Рішення

від 02.12.2014 по справі 914/4039/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2014 р. Справа № 914/4039/14

За позовом: Фізичної особи-підприємця Вдовяк Юрія Івановича, с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєрой Груп», м. Львів

про: стягнення 47 600, 27 грн. заборгованості за договором № 14/06 від 18.06.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Курилич А.Я. (довіреність від 05.11.2014 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 02.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Фізичної особи-підприємця Вдовяк Юрія Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєрой Груп» про стягнення 47 600, 27 грн. заборгованості за договором № 14/06 від 18.06.2013 року.

Ухвалою суду від 17.11.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 14/06 від 18.06.2013 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 17.11.2014 року не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №7901409309243.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

18.06.2013 року між Фізичною особою-підприємцем Вдовяком Юрієм Івановичем (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лєрой груп» (Покупець) укладено Договір №14/06 (Договір), відповідно до п.1.1. якого за цим Договором Продавець зобов'язався передати у власність Покупця Товар (прес-форми) за цінами вказаними у відповідних накладних, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в порядку і на умовах, вказаних у цьому Договорі.

У відповідності до п.1.3.1. Договору Продавець зобов'язався виготовити товар (прес форми) згідно специфікацій до договору у строк, що не перевищує 10 місяців від дати підписання специфікації, та за умови виконання Покупцем умов п.2.5.1. Договору та передати товар Покупцю належної якості згідно приймально-здавальних документів.

Згідно з п.2.3.Договору ціна, вид (маркування) товару, що підлягає передачі Покупцю, погоджується попередньо сторонами в кожному випадку окремо шляхом підписання Специфікацій до Договору, що є його невід'ємними частинами, та відображається у виставленому рахунку на оплату.

Так, відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору від 18.06.2013 р.) від 18.06.2013 р. сторонами погоджено товар, що підлягає передачі Покупцю, а саме - пресформа «№3268» 1 шт. вартістю 100 000,00 грн., в тому числі ПДВ 16 666,67 грн.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв товар (в особі директора ТзОВ «Лєрой груп»), що підтверджується долученою до матеріалів справи наклданою №14/06/13 від 30.01.2014 р. 18.06.2013 р. відповідачу виставлено відповідний рахунок №14/06 на суму 100000,00 грн.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар в загальній сумі 65000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.06.2013 р. (на суму 20 000,00 грн.), 07.08.2013 р. (на суму 15 000,00 грн.), 02.09.2013 р. (на суму 10 000,00 грн.), 30.01.2014 р. (на суму 10 000,00 грн.), 29.08.2014 р. (на суму 10 000,00 грн.).

Відтак, заборгованість відповідача за отриманий ним товар становить 35 000,00 грн.

20.10.2014 року сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом за період: 18.06.2013-20.10.2014, з якого вбачається, що відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість у розмірі 35000,00 грн.

Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 4500,00 грн. штрафу, 970,27 грн. 3 % річних та 7130,00 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Господарські зобов'язання сторін виникли на підставі Договору №14/06 від 18.06.2013 р.

Відповідно до п.3.2. Договору даною поставки (продажу) вважається дата відвантаження товару Продавцем, що підтверджується підписами відповідальних сторін у приймально-здавальних документах або доручення на товар, надіслані Покупцем засобами електронного зв'язку (за допомогою мережі Інтернет).

Згідно з п.2.4. Договору кінцева ціна поставленого товару відображається та погоджується сторонами шляхом підписання видаткової накладної.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За загальним правилом підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання є передача продавцем майна. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує передачу продавцем товару, та відповідно - виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Пунктом 2.5. Договору визначено, що сплата за товар згідно кожної окремої Специфікації проводиться наступним чином: 45 % від ціни товару, вказаного у Специфікації, сплачується Покупцем у двомісячний термін від дати підписання Специфікації; 55 % від ціни товару, вказаного у Специфікації, сплачується на розрахунковий рахунок Продавця протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати поставки товару згідно видаткової накладної.

Всупереч зазначеному, відповідач не здійснив повної та вчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В пункті 4.2. Договору сторони домовились, що в разі, якщо прострочення платежу за цим Договором перевищує 20 календарних днів, Покупець сплачує штраф в розмірі 10 % від несвоєчасно сплаченої суми.

Оскільки відповідачем порушено встановлений п.2.5. строк на повну оплату за товар, вимога позивача про стягнення з відповідача 4500,00 грн. є обґрунтованою.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 35000,00 грн. заборгованості за Договором №14/06 від 18.06.2013 р., 970,27 грн. 3 % річних та 7130,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. слід покласти на нього у повному обсязі.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 257, 526, 530, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лєрой Груп» (79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, будинок 176; код ЄДРПОУ 37162499) на користь стягувача - Фізичної особи-підприємця Вдовяка Юрія Івановича (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с. Зимна Вода, вул. Данила Галицького, 3; р/р 2600801171963 в центральній філії ПАТ «Кредобанк» відділення № 5 у м. Городок, МФО 325365; індивідуальний податковий номер 2788410470) 35000,00 грн. заборгованості за Договором №14/06 від 18.06.2013 р., 970,27 грн. 3 % річних, 7130,00 грн. інфляційних втрат, 4500,00 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.12.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А