Рішення

від 02.12.2014 по справі 910/22432/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22432/14 02.12.14

За позовом публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗІНБУД"

про стягнення 2 929 297,86 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Розумний В.А. - пред. по дов. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗІНБУД" про стягнення 2 929 297,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за кредитним договором №57-2008 від 13.06.2008., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, представника у судове засідання 11.11.2014 не направив, причин неявки представника у дане судове засідання суду не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.14р. відкладено розгляд справи на 02.12.2014 р.

У судовому засіданні 02.12.2014р. представник позивача надав пояснення по справі та долучив додаткові документи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У судовому засіданні 02.12.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

ВСТАНОВИВ:

13.06.2008 року між акціонерним банком «Старокиївський банк» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Розінбуд» (позичальник) укладено Кредитний договір №57-2008 від 13.06.2008р. (далі - кредитний договір).

Відповідно до п.1.1. Договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в національній валюті для ведення статутної діяльності, а позичальник зобов'язався повернути кредитору кредит на умовах та в строк, передбачений цим договором.

Згідно з п.2.1. Договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитну лінію що поновлюється в сумі 1500000,00 грн, а позичальник зобов'язався повернути кредит в строк, установлений цим договором, а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі, що встановлений цим договором.

Відповідно до п.2.2. Договору для обліку отриманого позичальником кредиту кредитор відкриває йому позичковий рахунок №207243014048 в АБ «Старокиївськии банк», МФО 321477.

Згідно з п.2.3. Договору кредит надається позичальнику строком по 12 червня 2009 року.

Відповідно до п.2.4. Договору плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 20% річних.

Згідно з п. 3.1.1. Договору позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки за користування кредитом не пізніше дати, вказаної в п.2.3. цього договору.

15.12.2008р. між сторонами договору укладено Додаткову угоду від 15.12.2008р. до кредитного договору п.2.5. Договору доповнено наступним змістом: «Сторони встановлюють, що зобов'язання банку по наданню кредиту за цим договором не є безвідкличними».

В подальшому сторонами договору було укладено низку Додаткових угод до Кредитного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Так, п.2.3. Додаткової угоди від 19.11.2013 до Кредитного договору сторонами передбачено, що кредит надається позичальнику строком по 19 грудня 2013р.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти в сумі, встановленій Кредитним договором зі всіма змінами та додатковими угодами до нього, в свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

З наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів та банківської виписки з особового рахунку за період з 08.02.2013р. по 13.10.2014р. вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином та надав відповідачу на протязі 2008-2009 рр. кредитні кошти на загальну суму 1500000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що факт надання відповідачу кредитних коштів у заявленому розмірі підтверджується належними доказами, в той же час відповідачем доказів сплати кредиту суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 1 500 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач у своєму позові зазначає, що у відповідача крім заборгованості по поверненню кредитних коштів також існує прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 036 438,29 грн., нарахованих за період з 01.05.2011р. по 01.10.2014р.

Відповідно до п.4.2. Кредитного договору відсотки за користування кредитними ресурсами сплачуються позичальником щомісяця до 30 числа місяця та одночасно з поверненням кредиту.

Позивачем були долучені до матеріалів справи виписки по особовому рахунку відповідача, якими підтверджується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами у вищезазначеному розмірі.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 1 036 438,29 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь:

- на підставі п.4.1. Кредитного договору пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 162 493,15 грн

- на підставі п.4.5. Кредитного договору пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 103 544,50 грн.

- на підставі п.4.6. Кредитного договору штраф в розмірі 75 000,00 грн за порушення строків повернення кредиту

- на підставі п.4.6. Договору штраф в розмірі 51 821,91 грн за порушення строків сплати відсотків по кредиту

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 09.04.2012 р. у справі № 3-88гс11.

Пунктом 4.4. Кредитного договору сторонами передбачено, що при порушенні строку повернення кредиту нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки.

Згідно з п.4.5. Кредитного договору при порушенні строку сплати відсотків згідно п.4.2. цього договору нараховується пеня за кожен день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочки, від нарахованої суми заборгованості по відсотках.

Відповідно до п.4.6. Кредитного договору при порушенні строків повернення кредиту або сплати відсотків, зазначених в п.п.2.3, 4.2., позичальник зобов'язується сплатити кредитору за кожний несвоєчасний платіж одноразовий штраф у розмірі 5 % від неповерненої суми кредиту та /або несплаченої суми відсотків. Позичальник зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок кредитора №63978901 в АБ «Старокиївський банк», МФО 321477 в десятиденний термін з моменту порушення строку сплати відсотків та/ або повернення кредиту.

Судом перевірено розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату відсотків та розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату кредиту, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідачам штрафу за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 51 821,91 грн. та штрафу за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 75 000,00 грн.

Також, судом перевірено розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту з суми боргу 1 500 000,00 грн. за період з 17.04.2014р. по 13.10.2014р. та розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами з суми заборгованості по сплаті відсотків по кредиту за загальний період з 17.04.2014р. по 13.10.2014р. та встановлено, що позивачем здійснено вказані розрахунки без врахування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши умови кредитного договору, судом встановлено, що сторонами договору нарахування штрафних санкцій понад шість місяців не обумовлено.

Оскільки п.2.3. Додаткової угоди від 19.11.2013 до Кредитного договору сторонами передбачено, що кредит надається позичальнику строком по 19 грудня 2013р., прострочення відповідачем повернення кредиту мало місце з 20.12.2013р., а відтак, позивач має право на нарахування пені за прострочення повернення кредиту в межах шестимісячного строку для нарахування пені з 20.12.2013р. по 19.06.2014р.

Таким чином, за перерахунком суду розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту з суми боргу 1 500 000,00 грн. за період, в межах періоду, заявленого позивачем, а саме з 17.04.2014р. по 19.06.14р., становить 49 972,60 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 162 493,15 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 49 972,60 грн.

Судом перевірено розрахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами, з врахуванням заявленого позивачем періоду з 17.04.14 по 13.10.2014р., п.4.2. Кредитного договору та ч. 6 ст. 232 ГПК України , у зв'язку з чим судом встановлено, що позивач має право на нарахування пені за відсотками по кредиту, що нараховані починаючи з листопада 2013р.

Таким чином, за перерахунком суду розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами склав 16 156,45 грн., у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 103 544,50 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 156,45 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4 9 , 82-85 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗІНБУД" (01033, м.Київ, вул.Микільсько-Ботанічна, буд.7/9, код ЄДРПОУ 35508950) на користь публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" (01033, м.Київ, вул.Микільсько-Ботанічна, б.6/8, код ЄДРПОУ 19024948) заборгованість по поверненню кредиту в розмірі 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн 00 коп, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 49 972 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн 60 коп, штраф за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 коп, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в розмірі 1 036 438 (один мільйон тридцять шість тисяч чотириста тридцять вісім) грн 29 коп, штрафу за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 51 821 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн 91 коп, пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 16 156 (шістнадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн 45 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗІНБУД" (01033, м.Київ, вул.Микільсько-Ботанічна, буд.7/9, код ЄДРПОУ 35508950) в дохід державного бюджету України 54 587 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн 79 коп - судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 04.12.2014 р.

Суддя Шкурдова Л.М.