Ухвала

від 11.11.2014 по справі 808/7962/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2014 рокусправа № 808/7962/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Шлай А.В.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:          Спірічева Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВГ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі №808/7962/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «ВГ» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

                                         В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “ВГ” звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062214 від 09 квітня 2013 року, прийняте Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 19082,00грн. та 4770,50грн. штрафних санкцій, що разом становить 23852,50грн. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Донстройтранс” за період з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №047/22.14-08/24514790, в якому встановлені порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в розмірі 19082,00грн., в т.ч.: 1-ий квартал 2010 року в розмірі 13314,00грн.; 2-й квартал 2010 року в розмірі 5768,00грн. Позивач вважає, що при перевірці відповідач дійшов невірного висновку щодо не підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство «ВГ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, не врахувавши доводи позивача щодо підтвердження належними та допустимими доказами фактичне виконання господарських договорів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги. Позивач, належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, у судове засідання не прибув.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 28 листопада 1995 року Приватне підприємство “ВГ” зареєстроване Бердянською районною державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №1079120000000213. Відповідно до наказу від 15 березня 2013 №412, згідно з п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю “Донстройтранс” за період з 01 березня 2010 року по 31 грудня 2012 року. 26 березня 2013 за результатами перевірки працівниками Державної податкової інспекції було складено акт №047/22.14-08/24514790. В ході перевірки виявлено, що Приватне підприємство “ВГ” допущені порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість до сплати в розмірі 19082,00грн., в т.ч.: 1-ий квартал 2010 року в розмірі 13314,00грн.; 2-й квартал 2010 року в розмірі 5768,00грн. На підставі акту перевірки, відповідно до п.54.3 ст.54 та до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України державною податковою інспекцією 09 квітня 2013 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062214, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 19082,00грн. та 4770,50грн. штрафних санкцій, що разом становить 23852,50грн. Висновки акту перевірки ґрунтуються зокрема, на інформації, що міститься в матеріалах кримінальної справи №75-11-05-115/2 від 03 червня 2011 року, порушеної СУ ПМ ДПС у Донецькій області за фактом створення (придбання) невстановленими особами фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Донстройтранс” (пояснення директора та засновника щодо непричетності до створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності) та використано інформацію, надану ВПМ ДПІ в Київському районі м.Донецька (відсутність платника податків за адресою реєстрації, відсутність виробничих, складських, торгівельних, офісних та інших приміщень, необхідних для здійснення господарської діяльності.).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до положень п.9.2 ст.9 первинні документи та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Донстройтранс” було укладено договір підряду №11 від 10 березня 2010 року, укладено угоду про проведення субпідрядних робіт по ремонту Центру громадських ініціатив в с.Новотроіцьке Бердянського району та субпідрядних робіт по ремонту тепломережі в Андріївською ЦРБ. Характер робіт – електромонтажні роботи. Загальна вартість робіт по договору складає 80000,00грн. з ПДВ. Згідно актів виконаних робіт за березень та травень 2010 року загальний обсяг виконаних робіт складає 114 489,00грн., включаючи ПДВ. Встановлено, що у актах виконаних робіт, які додані до позову, позивачем ці реквізити вже дописані, так у акті виконаних робіт (мовою оригінала) “По март 2010” у графі “Контракт” зазначено договір № 11 від 10 березня 2010 року. Датою прийому вказаних робіт зазначено 01 квітня 2010 року. Відповідно до виписок з банку, сплата за ці роботи здійснена 13 жовтня 2010 року у сумі 7075,83грн. Крім цього, одна з виписок від 29 березня 2010 у графі призначення платежу “За поточний ремонт відповідно до рахунку від 29 березня 2010”, тобто не за договором №11 від 10 березня 2010 року та від 01 лютого 2010 року у графі призначення платежу “За поточний ремонт відповідно до рахунку від 29 грудня 2009 року”, тобто також не за договором № 11 від 10 березня 2010 року.

Також, Ворошиловським районним судом м. Донецька від 24.12.2013 року у кримінальній справі № 255/15917/13-к встановлено, що ТОВ “Донстройтранс” створено з метою прикриття незаконної діяльності з мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. З 2009 року реальною господарською діяльністю це товариство не займалось, тому будь-які угоди, господарські операції не можуть розглядатись як такі, що мали на меті отримання прибутку на законних підставах, тобто здійснення підприємницької діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку навіть незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ВГ» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі №808/7962/13-а - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                            А.В. Шлай

          Суддя:                                                            Ю.В. Дурасова

          Суддя:                                                            С.В. Чабаненко