Рішення

від 26.11.2014 по справі 914/4059/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2014 р. Справа № 914/4059/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Львів до відповідача:Відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич про:стягнення 3953,69 грн. Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від позивача: Добуш-Вербіцька Н.Ю - представник;

від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, оскільки відповідного клопотання сторонами не подавалось.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Львів, надалі-позивач, до Відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, надалі - відповідач, про стягнення 3953,69 грн., в тому числі 3740,96 грн. основного боргу, 31,76 грн. 3% річних та 180,98 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 17.11.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 26.11.2014 р.

26.11.2014 р. на розгляд суду представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи ряду документів.

В засідання суду 26.11.2014 р. з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та просив задоволити подану позовну заяву. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в засідання суду 26.11.2014 р., хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

Сторонами спору 18.07.2014 р. укладено договір про надання телекомунікаційних послуг за № 440032. Згідно п. 1 договору позивач відповідно до умов договору зобов'язується надавати абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених абонентом, за встановленими значеннями показників якості (далі-послуги), а абонент зобов'язується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.4.2. договору відповідач як абонент зобов'язувався своєчасно оплачувати послуги в повному обсязі.

Згідно п. 4.16. договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати. У разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків) абонент повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.

Позивач згідно умов договору надав відповідачу телекомунікаційні послуги. Позивач звернувся з претензією до відповідача від 01.10.2014 р. за № 2245-8108-21 з проханням розглянути її в місячний термін та здійснити оплату заборгованості за отримані телекомунікаційні послуги. Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги здійснив частково, що враховано позивачем при підрахунку боргу за надані послуги.

Станом на дату подання позову до суду у відповідача існував борг по договору від 18.07.2014 р. за № 440032 за період з березня 2013 р. по жовтень 2014 р. в сумі 3740,96 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 3740,96 грн. Також позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу 31,76 грн. 3% річних та 180,98 грн. інфляційних нарахувань. Загальна сума боргу становить 3953,70 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору 18.07.2014 р. за № 440032 підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 4.16 договору рахунок за отримані послуги оплачується абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати.

Відповідач своїх зобов'язань перед позивачем належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату подання позову у нього виникла заборгованість за період з березня 2013 р. по жовтень 2014 р. в сумі 3740,96 грн.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати та три проценти річних.

Позивач просить стягнути з відповідача 31,76 грн. 3% річних та 180,98 грн. інфляційних нарахувань.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення повністю. З відповідача слід стягнути 3740, 96 грн. основного боргу, 31,76 грн. 3% річних та 180,98 грн. інфляційних нарахувань, що разом становить 3953,70 грн. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, розрахунку заборгованості та штрафних санкцій заборгованість становить 3953,70 грн, хоча позивачем допущено описку та невірно вказано в позовній заяві суму в розмірі 3953,69 грн.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням № 5920 від 21.05.2014 р. на суму 1827,00 грн.

Судові витрати слід покласти на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, стягнувши з нього на користь позивача судовий збір в розмірі 1827,00 грн., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати наданих послуг.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу охорони здоров'я виконавчих органів Дрогобицької міської ради (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Шкільна, 7; код ЄДРПОУ 02013024) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком", м. Київ, в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства „Укртелеком" (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 43, код ЄДРПОУ 01186030) кошти в сумі 3953,70 грн., з яких 3740,96 грн. основний борг, 180,98 грн. інфляційні витрати, 31,76 грн. три проценти річних, та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя Артимович В.М.