлені Актом від 30.11.2012 року №4688/226/34775396 «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БК Індепендент» (код ЄДРПОУ 34775396) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за вересень 2012 року»;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відображення в Акті від 30.11.2012 року №4688/226/34775396 висновків про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій позивачем у вересні 2012 року;
- зобов'язати відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2012 року.
Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено частково - зобов'язано відповідача відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по його взаємовідносинах з контрагентами, задекларовані в податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2012 року.
Постанова суду вмотивована тим, що позивачем не було допущено порушень ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, а також тим, що дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за вересень 2012 року здійснені податковим органом в межах його повноважень.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, окрім того зазначає, що відповідачем не проводилось будь-яких коригувань показників податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень 2012 року.
Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про день та час судового розгляду без поважних причин не з'явилися, в зв'язку з чим справа розглядається в їх відсутності.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі службового посвідчення від 03.02.2003 року № УДА 136752 виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, головним державним податковим ревізором-інспектором податкової служби ІІ рангу відділу організації податкового контролю, управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Буряченко А.В., згідно ст. 79 та обставин визначених пп. 75.1.2 Податкового кодексу України, проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за вересень 2012 року.
За результатами перевірки 30.11.2012 року відповідачем складено акт №4688/226/34775396, відповідно до якого встановлено порушення:
- ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) за вересень 2012 року;
- перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року, в розумінні ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ст. 185 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.
Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).
Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина друга статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні адміністративних справ.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що нормами законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №266 від 18.04.2008 року. Окрім того зазначає, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, який не передбачає здійснення останнім оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки дані питання досліджуються податковим органом при проведенні перевірки.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2012 р. у справі № 2а/0470/14869/12 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2014 |
Оприлюднено | 09.12.2014 |
Номер документу | 41732501 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні