Ухвала

від 25.11.2014 по справі 367/4187/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4187/13 Головуючий у І інстанції Мікулін А.В. Провадження № 22-ц/780/6427/14 Доповідач у 2 інстанції Касьяненко Категорія 46 25.11.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Гуля В.В., Антоненко В.І.,

При секретарі: Ромашині І.В.

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2014 року за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_1, Третя особа: Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсними рішення, Державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року №2195/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки. На підставі даного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ №922133 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:042:0107), цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зазначав, що рішення Коцюбинської селищної ради прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим їх має бути визнано недійсним. Зауважив, що зазначена земельна ділянка знаходиться за межами сел. Коцюбинське й даний факт підтверджується висновком судово-землевпорядної експертизи №325 від 05.03.2012 року проведеної Київським державним підприємством геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика». Також зазначає, що спірну земельну ділянку у приватну власність передано за рахунок земель, що перебувають в постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство». Крім того, на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 673 від 20.06.1956 року, вказана земельна ділянка надана у користування Святошинському лісопарковому господарству без виключення її з Держлісфонду України. Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство» з 1976 року постійно здійснює господарську діяльність на оспорюваній земельні ділянці, що підтверджується проектом організації лісового господарства. Вказана земельна ділянка містить таксаційні описи. Згідно з інформацією Державного комітету України із земельних ресурсів №9946/26/4-11 від 01.07.2011 р., Коцюбинською селищною радою передано у власність громадянам земельні ділянки загальною площею 72 га, в тому числі і відповідачу, за рахунок земель, які знаходяться у користуванні КП «Святошинське лісове господарство» та згідно з картографічними матеріалами лісовпорядкування обліковуються як квартали Святошинського та Київського лісництв. Крім того, за даними КП «Святошинське лісопаркове господарство», зазначена земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та будь-яких погоджень на вилучення земель із свого користування підприємство не надавало. Спірну земельну ділянку в приватну власність відповідача було передано без її вилучення з користування КП «Святошинське лісопаркове господарство» на підставі відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, прийнятого в межах його компетенції. Також зазначає, що Коцюбинською селищною радою не дотримано вимог щодо порядку зміни цільового призначення землі. Земельну ділянку лісового фонду спірним рішенням Коцюбинської селищної ради передано у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що призведе до знищення лісових ресурсів. Крім того позивач зауважує, що у порушення вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» , якою передбачено обов'язковість проведення вказаної експертизи проектів землеустрою щодо відведення земель лісогосподарського призначення, проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 державну експертизу не проходив. Позивач вказує, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №2620 від 24.06.2009 р. земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_1 На державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №922133, виданому на ім'я ОСОБА_2, зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до ОСОБА_1

Просив визнати недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року №2195/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №922133 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:042:0107), цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_2, із відповідною відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасувати його державну реєстрацію; визнати право власності держави на земельну ділянку.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року №2195/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1», визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №922133 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:042:0107), цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_2 із відповідною відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 на земельну ділянку, та скасувати його державну реєстрацію. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 р. №2195/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1» ОСОБА_2 було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ №922133 на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210946200:01:042:0107), цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки №2620 від 24.06.2009 року земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 придбала ОСОБА_1 Також встановлено, що згідно листа Відділу Держкомзему у м. Ірпінь від 18.01.2013 року №01-02/44-1, наявного в матеріалах справи, державна статистична звітність (форми 6-зем) по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не велася, землі запасу по смт. Коцюбинське в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не обліковувалися. Відомості щодо встановлення та зміни меж Коцюбинської селищної ради у відділі Держкомзему відсутні. Зазначені обставини, також підтверджуються актом службового розслідування стосовно діяльності колишнього начальника відділу Держкомзему в м. Ірпінь ОСОБА_3 Державного комітету України із земельних ресурсів від 27.04.2011 року. Відповідно до висновку №9544/154 від 15.12.2008 року Державного управління охорони навколишнього середовища в Київській області про погодження матеріалів проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідача було надано позитивний висновок за умови здійснення переведення земельної ділянки в категорію - землі житлової та громадської забудови та внесення відповідного коригування до Генерального плану смт. Коцюбинське та розробки містобудівного обґрунтування. Однак, як вбачається з проекту землеустрою, наявного в матеріалах справи, вказані умови висновку виконані не були.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року селище міського типу Берковець перейменоване в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію Біличі, однак будь-які графічні додатки до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року, які б підтверджували межі селища Коцюбинське не збереглися. З 1941 року і по даний час рішення щодо встановлення чи зміни меж селища Коцюбинське компетентними органами не приймались, проект встановлення меж не розроблявся та не затверджувався.

Вказані обставини також встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року у справі за позовом Київської міської ради до Державного управління навколишнього природного середовища в м. Києві; Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради, Коцюбинської селищної ради, за участю прокуратури м. Києва, треті особи: Державне агентство земельних ресурсів України, КП «Святошинське лісопаркове господарство», КП КОР «Обласний лісгосп», Київська обласна Державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії.

Зазначеними вище рішеннями судів було встановлено, що крім Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 11.02.1941 року, яким зі складу Білицької селищної ради виключено населений пункт Берковець, перейменовано смт. Берковець в смт. імені Коцюбинського й включено до складу селища імені Коцюбинського залізничну станцію Біличі та Указу від 30.12.1962 року, яким селище Коцюбинське було підпорядковано Ірпінській міській раді і разом з нею підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді, а також Указом від 04.01.1965 року, яким смт. імені Коцюбинського перейменовано в сел. Коцюбинське, інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою селища Коцюбинське не видавалось; землевпорядна документація стосовно встановлення меж смт. імені Коцюбинського відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСP від 11.02.1941 року не збереглась; проекти рішень про встановлення меж м. Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувались; з моменту набрання чинності Земельним Кодексом України по даний час проект встановлення меж селища Коцюбинське, відповідно до вимог вказаного Кодексу, Київською обласною радою не затверджувався.

Відповідно до ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про основи містобудування», визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно із ч. 2 ст. 12 Закону України «Про планування і забудову територій», сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, в тому числі, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на ту обставину, що земельна ділянка, яка є предметом оспорюваного рішення, розташована поза межами населеного пункту - смт. Коцюбинське, та на момент прийняття спірного рішення від 25.12.2008 року №2195/25-5 межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про незаконність прийнятого Коцюбинською селищною радою рішення від 25.12.2008 року № 2195/25-5 як такого, що не відповідає положенням п. 12 Перехідних положень та ст. 12 ЗК України.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору по суті, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги рішення Коцюбинської селищної ради № 170 від 06.11.2009 року, № 75 від 29.04.2010 року, №153 та від 15.09.2010 року, оскільки вони прийняті після прийняття оспорюваного рішення і обставини, які ними підтверджуються, не існували на момент прийняття спірного рішення.

Правильним є і висновок суду про задоволення вимог позивача щодо визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №922133 на право власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_2 на підставі оспорюваного рішення від 25.12.2008 року №2195/25-5, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1, оскільки рішення суду в цій частині відповідає положенням ст. 155 ЗК України та підтверджується матеріалами справи.

Погоджується колегія суддів і з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не пропущений строк для подачі позову до суду, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», який набрав чинності з 15.01.2012 року встановлено, що позов про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у рішенні суду.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 31 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: