Постанова

від 23.12.2008 по справі 17/102-2068

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/102-2068

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.12.08                                                                                           Справа  № 17/102-2068

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді                                                             Процика Т.С.

суддів                                                                                Городечна М.І.

                                                                                Кузь В.Л.

при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.

розглянув           у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Професійно-технічного училища (далі ПТУ) № 26 № 456 від 21.07.2008р.

на рішення          Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2008р. (підписане 11.07.2008 р.)

у справі           № 17/102-2068

за позовом           Прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, від імені якого діє Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, м. Тернопіль та Бучацької міської ради Тернопільської області, м. Бучач Тернопільської області

до відповідача  ПТУ № 26 м. Бучача, м. Бучач Тернопільської області

про           стягнення 45764,60 грн. збитків

за участю представників:          

прокурор –Коваль Р.Р. –старший прокурор відділу;

від позивача (Державна екологічна інспекція у Тернопільській області) –Сушко А.С. –головний спеціаліст-юрисконсульт;

від позивача (Бучацька міська рада) –Слюсарчук П.Я.- юрисконсульт;

від відповідача –Бугаєнко В.А. –директор; Одіжинський Р.М. –представник.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.22 ГПК України, роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2008 р. (підписане 11.07.2007 р.) у справі № 17/102-2068, суддя Андрусик Н.О., позов задоволено, стягнуто з Професійно-технічного училища №26 м. Бучача, м. Бучач Тернопільської області, вул. Міцкевича, 31, ідентифікаційний код 02547547:  45764,60 грн. збитків на користь Бучацької міської ради, м. Бучач Тернопільської області, вул. Майдан Волі, 1 (р/рахунок № 33110331700077 в УДК у Бучацькому районі, МФО 838012, ідент. код 04058479); 457,65  грн. державного мита в доход державного бюджету України; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 44, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу (далі ВК) України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також зокрема тим, що з матеріалів справи вбачається, що Відповідачем в порушення норм природоохоронного законодавства в період з 07.11.2006 року по 26.11.2007 року без дозволу на спеціальне водокористування, забрано 38,8 тис. кубічних метрів підземних вод із підземних джерел, у зв'язку з чим згідно з розрахунком розміру відшкодування збитків державі завдано збитків на суму 45764,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПТУ № 26, Відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2008р. у справі № 17/102-2068 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, а зібраним по справі доказам суд дав невірну оцінку.

Також, скаржник зазначає, що відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу (далі ЦК) України підлягає відшкодуванню шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. В період з 07.11.2006 до 26.11.2007 року Відповідачем було вжито заходів для поновлення документів на отримання дозволу на водокористування, а відтак суд першої інстанції не врахував даної обставини та прийшов до висновку про порушення Відповідачем природоохоронного законодавства. Місцевий господарський суд, в порушення норм процесуального права розглянув справу № 17/102-2068 за відсутності представника Бучацької міської ради, в інтересах якої заявлено прокурорський позов.

Прокуратура Бучацького району та Державна екологічна інспекція у Тернопільській області подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2008 року у справі № 17/102-2068 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиви на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників учасників судового процесу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду першої інстанції у цій справі. При цьому апеляційний суд виходив із наступного.

Прокурор Бучацького району звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства екології та природних ресурсів України, від імені якого діє Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, та Бучацької міської ради Тернопільської області до ПТУ № 26 про стягнення 45764,60 грн. збитків, заподіяних внаслідок самовільного використання води за період з 07.11.2006 до 26.11.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокуратурою Бучацького району спільно з Державною екологічною інспекцією було проведено перевірку дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства. Відповідно до акту перевірки Державної екологічної інспекції у Тернопільській області від 15.04.2008 року, ПТУ № 26 в порушення вимог водного законодавства, а саме ст. ст. 44, 48, 49 ВК України, в період з 07.11.2006 року по 26.11.2007 року без дозволу на спеціальне водокористування забирало 38,8 тис. кубічних метрів підземних вод із підземних джерел (а.с.5).

Згідно з доданим до матеріалів справи розрахунком розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, наданим Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування Відповідачем, складає 45764,60 грн. (а.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-562 „А”/ТЕР, наданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відповідачу, закінчив свій термін дії 26.11.2007 р. та дія цього дозволу не була продовжена (а.с. 36).

Відповідно до ч. 1 ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п.6 ч. 3 ст.110 ВК України).

Відповідно до ст. 48 ВК України, спеціальним водокористуванням є забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Згідно з п. 9 ст. 44 ВК України користувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Пунктом „з” ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 1 ст. 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

У випадку використання води водних об'єктів загальнодержавного значення дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища. (ч. 1 ст. 49 ВК України).

Відповідно до п.4.6. Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 55 від 19.02.2007 р., управління видає у встановленому порядку дозволи на спеціальне використання природних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи (журналу обліку ПТУ № 26 забраних вод в період з листопада 2006 року по листопад 2007 року) (а.с. 48-50), довідки № 261 ПТУ № 26 від 15.04.2008 року про кількість забраної води без дозволу (а.с. 6), Відповідачем за період з 07.11.2006 року по 26.11.2007 року, без наявності дозволу на спеціальне водокористування, забрано 38,8 тис. кубічних метрів підземних вод із підземних джерел. Відповідач ні в апеляційній скарзі, ні в судових засіданнях не заперечив факт забору протягом вищезазначеного періоду підземних вод.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності притягнення ПТУ № 26 до відповідальності у вигляді відшкодування збитків судовою колегією відхиляються, оскільки суперечать обставинам справи. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, дозвіл на спецводокористування, наданий ПТУ № 26, діяв до 06.11.2008 року, проте, як підтверджується матеріалами справи, Відповідач надалі продовжував здійснював самовільне використання води, без відповідного дозволу, чим порушив норми водного законодавства -  та відповідно до ст. 111 ВК України повинен відшкодувати збитки, завдані ним за самовільне використання водних ресурсів.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.          Залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.07.2008 року у справі № 17/102-2068 без змін, а апеляційну скаргу ПТУ № 26 без задоволення.

2.          Судові витрати покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                           Процик Т.С.

Суддя                                                                                                 Городечна М.І.

          Суддя                                                                                                 Кузь В.Л.