Постанова

від 03.12.2014 по справі 910/6245/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 року Справа № 910/6245/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. у справі господарського суду№910/6245/14 міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" доприватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" третя особатовариства з обмеженою відповідальністю "СФ Рембудкомплект" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 8 795 560,60грн. пр. Положенцева Є.А. - дов. №5 від 28.11.14р. пр. Деревянко А.М. - дов. б/н від 24.11.14р. пр. Афіногенов А,В. - дов. б/н від 24.11.14р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №275-10 від 14.09.2010р. у розмірі 7903737,51грн., а також 181785,96грн. - інфляційних втрат, 710037,13грн. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Рембудкомплект".

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2014р. (судді Пригунова А.Б., Гулевець О.В., Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. (судді Дідиченко М.А., Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7903737,51грн., а також 181785,96грн. - інфляційних втрат та 710037,13грн. - 3 % річних.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне акціонерне товариство Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані постанову і рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Азовський машинобудівний завод" проти доводів, викладених в касаційній скарзі заперечує, та вважає їх безпідставними, а оскаржувані рішення законними і обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.09.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Азовський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", яке перейменовано у приватне акціонерне товариство Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", укладено договір №275-10 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар, кількість, асортимент та ціна якого встановлюється у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.3.2 договору, базові умови поставки приймаються сторонами у відповідності до правил "Інкотермс- 2000р."; деталі поставки по кожній партії товару узгоджуються у специфікації, що є його невід'ємною частиною.

Пунктами 4.1, 4.3 договору передбачено, що ціна товару за одиницю та по позиціям вказана в специфікації до договору. Загальна сума договору визначається загальною сумою специфікацій. Порядок оплати по кожній узгодженій партії товару узгоджується відповідною специфікацією.

Згідно специфікації №1 від 14.09.2010р. до договору №275-10 від 14.09.2010р. загальна сума договору становить 76312616,00грн.; умови оплати: 50% - попередня оплата, 50% - протягом семи банківських днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача - шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля", умови поставки - шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля".

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на виконання умов договору №275-10 від 14.09.2010р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 76312616,01грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

При цьому, товар, поставлений за видатковою накладною №Аз-0000053 від 30.11.2010р., фактично прийнято представником приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" на підставі довіреності №4848 від 29.11.2010р., а не за №4448 від 29.11.2010р. - як вказано у накладній.

Наведені висновки зроблені судами виходячи із переліку товарно-матеріальних цінностей, вказаних в довіреності №4848 від 29.11.2010р., а також приймаючи до уваги асортимент товару, визначений у специфікації №1 від 14.09.2010р. та умови договору №275-10 від 14.09.2010р.

Крім того, судами встановлено, що вказаний товар одержаний Дзюбою Юрієм Валерійовичем, який одержував аналогічний товар від імені приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" і за іншими накладними, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, наведеним спростовуються доводи відповідача щодо відсутності бухгалтерських даних стосовно видачі довіреності №4448 від 29.11.2010р. на отримання товарів від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Азовський машинобудівний завод" за договором №275-10 від 14.09.2010р., а тому видаткова накладна №Аз-0000053 від 30.11.2010р. визнана судами як належний доказ поставки товару, обумовленого договором №275-10 від 14.09.2010р.

Щодо тверджень відповідача про відсутності у видаткових накладних відомостей про поставку товару на шахту "Горська" державного підприємства "Первомайськвугілля", як передбачено специфікацією №1 від 14.09.2010р. та зазначення одержувачем товару приватне акціонерне товариств Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", то судами встановлено, що за умовами договору №275-10 від 14.09.2010р. покупцем поставленого позивачем товару є саме приватне акціонерне товариств Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", а відтак - поставка такого товару відповідачу та прийняття його безпосередньо відповідачем шляхом підписання видаткових накладних є належним виконанням умов вказаного договору.

Що ж до посилань відповідача на відсутність у деяких видаткових накладних вказівки на договір №275-10 від 14.09.2010р., то відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, є первинні документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В той же час, номер та дата договору не відносяться до обов'язкових реквізитів первинного документа, що надає йому юридичної вірогідності та обов'язковості, а відтак - відсутність у видаткових накладних посилання на договір №275-10 від 14.09.2010р. не спростовує факт постачання товару.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договору передбачено, що відповідач повинен здійснити 50% передоплати та 50% - протягом 7 банківських днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача - шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Азовський машинобудівний завод" за договором №275-10 від 14.09.2010р. перераховані кошти на загальну суму 68408878,50грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 7903737,51грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що строк оплати за поставлений товар не настав, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання товару вантажоодержувачем.

В свою чергу, позивач зазначає, що немає можливості надати залізничні накладні, оскільки шахта "Гірська" державного підприємства "Первомайськвугілля" знаходиться в зоні АТО.

Беручи до уваги зазначене та враховуючи те, що покупцем товару за договором №275-10 від 14.09.2010р. є відповідач та зважаючи на те, що видаткові накладні як первинні документи фіксують здійснення господарської операції (в даному випадку поставку товару), суди дійшли до висновку, що видаткові накладні підписувалися відповідачем як одержувачем (покупцем) товару вже після отримання товару вантажоодержувачем - шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", та враховуючи зміст норм Цивільного кодексу України, а також умови договору №275-10 від 14.09.2010р., одержання відповідачем товару є достатньою підставою для оплати його вартості.

Крім того, позивач просить стягнути з приватного акціонерного товариства Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" 181785,96грн. - інфляційних втрат, 710037,13грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачем допущено прострочення оплати вартості отриманого від позивача товару.

Розрахунок позивача інфляційних втрат від знецінення національної валюти в розмірі 181785,96грн., 3% річних - 710037,13грн., який зроблено за період з 06.04.2011р. до 02.04.2014р. перевірено судами і визнаний арифметично вірним та здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В письмових поясненнях до касаційної скарги приватне акціонерне товариство Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" посилається на те, що судами попередніх інстанцій не витребувані залізничні накладні на відправку продукції по договору та не залучено до участі у справі ОП шахта Горська ДП Первомайськвугілля", проте колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, письмове клопотання про витребування додаткових доказів приватним акціонерним товариством Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" не заявлялось, також не заявлялось і клопотання про залучення до участі у справі ОП шахта Горська ДП Первомайськвугілля", а згідно із ст.111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2014р. у справі №910/6245/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова