Рішення

від 19.11.2014 по справі 910/22903/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22903/14 19.11.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Укренергоремонт", м.Донецьк, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мескон", м. Київ, простягнення заборгованості 261 492,00 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Гаркавенко І.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Укренергоремонт" (надалі - ТОВ "Концерн "Уренергоремонт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мескон" (надалі - ТОВ "Мескон") про: стягнення попередньої оплати за договором у розмірі 239 946,00 грн. та штрафу у розмірі 21 546,00 грн.

Ухвалою від 22.10.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Ковтуна С.А. порушено провадження у справі № 910/22903/14.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 30.10.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/22903/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 30.10.2014р. справу №910/22903/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду 30.10.2014р. у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 19.11.2014р.

19.11.2014р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2014р. позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити позов.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду втретє не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 22.10.2014р. та про відкладення розгляду справи від 30.10.2014р., відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 01014, м. Київ, вул.. Бастіонна, 15 та отримано відповідачем 30.10.2014р. та 06.11.2014р. про, що свідчать рекомендовані повідомлення, які містяться у матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22903/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.08.2013р. між ТОВ "Концерн "Укренергоремонт" (покупець, позивач) та ТОВ "Мескон" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 0608/1, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність (поставити) покупцю продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити за неї визначену грошову суму (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору асортимент, кількість та ціна продукції, погоджуються сторонами у специфікаціях до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, засвідчуються печатками та є невід'ємною частиною даного договору (надалі по тексту - специфікації).

Відповідно до п. 2.2 договору загальна кількість поставленої продукції за даним договором складається із кількості продукції, поставленої за всіма специфікаціями, оформлених до даного договору.

Ціни на продукцію визначаються у національній валюті України.

Ціни на продукцію, вказані у специфікації, є фіксованими, і розповсюджуються на весь строк поставки продукції, передбаченої у специфікації.

Постачальник не має права в односторонньому порядку змінювати ціни на продукцію.

Зміна ціни після укладання специфікації до договору та/або оплати/передоплати продукції покупцем не допускається (п. 2.3 договору).

У п. 2.4 договору сторони погодили, що загальна сума даного договору складається із сум усіх специфікацій, оформлених до даного договору.

Строки поставки кожної партії погоджуються у специфікаціях до договору (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору датою поставки продукції є дата, вказана постачальником у відповідних товаросупровідних документах.

Згідно п. 4.6 договору право власності на продукцію переходить до постачальника з моменту підписання сторонами товарної накладної.

У п. 4.7 договору сторони визначили, що зобов'язання в частині поставки продукції вважаються виконаними з моменту передачі продукції покупцю.

Приймання продукції здійснюється покупцем по кількості та якості на підставі доданих документів.

Оплата проводиться у безготівковому розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, погоджених у специфікації, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 6.2 договору).

Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що строки оплати погоджуються сторонами у специфікаціях.

Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.6.4 договору).

Відповідно до п. 7.2 договору у випадку порушення постачальником визначених даним договором строків поставки продукції більше ніж на 10 робочих днів. Постачальник зобов'язаний виплатити покупцю штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків вартості непоставленою у строк продукції.

Згідно п. 10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору з 06.08.2013р. до 10.10.2013р. сторонами підписано специфікації на загальну суму 1 057 326,00 грн. та відповідно здійснено оплату на зазначену суму. Однак, в порушення умов договору відповідачем зобов'язання виконано частково, поставлено продукції на суму 817 380,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує поставлену продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вбачається із матеріалів справи у п. 4.2 договору сторони погодили, що строки поставки кожної партії погоджуються у специфікаціях до договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами підписано специфікацію №1 від 06.08.2013р. на суму 544 920,00 грн.; специфікацію №2 від 07.08.2013р. на суму 239 946,00 грн.; специфікацію №3 від 10.10.2013р. на суму 272 460,00 грн.

Відповідно до умов специфікації №1 поставка товару здійснюється на протязі 30 днів з моменту 100% передоплати по даній специфікації.

Умовами специфікації №2 сторони погодили, що поставка товару здійснюється на протязі 90 днів з моменту 100% передоплати по даній специфікації.

Згідно умов специфікації №3 поставка товару здійснюється на протязі 60 днів з моменту 100% передоплати по даній специфікації.

ТОВ "Концерн "Укренергоремонт" на виконання умов договору та погоджених специфікацій здійснено оплату, а саме: 272 460,00 грн. (банківська виписка від 06.08.2013р.), 272 460,00 грн. (банківська виписка від 07.08.2013р.), 272 460,00 грн. (банківська виписка від 24.10.2013р.), 239 946,00 грн. (банківська виписка від 30.10.2013р.).

Отже, з урахуванням умов підписаних та погоджених сторонами специфікацій, відповідач повинен був виконати свій обов'язок за специфікацією №1 до 07.09.2013р . та 08.09.2013р ., за специфікацією №2 до 31.01.2014р . та специфікацією №3 до 24.12.2013р . відповідно.

ТОВ "Мескон" натомість, свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме: 27.08.2013р . поставив продукцію на загальну суму 272 460,00 грн. (видаткова накладна №РН-000722); 10.10.2013р . поставив продукцію на суму 272 460,00 грн. (видаткова накладна №РН-000742); 23.12.2013р . поставив продукцію на суму 114 000,00 грн. (видаткова №РН-000771); 27.01.2014р . поставив продукцію на суму 158 460,00 грн. (видаткова накладна №РН-0000002).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, оплаченої продукції відповідачем на користь позивача не передано, доказів виконання зобов'язань щодо передання клапанних блоків по договору N 0608/1 від 06.08.2013р. суду не представлено, відповідачем зазначеного факту не спростовано.

Згідно положень статей 525 та 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається; зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Частина 2 ст. 693 ЦК України передбачає, що, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25.04.2014р. позивач направив відповідачу претензію N318, в якій, в порядку ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, відмовився від прийняття виконання відповідачем зобов'язань по відвантаженню продукції та вимагав повернення попередньої оплати за специфікацією №3 та оплати штрафу передбаченого п. 7.2 договору.

ТОВ "Концерн "Укренергоремонт", з урахуванням здійсненої оплати просить стягнути з відповідача 239 946,00 грн. боргу за недопоставлену продукцію.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 239 946,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 21 546,00 грн. штрафу.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, в п. 7.2 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку порушення постачальником визначених даним договором строків поставки продукції більше ніж на 10 робочих днів. Постачальник зобов'язаний виплатити покупцю штраф у розмірі 5 (п'яти) відсотків вартості непоставленою у строк продукції.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до специфікації №1 від 06.08.2013р. відповідач зобов'язався поставити продукцію на 07.09.2013р. та 08.09.2013р.

Натомість відповідачем поставлено продукцію на суму 272 460,00 грн. відповідно до видаткової накладної №РН-000722 від 27.08.2013р. та на суму 272 460,00 грн. за видатковою накладною №РН-000742 від 10.10.2013р. Таким чином відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з поставки продукції більш ніж на 10 днів на суму 272 460,00 грн.

Згідно специфікації № 3 від 10.10.2013р. відповідач зобов'язався поставити продукцію на суму 272 460,00 грн. до 24.12.2013р.

Натомість відповідачем поставлено продукцію на суму 114 000,00 грн. відповідно до видаткової накладної №РН-000771 від 23.12.2013р. та на суму 158 460,00 грн. відповідно до видаткової накладної №РН-0000002 від 27.01.2014р.. Таким чином відповідач порушив взяті на себе зобов'язання з поставки продукції більш ніж на 10 днів на суму 158 460,00 грн.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

272460,00 х 5% = 13623,00 грн.

158460,00 х 5% = 7923,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем прострочено поставку продукції, з нього на користь позивача відповідно до вимог п. 7.2 договору підлягає стягненню 21 546,00 грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Укренергоремонт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мескон" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, б.15, ідентифікаційний код 37449060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Укренергоремонт" (83048, Донецька обл., м. Донецьк, проспект Панфілова, б. 1, ідентифікаційний код 32442960) основний борг у розмірі 239 946 (двісті тридцять дев`ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 00 коп., штраф у розмірі 21 546 (двадцять одна тисяча п'ятсот сорок шість) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 5 229 (п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 84 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 24.11.2014р.

Суддя В.В. Князьков