Рішення

від 20.11.2014 по справі 910/15415/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15415/14 20.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" до Фізичної особи-підприємця Оленченко Андрія Вікторовича про стягнення 107 651,50 грн. та розірвання договору

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Костюк Ю.М. (дов. № 213 від 17.06.2014 року) Супрун В.В. (дов. № 212 від 17.06.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Оленченко Андрія Вікторовича (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 107 651,50 грн. та розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 року порушено провадження у справі № 910/15415/14, розгляд справи призначено на 16.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року справу № 910/15415/14 передано для розгляду судді Пригуновій А.Б., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 910/15415/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 23.10.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/15415/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/15415/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 23.10.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.09.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 23.10.2014 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та оригінали для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2014 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судове засідання 20.11.2014 року представник відповідача повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2, кв. 136, на яку було відправлено ухвали суду підтверджується матеріалами справи та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Оленченко Андрієм Вікторовичем (орендодавець) було укладено договір № 1133/2014-63К (надалі по тексту - Договір), за умовами якого орендодавець зобов'язується надати орендарю в оренду будівельну техніку, а саме баштовий кран розкладного типу LIEBHERR 63К (надалі по тексту - баштовий кран), наявний у розпорядженні орендодавця.

Згідно з пунктом 1.3. Договору термін дії цього Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами та закінчується з виконанням сторонами всіх взятих на себе за даним Договором зобов'язань.

Відповідно до пункту 2.1. Договору орендодавець зобов'язаний надати баштовий кран, в узгодженій сторонами комплектації протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання авансової оплати, передбаченої пунктом 3.2. Договору.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що орендар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору зобов'язується оплатити орендодавцю суму 89 850,00 грн., де:

- 42 550,00 грн. зараховується орендарю за останній місяць надання послуг за цим Договором як аванс. У разі відмови орендаря від виконання умов Договору та/або дострокового розірвання Договору (за винятком випадків, передбачених пунктами 1.5, 6.1, 6.3, 6.4 цього Договору) вищевказана сума орендарю не повертається і не зараховується за останній місяць надання послуг;

- 14 375,00 грн. вартість транспортування баштового крана на об'єкт замовника;

- 14 375,00 грн. оплата за монтаж баштового крана (у цю суму не включені послуги автокрана для розвантаження і монтажу крана).;

- 7 050,00 грн. - вартість розробки проекту на основу (фундамент) баштового крана;

- 11 500,00 грн. - вартість розробки проекту виконання робіт баштових кранів, включаючи експертизу проекту в органах КЕТЦ.

Відповідно до пункту 4.1. Договору за надання орендодавцем послуг передбачених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю щомісячну плату в розмірі 42 550,00 грн. Дана плата встановлюється як щомісячний платіж в разі, якщо орендар використовує кран 26 (двадцять шість) машинних - змін в робочі дні в одному календарному місяці.

На виконання умов Договору позивач здійснив оплату за оренду баштового крана у розмірі 85 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141 від 11.04.2014 року на суму 40 000,00 грн. та платіжним дорученням № 173 від 23.04.2014 року на суму 45 000,00 грн. (належним чином засвідчені копії місяться в матеріалах справи).

Проте, за твердженням позивача, Фізична особа-підприємець Оленченко А. В., в порушення умов чинного законодавства та пункту 2.1 Договору, свої зобов'язання в частині передачі в оренду баштового крана не виконав.

Згідно з пунктом 5.4. Договору у разі прострочення передачі баштового крана орендарю орендодавець сплачує пеню в розмірі 3% в день від вартості плати за користування баштовим краном за один календарний місяць, за кожен день прострочення.

Цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи будь-якої з сторін в разі невиконання зобов'язань за Договором більше 30 (тридцяти) календарних днів (пункт 6.3. Договору).

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 42 550,00 грн. попередньої оплати, 65 101,50 грн. пені, нарахованої за період з 24.04.2014 року по 13.06.2014 року та розірвати договір № 1133/2014-63К від 31.03.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" та Фізичною особою-підприємцем Оленченко Андрієм Вікторовичем.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 1133/2014-63К від 31.03.2014 року, за умовами якого відповідач зобов'язався надати позивачу в оренду будівельну техніку, а саме баштовий кран розкладного типу LIEBHERR 63К, наявний у розпорядженні відповідача.

За своєю правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось судом, пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що орендар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору зобов'язується оплатити орендодавцю суму 89 850,00 грн., де:

- 42 550,00 грн. зараховується орендарю за останній місяць надання послуг за цим Договором як аванс. У разі відмови орендаря від виконання умов Договору та/або дострокового розірвання Договору (за винятком випадків, передбачених пунктами 1.5, 6.1, 6.3, 6.4 цього Договору) вищевказана сума орендарю не повертається і не зараховується за останній місяць надання послуг;

- 14 375,00 грн. вартість транспортування баштового крана на об'єкт замовника;

- 14 375,00 грн. оплата за монтаж баштового крана (у цю суму не включені послуги автокрана для розвантаження і монтажу крана).;

- 7 050,00 грн. - вартість розробки проекту на основу (фундамент) баштового крана;

- 11 500,00 грн. - вартість розробки проекту виконання робіт баштових кранів, включаючи експертизу проекту в органах КЕТЦ.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, платіжних доручень № 141 від 11.04.2014 року на суму 40 000,00 грн. та № 173 від 23.04.2014 року на суму 45 000,00 грн.. позивач своїх зобов'язання щодо попередньої оплати за оренду баштового крана виконав належним чином.

Спір у даній справи виник у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених пунктом 2.1. Договору щодо передачі баштового крану в оренду позивачеві.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до частин 2, 3 статті 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано свого зобов'язання щодо передачі в оренду баштового крану позивачеві, а матеріалами справи підтверджується отримання коштів у розмірі 42 550,00 грн. Фізичною особою - підприємцем Оленченко Андрієм Вікторовичем, то правова підстава для володіння такими коштами у останнього відсутня.

В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів повернення коштів та передачі баштового крану в оренду позивачеві згідно Договору не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи - підприємця Оленченко Андрія Вікторовича грошових коштів у розмірі 42 550,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 65 101,50 грн. пені, нарахованої за період з 24.04.2014 року по 13.06.2014 року.

Згідно частини 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що у разі прострочення передачі баштового крана орендарю орендодавець сплачує пеню в розмірі 3% в день від вартості плати за користування баштовим краном за один календарний місяць, за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов'язання та не враховано умови викладені у пункті 2.1. Договору, яким встановлено, що орендодавець зобов'язаний надати баштовий кран, в узгодженій сторонами комплектації протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання авансової оплати, передбаченої пунктом 3.2. Договору.

Відтак, приймаючи до уваги той факт, що останній авансовий платіж було здійснено позивачем 23.04.2014 року (платіжне доручення № 173 на суму 45 000,00 грн.), нарахування пені необхідно здійснювати з 01.05.2014 року.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 56 166,00 грн., нарахована за період з 01.05.2014 року по 13.06.2014 року.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що цей Договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи будь-якої з сторін в разі невиконання зобов'язань за Договором більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін можливе у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже було встановлено судом, оскільки відповідачем не виконано свого обов'язку перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" в частині передачі в оренду баштового крану, яка була попередньо оплачена позивачем, суд приходить до висновку про істотність таких порушень, оскільки позивач не отримав ті блага, на які він розраховував при укладенні спірного Договору з відповідачем,

чим підтверджується обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" про розірвання Договору.

На підставі вказаних норм діючого законодавства, беручи до уваги факт істотного порушення умов договору, суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині розірвання договору № 1133/2014-63К від 31.03.2014 року підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Оленченко Андрія Вікторовича (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2, кв. 136, ідентифікаційний номер 3084314676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" (79012, м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 42, кім. 511, ідентифікаційний код 37831898) суму попередньої оплати у розмірі 42 550 (сорок дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп., пеню у розмір 56 166 (п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят шість) грн. 00 коп., 3 192 (три тисячі сто дев'яносто дві) грн. 33 коп. судового збору.

3. Розірвати договір № 1133/2014-63К від 31.03.2014 року, укладений між Фізичною особою-підприємцем Оленченко Андрієм Вікторовичем (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2, кв. 136, ідентифікаційний номер 3084314676) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛИЦЬКА БУДІВЕЛЬНА ГІЛЬДІЯ" (79012, м. Львів, вул. Академіка Сахарова, буд. 42, кім. 511, ідентифікаційний код 37831898).

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк