18/62
30.04.09
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (0462) 77-99-18
проспект Миру, 20
Іменем України
РІШЕННЯ
“ 29 ” квітня 2009 року справа № 18/62
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена”
14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 67, кв. 2 –3
До Товариства з обмеженою відповідальністю „МП –1”
14001, м. Чернігів, вул. Стаханівців, 2
про стягнення 274450 грн. 41 коп.
Суддя А.С. Сидоренко
Представники сторін:
від позивача: Шаповалова Ю.Г. –предст., дов. від 01.01.2009р. № 07/ЮР/09
від відповідача: Пергаменщик Ю.А. –директор, наказ від 29.10.2008р. № 148
Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 16.04.2009р. по 29.04.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 29.04.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ:
Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” (надалі –позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „МП –1” (надалі –відповідач) про стягнення 274450,41 грн. заборгованості за поставлений товар за період з 29.07.2008р. по 24.12.2008р.
Відповідач відзиву на позов не надав. В судовому засіданні 16.04.2009р. проти існування заборгованості по оплаті поставленого товару не заперечив. Одночасно відповідач повідомив, що платіжними дорученнями від 23.03.2009р. № 24, від 27.03.2009р. № 26 та від 15.04.2009р. № 49 була сплачена частина заборгованості в сумі 144450,00 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.12.1992р. за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 67, кв. 2 –3.
Товариство з обмеженою відповідальністю „МП –1” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 22.11.1995р. за адресою: м. Чернігів, вул. Стаханівців, 2, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців внесені відомості за № 1 064 105 0001 002650.
Позивач в період з 29.07.2008р. по 24.12.2008р., згідно видаткових накладних (а. с. 21 –140 (т. 1), а. с. 1 –140 (т. 2), а. с. 1 –12 (т. 3)), поставив відповідачеві товар на загальну суму 366492,69 грн.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреностей (а. с. 13 –35 (т. 3)).
Факт отримання товару уповноваженою особою відповідача підтверджується також її підписом на копіях вищевказаних видаткових накладних.
Згідно банківських виписок від 10.09.2008р. № 443 та від 24.11.2008р. № 611 відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши за отриманий товар 92042,28 грн.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
14.02.2009р. на адресу відповідача (фіскальний чек № 5714) направлялась претензія № 353/ПР/09 від 12.02.2009р. щодо сплати заборгованості протягом семи днів за моменту отримання претензії. При цьому позивач повідомив відповідача про намір звернення до господарського суду для примусового стягнення заборгованості у разі відмови від добровільного її відшкодування.
Дана претензія була отримана відповідачем 18.02.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 239416, однак на момент звернення позивача з позовом до суду грошові кошти відповідачем в повному обсязі сплачені не були.
Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов'язання шляхом поставки товару на загальну суму 366492,69 грн.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував і на момент звернення позивача до суду мав заборгованість в сумі 274450,41 грн.
Після порушення провадження у справі Відповідачем додатково було сплачено заборгованість в сумі 144450,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 23.03.2009р. № 24, від 27.03.2009р. № 26 та від 15.04.2009р. № 49.
Факт наявності заборгованості був визнаний відповідачем, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками товариств.
Зокрема, згідно акту від 15.04.2009р. відповідач визнав наявність заборгованості в сумі 150000,41 грн. і в той же день платіжним дорученням від 15.04.2009р. № 49 сплатив 20000,00 грн.
У відповідності з п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості за поставлений товар на загальну суму 144450,00 грн., провадження по даній справі в цій частині підлягає припиненню.
Решту позовних вимог про стягнення 130000,41 грн. заборгованості суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій з його боку.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 144450 грн. 00 коп.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МП –1”, м. Чернігів, вул. Стаханівців, 2 (р/р 26005002512 в АКБ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100, код 21391766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Вена”, м. Чернігів, проспект Перемоги, 67, кв. 2 –3 (р/р 26005301982 в ВАТ „Державний ощадний банк Україна” м. Чернігів, МФО 353553, код 14245188) 130000 грн. 41 коп. заборгованості, 2744 грн. 50 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Рішення підписано 30 квітня 2009 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4175939 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні