Рішення

від 27.11.2014 по справі 908/4311/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/107/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2014 Справа № 908/4311/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/4311/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська", с. Володимирівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс", м. Запоріжжя

про стягнення 486000,00 грн.

за участю представників:

від позивача - Алексєєнко О.Г., довіреність № 173 від 01.04.14 р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс" про стягнення попередньої оплати в сумі 252000,00 грн. за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року, штрафу за порушення строків поставки в сумі 78000,00 грн. та штрафу за безпідставну односторонню відмову від виконання умов договору в сумі 156000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою „до поштового відділення № 5 не відноситься", а також від відповідача до суду повернулась ухвала з позначкою "фірма вибула". Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Позивачем надано суду Витяг із єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.10.2014 року, зі змісту якого вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69039, м. Запоріжжя, вул. Державіна, буд. 13. Приписами ст. 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторони за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ухвала, надіслана судом стороні на таку адресу, вважається врученою їй належним чином. Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 10.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська", далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс", далі Постачальник, був укладений договір № 1009/1, далі Договір.

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність Замовника лінію грануляції соломи виробничою потужністю одна тонна на годину, іменоване далі - Обладнання, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити зазначене Обладнання, згідно Додатка № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, кількість, та загальна вартість Обладнання зазначаються в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п. 2.1. - 2.8. Договору Постачальник зобов'язується виготовити та передати Обладнання, зазначене у Додатку № 1 до даного Договору, Замовнику протягом 45 календарних днів з дня отримання 252 тис. грн. (в тому числі ПДВ 42 тис. грн.) передоплати на поточний рахунок Постачальника. Залишок 138 тис. грн. (в тому числі ПДВ 23 тис. грн.) загальної вартості Договору, Замовник оплачує протягом 3 (трьох) банківських днів після встановлення та запуску на території замовника. Приводом для остаточних розрахунків повинен бути акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Постачальник повідомляє Замовника про готовність Обладнання до відвантаження (передачі) шляхом направлення письмового повідомлення засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, а Замовник зобов'язаний в день отримання такого повідомлення підтвердити його отримання шляхом направлення письмового підтвердження Постачальнику засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Доставка Обладнання Замовнику здійснюється транспортним засобом Постачальника за його рахунок. Приймання Обладнання за кількістю, якістю та працездатністю здійснюється на виробничій базі Замовника, при цьому оформляється акт здачі-приймання. У випадку виявлення непрацездатності Обладнання Постачальник зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту пред'явлення Замовником відповідної вимоги усунути дефекти, поломки або несправності Обладнання. Передача Обладнання здійснюється шляхом складання приймально-здавального акту. Перехід права власності від постачальника до замовника здійснюється після повної оплати вартості обладнання.

Умовами п. 3.1. - 3.3. Договору передбачено, що комплектність та вартість Обладнання зазначені в Специфікації, яка є невід'ємним додатком до даного Договору. Ціна на Обладнання, яка погоджена сторонами в даному Договорі, не підлягає зміні в односторонньому порядку. Будь-які зміни Постачальником за номенклатурою, кількістю та ціною, по відношенню до зазначеного в даному Договорі Обладнання, можливі тільки за згодою із Замовником. У випадку порушення строків здійснення передоплати Постачальник має право на відповідне перенесення строку виготовлення Обладнання.

Відповідно до п. п. 4.1., 4.2., 4.5., 4.8. Договору гарантійний строк експлуатації Обладнання складає 12 місяців з дні передачі його у власність Замовника при дотриманні Замовником правил експлуатації купленого Обладнання, які зазначені в Керівництві з експлуатації. Замовник протягом гарантійного строку експлуатації Обладнання зобов'язаний повідомляти Постачальника у письмовій формі про усі знайдені дефекти, поломки або несправності Обладнання. Постачальник зобов'язаний протягом 10 днів з моменту пред'явлення Замовником вимоги за свій рахунок усунути дефекти, поломки або несправності, виявлені в Обладнанні протягом гарантійного строку, за умови, що Замовником не були порушені умови зберігання, правила транспортування, демонтажу та експлуатації, зазначені в керівництві з експлуатації, яке додається до Обладнання. Гарантійний строк пролонгується на час простою Обладнання через виявлені дефекти, поломки або несправності та ремонт Обладнання. Передача Обладнання у випадках його ремонтів здійснюється Замовником Постачальнику шляхом складання приймально-здавального акту.

Умовами п. 7.1. Договору визначено, що даний договір набирає силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014 року.

Отже, умови договору є дійсними на момент розгляду даного спору судом.

Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов договору до сьогоднішнього дня жодних дій, спрямованих на виконання договору не здійснив, а саме: товар не поставив, жодних пропозицій чи пояснень щодо строків його поставки не надав, штрафи чи компенсації не виплатив, передплату не повернув, а його керівництво на зв' язок не виходить. Вважає, що бездіяльність відповідача свідчить про односторонню безпідставну відмову від виконання своїх договірних зобов'язань. При цьому зазначає, що відповідач не виконав умови поставки згідно договору № 1009/1 від 10.09.2013 року, а позивач втратив інтерес до товару у зв'язку з тим, що вказаний товар був потрібний для господарської діяльності вже у вересні-жовтні 2013 року саме для виконання договірних зобов'язань позивача з іншими контрагентами на поставку палетів (гранульованої соломи). Разом з тим вказує, що бездіяльність відповідача щодо виконання умов договору свідчить також про одностороннє необґрунтоване розірвання договору з його боку.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем до договору був складений та підписаний Додаток № 1 (специфікація), який відповідно до п. 1.1. Договору є невід'ємною частиною цього договору. За умовами вказаного Додатку (специфікації) до договору сторони узгодили поставку Обладнання - лінії грануляції соломи виробничою потужністю одна тонна на годину загальною вартістю 390000,00 грн., а саме наступного товару:

1. Дільниця підготовки сировини.

1.1. Розтюкувач 1шт.

1.2. Роздрібнювач 2 шт.

2. Дільниця грануляції.

2.1. Бункер накопичувач з дозатором 1 копмл.

2.2. Гранулятор зі змішувачем 1 копмл.

3. Дільниця готової продукції.

3.1. Охолоджувач 1шт.

3.2. Фасовочне устаткування на 3 біг бега 1 копмл.

4. Система аспірації та транспортних елементів 1 компл.

5. Пульт управління з електромережею 1 компл.

Так, на виконання умов Договору, позивач здійснив оплату вказаного товару на поточний рахунок відповідача, що підтверджується копією платіжного доручення № 806 від 12.09.2013 року на суму 252000,00 грн. з призначенням платежу: "перший внесок за обладнання по виготовленню гранул згідно рахунка № СФ-100901 від 10.09.2013 року".

Втім, відповідач свої зобов'язання з поставки товару у встановлений умовами договору строк, а саме протягом 45 календарних днів з дня отримання передоплати на свій поточний рахунок, тобто до 27.10.2013 року, не виконав.

Матеріали справи свідчать, що позивач у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з поставки товару у встановлений договором строк, звернувся до останнього з претензією № 226 від 27.05.2014 року з посиланням на умови п. п. 2.1., 6.1. договору, в якій вимагає повернення передоплати за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року в сумі 252000,00 грн. з виплатою штрафу за порушення строків поставки в сумі 78000,00 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" у п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної претензії. Відповідач вказану претензію отримав, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.07.2014 року, однак обов'язок з повернення вказаних грошових коштів позивачу та сплату штрафу не виконав.

Оскільки відбулося несвоєчасне виконання зобов'язання з поставки товару відповідачем в порушення умов п. 2.1. Договору, позивач наполягає на стягненні з останнього штрафу в сумі 78000,00 грн. на підставі п. 6.1. Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що за порушення строків передачі Обладнання у власність Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого обладнання.

З посиланням на умови п. 6.3. Договору позивач зазначає, що бездіяльність відповідача щодо виконання умов Договору свідчить про одностороннє, необґрунтоване розірвання ним договору, у зв'язку з чим намагається стягнути з нього штраф в сумі 156000,00 грн. за безпідставне розірвання договору. Умовами п. 6.3. Договору визначено, що за необґрунтоване розірвання договору за ініціативою Постачальника до передачі Продукції у власність Замовника, Постачальник сплачує штраф у розмірі 40 % від суми договору.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Предмет поставки за Договором відповідає вказаним вимогам.

Частиною 1 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Пунктом 2.1. Договору сторони диспозитивно домовилися, що Постачальник (відповідач у справі) зобов'язується виготовити та передати Обладнання, зазначене у Додатку № 1 до даного Договору, Замовнику (позивач у справі) протягом 45 календарних днів з дня отримання 252 тис. грн. (в тому числі ПДВ 42 тис. грн.) передоплати на поточний рахунок Постачальника. Так, з аналізу положень вказаного пункту договору вбачається, що виконання відповідачем в майбутньому свого обов'язку з поставки товару обумовлене виконанням позивачем свого обов'язку із здійснення передоплати за товар до його передання у власність позивача.

Так, фактичні обставини справи свідчать, що позивач свій обов'язок щодо внесення попередньої оплати за поставлений товар в сумі 252000,00 грн. згідно договору виконав, що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 12.09.2013 року, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 30). Проте, зобов'язання з боку відповідача останнім не виконано, товар на адресу Покупця поставлено, що свідчить про невиконання умов договору з боку Продавця.

Приписами ч. 2 ст. 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. Вказана позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2010 року у справі № 42/423.

Докази у справі свідчать, що позивачем на адресу відповідача була пред'явлена претензія № 226 від 27.05.2014 року про повернення авансових коштів за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року. У вказаній претензії позивач вимагав повернути передоплату за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року в сумі 252000,00 грн. з виплатою штрафу за порушення строків поставки в сумі 78000,00 грн. шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" у п'ятиденний строк з моменту отримання вказаної претензії. Зазначена претензія була отримана відповідачем, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.07.2014 року (а.с. 34). Втім зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Разом з тим, зі змісту укладеного між сторонами у справі договору вбачається, що його умовами не встановлений конкретний строк (термін) повернення Замовнику внесених в якості передоплати грошових коштів.

Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.

Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З урахуванням викладеного, днем пред'явлення позивачем претензії № 226 від 27.05.2014 року про повернення авансових коштів відповідачу є дата отримання останнім вказаної претензії, а саме 12.07.2014 року, а семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 19.07.2014 року. Втім, відповідач обов'язок з повернення суми перерахованої йому попередньої оплати в розмірі 252000,00 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, грошові кошти на адресу позивача не перерахував.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме невиконання останнім обов'язку з поставки товару у встановлений договором строк та неповернення на вимогу позивача суми сплаченої передоплати за товар в розмірі 252000,00 грн., в т.ч., що строк виконання відповідачем зобов'язання з повернення суми попередньої оплати настав. Відповідач доказів сплати передоплати на користь позивача станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс" попередньої оплати в сумі 252000,00 грн. за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з поставки товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що за порушення відповідачем строків поставки обладнання позивачем на підставі п. 6.1. Договору нарахований штраф у розмірі 20 % від вартості непоставленого обладнання, що складає 78000,00 грн.

Несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з поставки обладнання за договором підтверджено обставинами та доказами у справі, а штраф за порушення останнім строків поставки обладнання нарахований позивачем правомірно, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 78000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача штрафу за безпідставну односторонню відмову від виконання умов договору в сумі 156000,00 грн. слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач намагається стягнути з відповідача штраф в сумі 156000,00 грн., посилаючись при цьому на п. 6.3. Договору.

Так, умовами п. 6.3. Договору сторони диспозитивно узгодили, за односторонню, необґрунтовану відмову від виконання зобов'язань протягом строку дії Договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 10 % від суми договору. Крім того, за необґрунтоване розірвання Договору за ініціативою Замовника, Замовник відшкодовує витрати Постачальника, пов'язані з виконанням Договору на момент його розірвання. У разі необґрунтованого розірвання договору за ініціативою Постачальника до передачі Продукції у власність Замовника, Постачальник сплачує штраф в розмірі 40 % від суми договору.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 40 % від суми Договору, що складає 156000,00 грн. за одностороннє, необґрунтоване розірвання договору відповідачем, про що на його думку свідчить бездіяльність останнього щодо виконання умов Договору.

Втім, всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано суду будь-яких доказів в підтвердження факту одностороннього, необґрунтованого розірвання договору № 1009/1 від 10.09.2013 з ініціативи відповідача.

Відтак, позивачем не доведено суду наявність підстав, для стягнення з відповідача штрафу за одностороннє, необґрунтоване розірвання договору останнім, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 156000,00 грн. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 549, 599, 611, 629, 638, 639, 693, 712 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 230, 265, 266 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс", 69039, м. Запоріжжя, вул. Державіна, буд. 13, код ЄДРПОУ 36448107, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська", 28326, селище Володимирівка, Петрівський район, Кіровоградська область, вул. Леніна, буд. 11, код ЄДРПОУ 34869777, попередню оплату за договором № 1009/1 від 10.09.2013 року в сумі 252000 (двісті п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 коп., штраф за порушення строків поставки в сумі 78000 (сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 6599 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європрофіль Плюс" щодо стягнення штрафу в сумі 156000,00 грн. відмовити.

Повне рішення складено - 02.12.2014 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.