Рішення

від 05.12.2014 по справі 243/6566/14

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/2940/2014

Номер справи 243/6566/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 05» грудня 2014 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

при секретарі - Нікіфоровій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 03 березня 2008 року до 24 листопада 2014 року він працював в представництві Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна холдінгова компанія «ВНІІМЕТМАШ» на Україні на посаді інженера- електронщика.

З 24 листопада 2014 року він на даному підприємстві не працює у зв»язку зі звільненням за згодою сторін, тобто на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

На момент звільнення повного грошового розрахунку з ним підприємство не здійснило. Не здійснено повний розрахунок і до теперішнього часу. Згідно Довідки з місця роботи, сума заборгованості по заробітній платі підприємства перед ним складає 14351,00 грн.

Він неодноразово звертався до керівництва представництва Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна холдінгова компанія «ВНІІМЕТМАШ» на Україні з приводу виплати йому заборгованості по заробітній платі, але в порушення вимог ст. 116 КЗпП України до теперішнього часу заробітна плата йому виплачена не була.

Крім того, стаття 117 КЗпП України передбачає відповідальність роботодавця за затримку розрахунку при звільненні. Він вважає, що невиплата приналежних йому, як звільненому, грошових коштів трапилася з вини підприємства і тому воно повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У зв»язку з невиплатою йому заборгованості по заробітній платі йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 3000 грн. Сума моральної шкоди складається з того, що він відчуває моральні страждання, які погіршили стан його здоров»я, було порушено нормальний ритм його життя, погіршився нічний відпочинок, він відчуває себе приниженим, оскільки таке відношення керівництва підприємства до нього, як добросовісному працівнику, негативно впливає на його авторитет серед його знайомих, дітей і родичів, від чого він відчуває душевний біль і страждання. Тривалий час він залишається без необхідних йому засобів існування, не може забезпечити нормальне життя своїй сім»ї. Відсутність грошових коштів змушує його звертатися до його знайомих та родичів і брати у них гроші на утримання сім»ї в борг.

Просить суд стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 14351 грн 77 коп, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку та моральну шкоду у сумі 3000 грн.

До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. 05 грудня 2014 року від позивача надійшла Заява, в якій він просить суд розглянути справу без його участі та задовольнити його позовні вимоги ( а.с. 23).

Представник відповідача - Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, у відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України.

05 грудня 2014 року від Директора Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні - Нотченко В.Д., який діє на підставі Довіреності від 26 грудня 2013 року ( а.с. 24) надійшла Заява, в якій він просить розглянути справу без участі представника відповідача ( а.с. 24,25).

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на їх законність та обгрунтованість, а позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст. 94 КЗпП України « Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч.7 ст.43 Конституції України, ч.1ст.115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно вимог ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, який є спеціальним нормативно - правовим актом, що регулює правовідносини у сфері оплати праці, міститься аналогічне визначення поняття «заробітна плата».

Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці ( норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов»язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок ( окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов»язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював у відповідача в період з 03 березня 2008 року ( Наказ про прийняття на роботу № 11 К/В від 03 березня 2008 року) по 24 листопада 2014 року включно ( Наказ про звільнення № 7 К/В від 24 листопада 2014 року) ( а.с. 5, 9).

При його звільненні з підприємства відповідач був зобов'язаний провести з ним повний розрахунок, однак цього не зробив, мотивуючи це скрутним фінансовим становищем.

Станом на час звільнення ОСОБА_1 з підприємства заборгованість по заробітній платі відповідача складає 14351, 77 грн., згідно його Довідки № 22 від 26 листопада 2014 року ( а.с.11), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню..

У відповідності до ч.1 ст. 117 КЗпП України "В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку".

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Про неможливість здійснити розрахунок з позивачем ОСОБА_1, підприємство вказує на відсутність коштів.

З урахуванням вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з підприємства середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 25 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку, тобто по 05 грудня 2014 року включно.

У відповідності до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що закінчення строку виплати заробітної плати ( ст. 115 КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуального строку, якщо не оспорюється право на її одержання; у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Враховуючи ті обставини, що на теперішній час підприємство - Державний науковий центр Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні не здійснило з позивачем ОСОБА_1 повного розрахунку - не виплатило йому заборгованість по заробітній платі, то перебіг тримісячного строку звернення до суду не розпочинався.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 надано офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Конституційний Суд України визначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117, 237-1 цього Кодексу слід розуміти так, що звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці": "Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення ."

Тому з підприємства - Державний науковий центр Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати розрахунку - з 25 листопада 2014 року по день фактичного розрахунку, тобто по 05 грудня 2014 року включно, що складає 9 робочих днів за 5-ти денним робочим тижнем.

У відповідності до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 ( зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348) середньоденний заробіток позивача складає 82,28 грн., зазначена сума визначена з урахуванням Довідки відповідача № 23 від 20 листопада 2014 року(а.с.12), в якій зазначено, що його середньомісячна заробітна плата за останні два місяці роботи складала 1851 грн. 19 коп.

Середньоденна заробітна плата складає 82 грн 28 коп ( а.с. 12).

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).

У зв'язку з чим 82,28 грн.( середньоденна заробітна плата) х 9 (робочих днів) = 740,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати розрахунку підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 3000,00 грн., підлягають частковому задоволенню враховуючи наступне.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як встановленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків(втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Компенсація завданої шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом визнання факту порушень відповідачем строку розрахунку з позивачем, а має самостійне юридичне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкривається в ч. 2 ст. 23 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди " зазначено, „ що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:... в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ".

Судом встановлено, що у період трудових відносин з підприємством були порушені права ОСОБА_1, а саме, право на оплату праці, оскільки заборгованість по заробітній платі відповідачем Державним науковим центром Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні не виплачена до теперішнього часу.

Так, звільнений працівник, якому з вини підприємства несвоєчасно виплатили належні при звільнені суми, має право вимагати відшкодування завданої при цьому моральної шкоди.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У зв'язку з тим, що протиправними діями відповідача - дійсно були порушені трудові права позивача, що вимагало від ОСОБА_1 додаткових зусиль, у зв'язку з порушенням звичайного укладу його життя, але суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000,00 гривень є завищеними та підлягають зменшенню до розміру 1000,00 грн, зазначена сума є достатньою та такою, що відповідає характеру та обсягу страждань, їх тривалості та тяжкості вимушених змін у житті позивача.

Також, у відповідності до вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовних заяв в порядку цивільного судочинства майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі один відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання позовної заяви немайнового характеру 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з ч.3 ст. 88 ЦПК України „ Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог".

У зв'язку з чим, з відповідача - Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. за вимоги майнового характеру та 121,80 грн. за вимоги немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,27,59,60,88,192,209,212-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, Законом України "Про оплату праці", Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", Законом України "Про судовий збір", суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні , яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Комунарів, будинок №3 ,р/рахунок 26001246065 у Слов»янському відділенні №1 АО «Райффайзен Банк Аваль» юридична адреса: 01011 місто Київ вулиця Лескова будинок №9, МФО 380805, ОКПО 14305909 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 14351, 77 грн ( чотирнадцять тисяч триста п»ятдесят одна грн 77 коп)), середній заробіток за весь час затримки з 25 листопада 2014 року по 05 грудня 2014 року включно у розмірі 740 грн 52 коп ( сімсот сорок грн 52 коп), у відшкодування моральної шкоди - 1000,00 грн ( одну тисячу гривень), а всього 16092 грн 29 коп ( шістнадцять тисяч дев»яносто дві грн 29 коп)

Стягнути з Державного наукового центру Російської Федерації Відкритого акціонерного товариства Акціонерна холдінгова компанія «Всеросійський науково - дослідницький і проектно- конструкторський інститут металургійного машинобудування імені академіка А.І.Целікова» «ВНІІМЕТМАШ» в особі представництва на Україні , яке розташоване за адресою: 84100 Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Комунарів, будинок №3 ,р/рахунок 26001246065 у Слов»янському відділенні №1 АО «Райффайзен Банк Аваль» юридична адреса: 01011 місто Київ вулиця Лескова будинок №9, МФО 380805, ОКПО 14305909 судовий збір (КДД 22030001) у розмірі 243,60 грн. та судовий збір у розмірі 121,80 грн. до державного бюджету коштів, отримувач коштів Слов'янське УК/Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ 37803368, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код банка МФО 834016, рахунок 31210206700075, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Запорізької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення постановлено і підписано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова