Рішення

від 03.03.2009 по справі 7/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/34

03.03.09  

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                   тел. 698166

просп. Миру , 20                                                  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

“ 02?    березня      2009  року                                                                                справа № 7/34

Суддя            Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Чипси ?Шик?

04073, м. Київ,  вул.. Копилівська,2

До Дочірнього підприємства ?ЮМаК? Закритого акціонерного товариства ?Інтерагросистема?15600, м. Мена, вул.. Індустріальна, 17В

Про  стягнення 212277,49  грн.

Представники сторін:

Від позивача : Собур О.А. –дов. № 27/1 від 23.01.2009 р.

Від відповідача : не з?явився

Суть спору:

Подано позов про стягнення 194132,84 грн.  –вартості повернутого товару за договором поставки № 15/10/07 від 15.10.2007 р.. , актом про врегулювання відносин від 12.06.2008 р. та договором дистрибуції від 18.10.2007 р,12320,67 грн. інфляційних, 5823,98 грн. річних.

Відповідач письмовим поясненням  проти  позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що  договором поставки не передбачений  зворотній перехід права власності, не передбачено, що повернутий  товар  має бути оплачений. Відповідач також посилається на відсутність у нього оригіналу акта про врегулювання відносин від 12.06.2008 р.

Позивачем уточнено підстави  позовних вимог. В обґрунтування  позовних вимог позивач посилається на те, що порядок оплати сторони визначили пунктом 7.3. договору  поставки, передплата договором не передбачалась.

Позивачем  реалізовано товар тільки на суму 55709,94 грн. , решта  повернута відповідачу згідно умов договору  (п.4.7.) та за угодою сторін (акт про  врегулювання відносин від 12.06.2008 р.). Суму  194132,84 грн.  позивач вважає перерахованою відповідачу без достатніх правових підстав і просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач неодноразово належним чином повідомлявся про час та  місце розгляду справи в суді, але представника в судове засідання не направив.

Зважаючи  на  те,  що згідно  до  ст.. 22 Господарського  процесуального  кодексу  України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка   представника   відповідача  у  судове  засідання  не  є  перешкодами  для  розгляду  справи  за  наявними   доказами  у  порядку  ст.. 75  Господарського   процесуального  кодексу  України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,  суд

                                                            Встановив:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю ?Чіпси ?Шик? (позивачем) та Дочірнім підприємством ?ЮМаК? Закритого акціонерного товариства ?Інтерагросистема? (відповідачем) укладено договір поставки  № 15/10/07 від 15.10.2007 р. (далі ?договір поставки?).

          Відповідно до умов договору поставки  (п.1.1. та п. 4.1.) відповідач зобов'язувався протягом дії цього договору  передавати  у власність  позивачу картопляні чіпси ?ШИК? окремими партіями по цінам, в асортименті та кількості, що узгоджується сторонами в накладних, що є невід'ємною частиною  цього договору , а позивач  зобов'язувався  прийняти цей товар та  своєчасно  оплатити на умовах даного договору. Відповідач надавав позивачу ексклюзивне право продажу  товару, що є предметом  цього договору ,  на території  України  та за її межами, право власності  та товар  переходить від  відповідача до позивача з часу підписання  представниками  сторін накладної, яка засвідчує момент  передачі товару.

          Пунктом 4.7. договору  поставки сторони узгодили, що  в разі,  якщо дії,  зазначені в п. 4.5. –4.6.  цього договору  не призвели до повної  реалізації товару,  позивач має право  повернути  відповідачу нереалізований  товар до кінця терміну придатності  якого  залишилось 30 (тридцять) календарних днів , відповідач  зобов'язаний  прийняти  нереалізований товар  до кінця терміну  придатності  якого залишилось 30 (тридцять) календарних днів та має право  розпорядитися  ним   будь –який спосіб.

          Строк дії договору  поставки сторони визначили до 31.12.2008 р.

          Актом врегулювання відносин від 12.06.2008 р., факсимільну  копію якого  надано позивачем до справи , визначено, що за  взаємною згодою сторони  вирішили розірвати  договір поставки  № 15/10/2007  від 15.0.2007 р.

          Оригіналу   цього акту позивач не надав, посилаючись на  неповернення його відповідачем після підписання.

          Відповідач  в письмовому поясненні  зазначив, що  оригінал акту  про врегулювання  відносин від 12.06.2008 р.  у відповідача відсутній.

          Відповідно до п.12.1. договору поставки будь –які зміни  та доповнення  за цим договором  є невід'ємною частиною  цього  договору  та мають юридичну силу лише у випадку їх письмового оформлення та скріплення  підписами повноважних осіб і печатками сторін. Факсимільні  копії вищезгаданих документів мають юридичну силу до заміни їх оригіналами.

          Оскільки сторонами  не надано  оригінал зазначеного  акта  про врегулювання  відносин від 12.06.2008 р., згідно положень п. 12.1. договору  поставки  факсимільна  копія цього  акта  має  юридичну силу, оскільки  на день  розгляду справи в суді не замінена оригіналом.

          Отже,  договір поставки вважається розірваним з 12.06.2008 р. -  з моменту  досягнення сторонами  про це згоди.

          Актом про врегулювання  відносин від 12.06.2008 р.  сторони визначили, що  заборгованість відповідача  перед позивачем  в сумі 193917,78 грн. , яка склалася в результаті  повернення товару, що був оплачений  позивачем, буде сплачено відповідачем до 01.09.2008 р.. після здійснення  вищезгаданих платежів на суму 193917,78 грн.  всі взаємні  боргові  зобов'язання сторін  будуть вважатися повністю погашеними і сторони взаємних претензій не матимуть.

          18.10.2007 р. між сторонами  також був укладений  договір  дистрибуції зі строком дії до 31.12.2010 р., відповідно з умовами якого відповідач поручив, а позивач взяв на себе  обов'язки  по розповсюдженню картопляних чіпсів ?ШИК? (далі ?договір дистрибуції?).

          Відповідачем поставлено позивачу договірний  товар –картопляні  чіпси ?ШИК?, в період з 15.10.2007 р. по 15.01.2008 р. на загальну суму 473090,02 гр., що  підтверджується накладними № 1  від 15.10.2007 р. на суму 71440,37 грн., № 2 від 17.10.2007 р. на суму 76031,39 грн., № 3 від 19.10.2007 р. на суму 90371,02 грн., № 4 від 22.10.2007 р. на суму 66717,56 грн., № 5 від 09.11.2007 р. на суму 71934,12 грн., № 6 від 13.11.2007 р. на суму 64103,14 грн., № 3 від 15.01.2008 р. на суму 32492,42 грн.

          Пунктом  7.3. договору  поставки  сторони визначили, що  оплата  за поставлений товар  здійснюється  позивачем  у  безготівковій  формі  на рахунок  відповідача  три рази на місяць (тобто 10,20,30 поточного місяця) у розмірі надходження  коштів від його реалізації за цей період, тобто 9,19,29 дня поточного місяця. Під реалізацією в цьому пункті договору  розуміється отримання  коштів  на поточний рахунок  позивача від третіх осіб, яким позивачем був відвантажений  товар, що є предметом  цього договору.

          Позивачем проведена  оплата  вартості одержаного  товару на загальну суму 249842,78 грн.

          Банківськими виписками підтверджується   оплата :  35000 грн.  12.12.2007 р., 36440,37 грн. 17.12.2007 р., 76031,39 грн. 17.12.2007 р., 90371,02 грн. 17.12.2007 р., 12000 грн. 17.12.2007 р.

          В банківських виписках зазначено, що підставою платежу вищевказаних грошових перерахувань є сплата за отримані чіпси за договором  № 15/10/07 від 15.10.2007 р., тобто за договором  поставки, а також зазначено конкретні  накладні , вартість поставленого товару за якими  оплачується: № 1 від 15.10.2007 р., № 2 від 17.10.2007 р., № 3 від 19.10.2007 р., № 4 від 22.10.2007 р.

          Як вбачається з матеріалів справи, підстав платежу, передача  товару  за накладними №№ 1,2,3,4 проводилась саме за договором поставки і загальна вартість  поставленого товару  за цими чотирма накладними складає 304560,34 грн. яка  оплачена позивачем на загальну суму 249842,78 грн.

          В період з 11.04.2008 р. по 27.06.2008 р. позивачем повернуто нереалізований товар відповідачу а загальну суму 417380,09 грн., що підтверджується накладними та дорученнями на одержання товару.

          Таким чином, товар на суму 55709,93 грн. не повернуто , що  допускає наявність  факту  його реалізації і виникнення зобов'язання у позивача необхідності  оплати вартості  реалізованого товару на умовах п. 7.3. договору поставки.

          Вартість  неповернутого (реалізованого)  товару на суму 55709,93 грн.  оплачена  позивачем, що  підтверджено  вищезазначеними платежами.

          Виходячи з матеріалів справи  переплата  за договором поставки  за повернутий нереалізований  товар, становить  194132,85 грн.

          Згідно умов договору  поставки (п.7.3.) оплаті  підлягає  реалізований товар.

          Таким чином,  перерахування позивачем 194132,85 грн. (переплата) проведено за відсутності  факту  реалізації товару та його оплати третіми особами, як визначено в п. 7.3. договору, отже, без достатніх  правових підстав. Крім того, договір  поставки 12.06.2008 р. розірвано сторонами.

          Згідно ст.. 1212 Цивільного кодексу України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Положення цієї статті  застосовуються  також до вимог про  повернення виконаного  однією із сторін у зобов'язанні, а також застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

          Виходячи  з зазначених обставин справи, позовні вимоги  про стягнення 194132,84 грн.  надлишково, без достатньої правової підстави сплачених коштів  підлягають задоволенню.

          Позивачем  нараховано та пред?явлено до стягнення 12320,67 грн. збитків від знецінення  грошових коштів в процесі інфляції (інфляційних) за період  прострочки повернення  безпідставно одержаних грошових коштів з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р. та 5823,98 грн. –3% річних за період прострочки повернення  коштів з 01.09.2008 р. по 26.01.2009 р.

          Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України  у  разі  безпідставного  одержання  чи  збереження  грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

          Частиною 2 статті 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Згідно  зі ст.. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Факт безпідставності отримання грошових коштів  мав місце ще  до підписання  сторонами  акта про врегулювання  відносин від 12.06.2008 р., зокрема суми  194132,85 грн. –станом на 27.06.2008 р. –на дату підписання  останньої з накладних про повернення  товару.

          Але  сторонами в акті  від 12.06.2008 р. досягнуто згоди  про  відстрочку   повернення  суми  передплати 193917,78 грн. до 01.09.2008 р. Виходячи з зазначених  обставин, позивачем  нараховуються інфляційні та 3% річних з 01.09.2008 р.

          Враховуючи, що  при  розрахунку 3% річних позивачем  допущено  арифметичну  помилку, належна до стягнення сума річних становить 2361,50 грн.

          В період  прострочки  повернення безпідставно  набутих і утримуваних  відповідачем грошових коштів з 01.09.2008 р. по 31.12.2008 р.  позивачеві спричинені  збитки від  знецінення  грошових коштів в процесі інфляції в сумі 12320,67 грн. , які він  просить  стягнути  з відповідача.

          Відповідач  не надав  доказів  відсутності своєї вини  в простроченні повернення  безпідставно набутих грошових коштів .

          З врахуванням  обставин справи позовні вимоги  про стягнення інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 536,625,712,1212,1214 Цивільного кодексу України, ст..49, 78, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРШІИВ:

Позов задовольнити   частково .

1. Стягнути з  Дочірнього підприємства ?ЮМаК? Закритого акціонерного товариства ?Інтерагросистема?, м. Мена,  вул.. Індустріальна,17В (р. 26000000001848 в ВАТ ?Банк ?Демарк? м. Черінігв, МФО 353575, код 32584274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Чипси ?ШИК?, м. Київ, вул.. Копилівська, 2 (р. 26005013924111 в КМФ АКБ ?Укрсоцбанк? м. Київ, МФО 3222012, код 35364016) 194132,84 грн. безпідставно отриманих коштів, 12320,67 грн. інфляційних, 2361,50 грн. річних, 2088,15 грн. державного мита, 118 грн.   витрат на інформаційно    технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                                           Н.О. Скорик

03.03.2009 р.