Рішення
від 02.12.2014 по справі 922/5299/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2014 р.Справа № 922/5299/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хармер", м. Харків до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "ХЕМЗ", м. Харків про стягнення 351773,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - Яблонська Н.Г., довіреність від 01.12.2014 року;

відповідача - Панасенко В.М., довіреність № 205 від 27.11.2014 року;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хармер" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "ХЕМЗ" про стягнення 351773,41 грн., з яких: заборгованість з орендної плати в розмірі 281991,10 грн., 3% річних в розмірі 11926,84 грн., інфляційні втрати в розмірі 57855,47 грн. Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконання відповідачем зобов'язань за Договором оренди нерухомості № 3 від 01.12.2008 року щодо своєчасного внесення орендної плати за користування орендованими приміщеннями. Судові витрати позивач також просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02 грудня 2014 року.

27 листопада 2014 року від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 42392, в якому відповідач визнає позовні вимоги, однак вказує, що заборгованість виникла внаслідок скрутного фінансового становища. Відзив розглянутий та долучений судом до матеріалів справи.

02 грудня 2014 року в судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог та надав додаткові документи із супровідним листом за вх. № 42871, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнає повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе відмовити відповідачу в клопотанні про відкладення розгляду справи та розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРМЕР" (позивачем, орендодавцем) та Державним підприємством " Науково-дослідний інститут "ХЕМЗ" (відповідачем, орендарем) було укладено Договір оренди об'єкта нерухомості № 3 (далі по тексту - договір), за яким актом прийманні-передачі приміщень від 01.01.2009 року орендарю були передані в тимчасове платне користування офісні приміщення в будівлі за адресою: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199, загальною площею 800,0 кв.м., строком на 2 рок 10 місяців з дати підписання акту приймання - передачі в оренду, з правом пролонгації згідно п. 4.2. договору від 2008 року. Об'єкт оренди належить орендодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва від 21 листопада 2006 року, виданого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвою О.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 4507.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з п. 5.3 Договору, орендна плата повинна була сплачуватися орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця кожного місяця не пізніше 10-го числа поточного місяця за попередній місяць.

Відповідно до п. 5.2. Договору, розмір орендної плати, в т.ч. ПДВ, за місяць було встановлено в сумі 29600,00 грн.

Згідно з додатковою угодою № 1 від 05.05.2010 року до договору розмір орендної плати за місяць було зменшено до 28029,72 грн., в т.ч. ПДВ, оскільки площу об'єкту також було зменшено до 757,56 кв.м.

Згідно з додатковою угодою № 2 від 16.08.2010 року до договору розмір орендної плати за місяць було зменшено до 24859,56 грн., в т.ч. ПДВ, оскільки площу об'єкту було зменшено до 671,88 кв.м.

Згідно з додатковою угодою № 3 від 01.10.2010 року до договору розмір орендної плати за місяць було зменшено до 21710,86 грн., в т.ч. ПДВ, оскільки площу об'єкту також було зменшено до 641,98 кв.м.

Згідно з додатковою угодою № 4 від 01.07.2010 року до договору розмір орендної плати за місяць було зменшено до 9218,56 грн., в т.ч. ПДВ, оскільки площу об'єкту також було зменшено до 315,53 кв.м.

30 листопада 2011 року об'єкт оренди було повернуто орендарем орендодавцеві за домовленістю сторін, доказом чого є Акт приймання - передачі (повернення) приміщень площею 315,53 кв.м. за адресою: 61037,м. Харків, пр. Московський, 199.

За період оренди з 01.01.2009 року по 30.11.2011 року сторонами підписані акти здачі-приймання робіт (послуг) на загальну суму 848109,61, які свідчать про належне виконання орендодавцем своїх зобов'язань за договором, в яких зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач сплатив суму орендної плати частково у розмірі 566118,51 грн. Сплачені відповідачем суми були зараховані в рахунок сплати орендної плати за період з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року в сумі 557689,16 грн., а також платіж в сумі 8429,35 грн. за листопад 2011 року.

Одже, несплачена сума орендної плати за договором за період з 01.08.2010 року по 31 .10.2011 року становить 281991,10 грн., що підтверджується складеним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2011 року.

Оскільки до цього часу борг з орендної плати залишається відповідачем не погашеним, позивач був змушений звернутись з позовною заявою до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову кваліфікацію вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 281991,10 грн. обґрунтованою, визнаною відповідачем, та такою, що підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення 3 % річних у розмірі 11926,84 грн. та інфляційних втрат у розмірі 57855,47 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування й розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивачем визначений вірно, згідно вимог діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 11926,84 грн. та інфляційних втрат у сумі 57855,47 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 610, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "ХЕМЗ" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 00216869, п/р 26006013019254 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРМЕР" (61037, м. Харків, пр. Московський, 199, код ЄДРПОУ 34016469, п/р 26007454174700 у ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005) - 281,991,10 грн. заборгованості з орендної плати, 11926,84 грн. 3% річних, 57855,47 грн. інфляційних втрат, 7035,48 грн. судового збору.

Видати наказ суду після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.12.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/5299/14

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення02.12.2014
Оприлюднено08.12.2014
Номер документу41748898
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/5299/14

Рішення від 02.12.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суслова В.В.

Ухвала від 20.11.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Суслова В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні