Постанова

від 05.12.2014 по справі 813/7475/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2014 року № 813/7475/14

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представника позивача Берези І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» про накладення арешту на кошти або інші цінності,

в с т а н о в и в:

Городоцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Городоцька ОДПІ) звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» (далі - ТзОВ«Гарант-Тепло») з вимогою накласти арешт на кошти або інші цінності відповідача в межах суми податкового боргу 211061,87 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що заборгованість відповідача перед бюджетом у вказаному розмірі виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 10675,07грн та по податку на додану вартість в розмірі 200386,76грн, самостійно задекларованих та визначених податковим органом. Суми податкових зобов'язань є узгодженими та в установлені законом строки до бюджету не сплачені. У відповідача відсутнє нерухоме майно та транспортні засоби, які можуть бути джерелом погашення податкового боргу. З посиланням на підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий орган вправі звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, просить позов задовольнити.

Представник позивача береза І.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Надіслані рекомендованою кореспонденцією відповідачу за адресою місце знаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі разом з витягом про процесуальні права та обов'язки повернулися з відміткою поштового відділення на конверті про повернення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час і місце судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на він посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 14.1.156. статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно довідки Городоцької ОДПІ № 8696/10-25від 27.10.2014 року заборгованість ТзОВ «Гарант-Тепло» станом на 27.10.2010 року становить 211061,87 грн та складається з орендної платі за землю з юридичних осіб в розмірі 10675,07 грн та податку на додану вартість в розмірі 200386,76 грн.

Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю за 2014 рік та податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2014 року, за травень 2014 року та за червень 2014 року, а також узгоджених сум штрафних (фінансових) санкцій згідно двох податкових повідомлень-рішень від 16.04.2014 року №0000321501 та №0000321502.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом встановлені статтею 203 Податкового кодексу, згідно пункту 203.1 якої податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу визначено обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Звітним (податковим) періодом для подання декларації з податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал (стаття 202 Податкового кодексу ).

Відповідно до пункту 2 статті 286 Податкового кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу, відповідно до пункту 57.3. цієї статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу Городоцькою ОДПІ надіслано ТзОВ «Гарант-Тепло» податкову вимогу від 13.01.2014 року № 1-15.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2014 року задоволено адміністративний позов Городоцької ОДПІ про стягнення податкового боргу в розмірі 205085,31грнз рахунків у банках, обслуговуючихТзОВ «Гарант-Тепло».

Податковим кодексом визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Поняття, підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків визначені статтею 94 Податкового кодексу.

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків згідно підпункту 94.6.2. пункту 94.6. цієї статті здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Права органів державної податкової служби закріплені статтею 20 Податкового кодексу, згідно підпункту 20.1.33 пункту 20.1 якої вони мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника податків достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги.

Згідно даних Головного управління Держкомзему у Львівській області, Центру надання послуг з обслуговування Яворівського, Городоцького та Мостиського районів при ГУМВС України у Львівській області, Територіального управління Держгірпромнагляду України у Львівській області,ТзОВ «Гарант-Тепло» орендує земельну ділянку площею 0,7630 га, яка перебуває в оренді на підставі договору оренди на земельну ділянку р.№46298304000038 від 03.11.2011 року терміном на 25 років, яка призначена для обслуговування виробничих будівель, за ним не значаться транспортні засобита воно не має зареєстрованих технологічних транспортних засобів (листи-відповіді від 26.08.2014 року, від 26.08.2014 року № 1120та від 17.09.2014 року №4/05-01-05/2326 відповідно).

Начальником Городоцької ОДПІ 03.09.20154 року прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №6963.

05.09.2014 року податковим керуючим проведено опис майна ТзОВ «Гарант-Тепло», про що складено акт опису майна№9.

Як слідує з акту опису майна від 05.09 2014 року, у ТзОВ «Гарант-Тепло» відсутнє майно.

Представлені позивачем докази підтверджують, що на час виникнення податкового боргу у ТзОВ «Гарант-Тепло» відсутнє майно, за рахунок якого можна було б погасити податковий борг.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог, тому позов необхідно задовольнити шляхом накладення арешту на кошти ТзОВ«Гарант-Тепло» на відкритих рахунках в банківських установах у межах суми податкового боргу 211061,87 грн.

Відповідно до положень статті 94 КАС України не підлягають стягненню з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант-Тепло» (вул. Лісова, 32, с. МилятинГородоцького району Львівської області, 81531, код ЄДРПОУ 36768899) у сумі 211061 (двісті одинадцять тисяч шістдесят одна) гривня 87 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлений 05 грудня 2014 року.