Рішення

від 23.01.2009 по справі 18/215/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/215/27

23.01.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів,                                                                                            тел. (0462) 77-99-18

проспект Миру, 20                                                                      

Іменем України

РІШЕННЯ

“  20  ”    січня  2009 року                                                              справа № 18/215/27

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофід Україна”

 07400, с. Калинівка Броварського району Київської області, вул. Ігорєва, 12

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс”

 16500, м. Бахмач, вул. Мечнікова, 3

про стягнення 343442 грн. 08 коп.  

                                                                                     Суддя  А.С. Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: Швидкий О.В. –предст., дов. № 01 від 05.01.2009р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 20.01.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофід Україна” (надалі –позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс” (надалі –відповідач) про стягнення 211774,44 грн. заборгованості за поставлений товар, згідно договору № 15/2006/П від 13.03.2006р., 89695,19 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 14972,45 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, а також 27000,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги за договором № 48 –ас про надання юридичних послуг від 15.04.2008р.   

Відповідач відзиву на позовну заяву разом з документами на підтвердження фактів (обставин) викладених в ньому не надав, в судове засідання не з'явився. В надісланому до господарського суду 22.12.2008р. клопотанні про відкладення розгляду справи зазначив про часткове визнання позовних вимог.

Оскільки відповідач повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1103731 та № 1126615, неявка його представника не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофід Україна” зареєстроване розпорядженням Броварської районної державної адміністрації від 20.11.2001р. за адресою: с. Калинівка Броварського району Київської області, вул. Ігорєва, 12, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 332 120 0000 000245.  

13 березня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофід Україна” в особі директора Такача Жольта (надалі –Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Аверс” в особі генерального директора Соболева А.А. (надалі –Покупець) був укладений Договір № 15/2006/П (надалі –Договір).  

Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 Договору, продавець зобов'язався передати товар Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатит товар в кількості та асортименті згідно накладних, що оформлюються до кожної поставки. Предметом поставки є кормові добавки (премікс): АF –408, АF –213К, АF –214К, АF –215К, АF –216К. Продавець бере на себе зобов'язання після підписання договору в строк, визначений сторонами, передати Покупцеві товар згідно п. 1.1 і п. 1.2 даного договору. Покупець бере на себе зобов'язання прийняти товар від Продавця та здійснити за нього оплату в строк, визначений цим договором. Оплата товару Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, згідно пред'явленого рахунку –фактури. Оплата поставленої партії товару здійснюється в два етапи: 50 % суми сплачується протягом 14 (чотирнадцяти) днів після поставки, залишок суми сплачується до кінця календарного місяця.

Згідно видаткових накладних № А –00000195 від 23.05.2006р., № А –00000268 від 07.07.2006р., № А –00000421 від 26.09.2006р., № А –00000522 від 21.11.2006р. та № А –00000608 від 27.12.2006р. позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 214773,34 грн.

Товар був отриманий уповноваженою особою відповідача згідно довіреностей: серії ЯМГ № 043779 від 22.05.2006р., серії ЯМГ № 043799 від 11.07.2006р., серії ЯМО № 134426 від 26.09.2006р., серії ЯМО № 134442 від 17.11.2006р. та серії ЯМО № 134449 від 25.12.2006р.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується також підписами його уповноваженої особи на копіях вказаних вище видаткових накладних.

Відповідач частково оплатив отриманий товар (2998,90 грн.) у зв'язку з чим має заборгованість в сумі 211774,44 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки визначеного Договором товару.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав і має заборгованість в сумі 211774,44 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням погасити суми заборгованості по оплаті поставленого товару (листи від 05.12.2006р. № 664, від 16.02.2007р. № 27, від 15.05.2007р. № 71 (отримане відповідачем 16.05.2007р., що підтверджується підписом упованоженої особи на копії листа) та від 31.07.2007р. № 137 (отримане відповідачем 31.07.2007р., що підтверджується підписом упованоженої особи на копії листа)).

Листами від 17.07.2006р. № 7, від 24.11.2006р. № 15, від 15.02.2007р. № 14 відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар, зобов'язався її погасити, однак на момент звернення позивача з позовом до суду жодних проплат не здійснив.

Слід також вказати, що дати погашення заборгованості, визначені самостійно відповідачем в листах, не змінюють строки виконання зобов'язань відповідачем по оплаті товару, визначені умовами договору, оскільки строк виконання зобов'язань є істотною умовою господарського договору і не може бути змінений в односторонньому порядку.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, з нього підлягає стягненню 89695,19 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 14972,45 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Оскільки відповідач своєчасно з позивачем не розрахувався, позивач правомірно звернувся з відповідною позовною заявою до суду про стягнення 211774,44 грн. заборгованості, 89695,19 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 14972,45 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги про стягнення 27000,00 грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичної допомоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

За правилами ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, у розумінні вищенаведених норм чинного законодавства витрати на оплату юридичної допомоги не являються збитками, оскільки безпосередньо не пов'язані з вчиненим відповідачем господарським правопорушенням.

Керуючись ст. ст. 20, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс”, м. Бахмач, вул. Мечнікова, 3 (р/р 260011881 ЧОД АППБ „Аваль”, МФО 353348, код 14229108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофід Україна”, с. Калинівка Броварського району Київської області, вул. Ігорєва, 12 (р/р 26005001300609 в ЗАТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528, код 31781061) 211774 грн. 44 коп. заборгованості, 89695 грн. 19 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 14972 грн. 45 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 3164 грн. 42 коп. державного мита та 108 грн. 68 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.   

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                    (підпис)                             А.С.Сидоренко

Рішення підписано 22 січня 2009 року.

Суддя                                    (підпис)                             А.С.Сидоренко