Рішення

від 03.12.2014 по справі 301/2190/14-ц

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/2190/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2014 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Поп С.Й., з участю прокурора Гецка В.Ю., відповідача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава цивільну справу за позовом прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Іршавської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування розпоряджень голови Іршавської РДА №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року, визнання недійсним договору оренди землі від 23.11.2011 року,

в с т а н о в и в :

Прокурор Іршавського району звернувся в Іршавський районний суд з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Іршавської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування розпоряджень голови Іршавської РДА №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року, визнання недійсним договору оренди землі від 23.11.2011 року, зобов'язання ОСОБА_1 оформити документи, що посвідчують право власності на землю.

Позов мотивовано тим, що розпорядження голови Іршавської РДА №145 від 01.03.2010 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди» та №491 від 20.09.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди», а також договір оренди землі від 23 листопада 2011 року, укладений між Іршавською РДА та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,03 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, прийняті Іршавською РДА з перевищенням повноважень, визначених в ч.3 ст. 122 ЗК України. Оскільки вказана земельна ділянка розташована за межами населеного пункту та за цільовим призначенням відноситься до категорії земель рекреаційного призначення, право розпорядження нею відповідно до ч.5 ст. 122 ЗК України відноситься до компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації. Просив визнати вказані розпорядження незаконними та скасувати їх, а договір оренди від 23.11.2011 року визнати недійсним. Просив також зобов'язати ОСОБА_1 оформити документи, що посвідчують право власності на землю.

В ході розгляду справи прокурор зменшив позовні вимоги: підтримав позов тільки в частині визнання недійсним та скасування розпоряджень голови РДА, а також визнання недійсним договору оренди землі, а позовні вимоги про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 оформити документи, що посвідчують право власності на землю, просив залишити без розгляду.

Ухвалою Іршавського райсуду від 03.12.2014 року позовні вимоги прокурора Іршавського району в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації в частині зобов'язання ОСОБА_1 оформити документи, що посвідчують право власності на землю залишено без розгляду.

Прокурор Гецко В.Ю. в судовому засіданні зменшений позов підтримав та пояснив, що право на розпорядження земельною ділянкою площею 0,03 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, за межами населеного пункту, на день винесення розпоряджень №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року належало Закарпатській ОДА, а не Іршавській РДА. У зв'язку з цим, розпорядження №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року про надання дозволу на виготовлення технічної документації та про затвердження технічної документації із землеустрою прийняті Іршавською РДА з перевищенням повноважень, тому є незаконними та мають бути скасовані. А договір оренди землі від 23.11.2011 року укладено Іршавською РДА, яка не мала відповідних повноважень на його укладення, що є підставою для визнання його недійсним. Просив позов задовольнити. Вважав заяву представника Іршавської РДА про застосування позовної давності безпідставною, оскільки про спірні розпорядження прокурору стало відомо у 2014 році в ході перевірки вимог дотримання земельного законодавства, що було проведено на підставі звернення народного депутата. Твердження відповідачів про направлення прокурору спірних розпоряджень у квітні та жовтні 2010 року не відповідає дійсності. Крім того, строк позовної давності про визнання договору оренди від 23.11.2011 року не закінчився.

Представник Закарпатської ОДА Сигидін О.І. в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій зменшений позов підтримав, просив його задовольнити, розглянути справу по суті у його відсутності (а.с.51, 64).

Представник Іршавської РДА в судовому засіданні позов не визнав і просив відмовити в його задоволенні у зв'язку зі спливом строку давності. Пояснив, що всі розпорядження голови РДА щомісяця направлялися в прокуратуру району. Так, спірне розпорядження №145 від 01.03.2010 року направлено в прокуратуру у квітні 2010 року, а розпорядження №491 від 20.09.2010 року - у жовтні 2010 року, про що свідчать супровідні листи від 11.10.2010 року №02-27/1909 та від 08.04.2010 року №570/02-27. Тобто, прокуратурі району ще у 2010 році було відомо про вказані розпорядження, однак, порушень не було виявлено і такі своєчасно не були оскаржені. Оскільки через закінчення строку позовної давності не має підстав для скасування спірних розпоряджень, не має підстав і для визнання недійсним договору оренди землі від 23.11.2013 року.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що прокуратура ще у 2010 році мала інформацію про прийняття головою Іршавської РДА розпоряджень №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року, однак, такі не оскаржила в межах строку позовної давності. Вважав, що строк позовної давності на пред'явлення даного позову пропущено без поважних причин, тому у задоволенні позову слід відмовити. Крім того вважав, що прокуратура безпідставно звернулася в суд з даним позовом, оскільки в депутатському зверненні ОСОБА_5 не йдеться про незаконне виділення земельної ділянки саме ОСОБА_1

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та вважала, що прокурор звернувся в суд з даним позовом безпідставно та неправомірно, оскільки Закарпатська ОДА не зверталася в прокуратуру з заявою про захист своїх інтересів, не зверталася також і до суду з відповідним позовом, хоча має таку можливість. Депутатське звернення ОСОБА_5 було направлено на перевірку законності передачі у власність земельних ділянок громадянам, які не мали на це право, а не проти ОСОБА_1, який орендує земельну ділянку та справно сплачує орендну плату. Діями відповідачів ніякої шкоди не заподіяно. Крім того, Іршавська РДА щомісячно направляє в прокуратуру копії всіх розпоряджень голови РДА, у свій час були направлені і спірні розпорядження, однак, прокуратура не знайшла ніяких порушень та не оскаржила їх. Вважала, що прокурор не довів факт не отримання копій спірних розпоряджень ще у квітні 2010 року та у жовтні 2010 року, строк позовної давності пропущено без поважних причин, тому в позові щодо визнання розпоряджень недійсними слід відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності. Оскільки не має підстав скасовувати спірні розпорядження, підстав для визнання недійсним договору оренди землі від 23.11.2011 року також не має. Просила відмовити в позові.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає зменшений позов задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 3, 21, 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» та ст. 17 ЗК України, місцеві державні адміністрації діють на засадах верховенства права та законності; розпоряджаються землями державної власності в межах, визначених ЗК України; голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законом.

Згідно з абзацом першим пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) у межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. ст. 116 та 122 ч.3 ЗК України (в редакції, що діяла на день виникнення правовідносин - з 01.03.2010 р. по 23.11.2011 р.), громадяни набувають право користування земельними ділянками із земель державної власності за рішенням органів виконавчої влади в межах їх повноважень, визначених ЗК України; районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства та будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням голови Іршавської РДА №145 від 01.03.2010 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди» відповідачу ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі в користування на умовах оренди земельної ділянки площею 0,03 га, на території Осійської сільської ради Іршавського району, в урочищі Кам'янка, за межами населеного пункту (а.с. 8).

Розпорядженням голови Іршавської РДА №491 від 20.09.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування ОСОБА_1 на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,03 га, на території Осійської сільської ради Іршавського району, в урочищі Кам'янка, за межами населеного пункту ( а.с. 7).

Згідно договору оренди землі, що укладений між Іршавською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, останньому передано в оренду строком на 10 років для обслуговування будинку відпочинку земельну ділянку площею 0,03 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, за межами населеного пункту, кадастровий номер 2121986500:02:001:0041. Вказаний договір зареєстрований в державному реєстрі земель 23 листопада 2011 року за №212198654000029 ( а.с. 11-12). Тобто, відповідно до вимог ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» вказаний договір набув чинності з 23.11.2011 року.

Згідно інформації, що надана Управлінням Держземагенства в Іршавському районі, згідно форми 6-зем статистичної звітності, земельна ділянка площею 0,03 га, що розташована на території Осійської сільради, Іршавського району, урочище «Кам'янка», за межами населеного пункту, та надана ОСОБА_1 на умовах оренди, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення (а.с.16).

Належність вказаної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення підтверджується також і Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.11.2014 року ( а.с.100-105).

Згідно ситуаційного плану та викопіювання з Google mans, що надані Управлінням Держземагенства в Іршавському районі, надана ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 2121986500:02:001:0041, розташована за межами населеного пункту - с. Осій, Іршавського району (а.с. 67-71).

Згідно ч.4 ст. 122 ЗК України (в редакції, що діяла на день виникнення правовідносин), обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ст.ст. 20, 123 ч.1 ЗК України надання (передача) земельної ділянки громадянам відбувається згідно з їх цільовим призначенням; надання земельних ділянок державної власності у користування здійснюється за рішенням органів виконавчої влади на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, розроблення якої здійснюється на підставі дозволу органу виконавчої влади, який уповноважений розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Як встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка площею 0,03 га, що розташована на території Осійської сільради, Іршавського району, урочище «Кам'янка», за межами населеного пункту, надана ОСОБА_1 для обслуговування будинку відпочинку, відноситься до категорії земель рекреаційного призначення і надана ОСОБА_1 для обслуговування будинку відпочинку (а.с.16, 100).

За таких обставин, прийняття головою Іршавської районної державної адміністрації розпоряджень про надання дозволу на розробку технічної документації та про затвердження документації і передачу у користування відповідача на умовах оренди земельної ділянки рекреаційного призначення за межами населеного пункту є перевищенням наданих законом повноважень.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками ВСУ, наданими по справам № 6-71цс13, № 6-33цс13, №6-146цс14, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для суду.

Згідно ч.1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Враховуючи наведене суд вважає, що Розпорядження голови Іршавської РДА №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.16 ч.2 ЗК «Про оренду землі» та ст. 124 ч.1 ЗК України, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України.

Оскільки договір оренди землі від 23 листопада 2011 року про передачу ОСОБА_1 для обслуговування будинку відпочинку земельної ділянки рекреаційного призначення, що розташована на території Осійської сільради, урочище «Кам'янка», Іршавського району, за межами населеного пункту, укладено Іршавською РДА з перевищенням визначених законом повноважень щодо розпорядження землею, спірний договір оренди слід визнати недійсним.

Щодо заперечень відповідача ОСОБА_1 та його представника з приводу неправомірності звернення прокурора до суду з даним позовом, оскільки Закарпатська ОДА не зверталася з відповідною заявою про захист її прав, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 45 ч. 2 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність захисту.

З позовної заяви вбачається, що підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Закарпатської ОДА є порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпорядження землями за межами населених пунктів, здійснення належного контролю за охороною та використанням земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин.

Отже, при порушенні законодавства при виділенні земельної ділянки звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання про передачу в користування земельної ділянки державної власності, яка виділена з порушенням чинного законодавства.

Орган, в інтересах якого заявлено позов - Закарпатська ОДА, підтримує зменшені позовні вимоги і просить їх задовольнити.

Заява представника Іршавської РДА про застосування позовної давності до вимог про визнання недійсними розпоряджень №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.ст. 253, 261 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок; за загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи та пояснення прокурора вбачається, що про порушення вимог земельного законодавства при передачі ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки, прокурору стало відомо в ході перевірки звернення народного депутата України, тобто після 22.06.2014 року (а.с.17).

На підтвердження факту отримання прокуратурою Іршавського району розпорядження голови РДА №145 від 01.03.2010 року у квітні 2010 року представником РДА надано копію супровідного листа від 08.04.2010 року №570/02-27 ( а.с.93).

На підтвердження факту отримання прокуратурою Іршавського району розпорядження голови РДА №491 від 20.09.2010 року у жовтні 2010 року представником РДА надано копію супровідного листа від 11.10.2010 року №02-27/1909 ( а.с.92).

З даних супровідних листів вбачається, що керівником апарату РДА та в.о. голови РДА надсилалися в адресу прокурора Іршавського району копії розпоряджень за вересень 2010 року та підшивки розпоряджень за березень 2010 року.

При цьому, всупереч вимогам п.5.22 Вимог до оформлювання документів

ДСТУ 4163-2003, що є обов'язковими при оформленні організаційно-розпорядчих документів, створюваних в результаті діяльності органів державної влади України, вказані супровідні листи не містять повну назву додатків із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їхніх примірників.

З наданих представником відповідача супровідних листів не можливо встановити, які саме розпорядження були надіслані в прокуратуру Іршавського району протягом 2010 року. Не надано суду і доказів вручення таких документів адресату.

За таких обставин суд вважає, що представником відповідача - Іршавської РДА - не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що прокуратурою Іршавського району пропущено строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними і скасування розпоряджень №145 від 01.03.2010 року та №491 від 20.09.2010 року.

Твердження представника відповідача про необхідність доведення прокурором факту не отримання спірних розпоряджень протягом 2010 року суд вважає безпідставним, оскільки таке суперечить вимогам ст. 60 ч.1 ЦПК України.

Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на те, що у зв'язку з пропуском строку звернення до суду щодо оспорювання розпоряджень, не має підстав і для визнання недійсним договору оренди, виходячи з наступного.

З вимогою про визнання недійсним договору оренди прокурор звернувся в межах трирічного строку давності (прокурор звернувся в суд 27.08.2014 року; договір оренди не містить дати укладення, однак, згідно витягу з Державного земельного кадастру речове право виникло 31.08.2011 року (а.с.101); договір оренди зареєстрований 23.11.2011 року ( а.с.12).

Укладення договору оренди з перевищенням наданих законом повноважень є самостійною підставою для визнання договору оренди недійсним і не залежить від застосування строків позовної давності до вимог про визнання недійсними розпоряджень.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України та п.п. 13, 35, 40 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд вважає стягнути з Іршавської РДА та ОСОБА_1 на користь держави по 243,60 грн. судового збору відповідно до кількості заявлених та задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 21, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 3, 21, 41 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 17, 19-21, 50, 84 ч.2, 93, 122 ч.3 та ч.5, 123 ч.1, 124 ч.1 ЗК України ( в редакціях, що діяли на час виникнення спірних правовідносин), ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 158 ч.2, 209, 212-215, 218, 292, 294, 360-7 ЦПК України,

р і ш и в :

Зменшений позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації №145 від 01.03.2010 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо передачі земельної ділянки в користування на умовах оренди».

Визнати незаконним та скасувати Розпорядження голови Іршавської районної державної адміністрації №491 від 20.09.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди».

Визнати недійсним договір оренди землі від 23 листопада 2011 року, укладений між Іршавською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, про передачу в оренду земельної ділянки для обслуговування будинку відпочинку площею 0,03 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, за межами населеного пункту, кадастровий номер 2121986500:02:001:0041.

Стягнути з Іршавської районної державної адміністрації на користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд.

Головуюча: М.О. Пітерських