Постанова

від 25.06.2009 по справі 44/103

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/103

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.06.2009                                                                                           № 44/103

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Мінєєв О.І. – дов. №2639 від 03.11.2006р.

 від відповідача - Ступак К.В. – дов. б/н від 27.02.2009р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Лакма"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.04.2009

 у справі № 44/103 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Імпульс"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Лакма"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 380240,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю „Імпульс” звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Лакма” 380 240,20 грн.

Рішенням від 03.04.2009р. Господарського суду міста Києва у справі №44/103 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача на користь позивача 436153,24 грн., з яких 280340,20 грн. основного боргу, 24247,92 грн. пені, 3029,11 – 3% річних, 24715,61 грн. інфляційних втрат, 3802,40 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство „Лакма” звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2009р. у справі №44/103 в частині стягнення штрафних санкцій на суму 51992,64 грн., з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції, а саме Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р. апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Лакма” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №44/103 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2009р. розгляд справи було відкладено.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -  без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

24.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 12/2-2008 (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити сировину для виробництва лакофарбової продукції (далі - товар) в кількості, по номенклатурі, ціні, строкам та умовам поставки відповідно до умов договору та додатків до нього (специфікацій), які є невід'ємною частиною договору.

Між позивачем та відповідачем було укладено наступні специфікації до договору на загальну суму 4 362 048,33 грн.: специфікація № 1 від 21.01.2008р. на суму 247 380,00 грн.; специфікація № 2 від 04.02.2008р. на суму 181 508,33 грн.; специфікація № 3 від 03.03.2008р. на суму 256 500,00 грн.; специфікація № 4 від 01.04.2008р. на суму 828 560,00 грн.; специфікація № 5 від 05.05.2008р. на суму 270 450,00 грн.; специфікація № 6 від 02.06.2008р. на суму 270 000,00 грн.; специфікація № 7 від 01.07.2008р. на суму 371 250,00 грн.; специфікація № 7А від 28.07.2008р. на суму 297 000,00 грн.; специфікація № 8 від 01.08.2008р. на суму 562 200,00 грн.; специфікація № 9 від 01.09.2008р. на суму 806 400,00 грн.; специфікація № 10 від 07.10.2008р. на суму 270 800,00 грн.

Відповідно до п. 3.3. договору датою поставки вважається дата підписання видаткової товарно-транспортної накладної на партію товару в момент поставки товар на склад відповідача.

Згідно з п. 4.2. договору (викладеним в новій редакції відповідно до додаткової угоди № 1 від 23.01.2008р. до договору) розрахунки за товар відповідач здійснює відповідно до виставлених рахунків шляхом перерахування грошей на поточний рахунок позивача по факту поставки товару на склад відповідача.

В порядку п. 5.1. договору оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 7 банківських днів від дати поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 4831538,09 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними № 1-021101 від 11.02.2008 р., № 1-02502 від 25.01.2008 р., № 1-021803 від 18.02.2008 р., № 1-022003 від 20.02.2008 р., № 1-022803 від 28.02.2008 р., № 1-031802 від 18.03.2008 р., № 1-041004 від 10.04.2008 р., № 1-041705 від 17.04.2008 р., № 1-042104 від 21.04.2008 р., № 1-052005 від 20.05.2008 р., № 1-061304 від 13.06.2008 р., № 1-070904 від 09.07.2008 р., № 1-072804 від 28.07.2008 р., № 1-081803 від 18.08.2008 р., № 1-090103 від 01.09.2008 р., № 1-090202 від 02.09.2008 р., № 1-091801 від 18.09.2008 р., № 1-100811 від 08.10.2008 р. та довіреностями серії ЯОП № 316580 від 08.02.2008 р., серії ЯОП № 316528 від 23.01.2008 р., серії ЯОП № 316595 від 18.02.2008 р., серії ЯОП № 316633 від 18.02.2008 р., серії ЯОП № 316694 від 18.03.2008 р., серії ЯОВ № 860086 від 09.04.2008 р., серії ЯОВ № 860152 від 09.04.2008 р., серії ЯПВ № 860277 від 20.05.2008 р., серії ЯПВ  № 860387 від13.06.2008 р.,  серії ЯПВ  № 860430  від 02.07 2008 р., серії ЯПВ № 860495 від 25.07.2008 р., серії ЯПЗ № 566038 від 13.08.2008 р., серії ЯПЗ № 566072 від 29.08.2008 р., серії ЯПЗ № 566118 від 18.09.2008 р., серії ЯПЗ № 566133/1-1008М від 02.10.2008 р.

Відповідач в порушення умов договору частково сплатив за поставлене обладнання в розмірі 4 451 297,89 грн.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 380 240,20 грн.

Позивачем відповідачеві було направлено претензію № 1 від 11.11.2008р. з вимогою сплатити заборгованість за договором, що підтверджується поштовим чеком від 14.11.2008р.

Відповідачем було надіслано позивачеві факсимільного листа № 125/А від 30.10.2008р., в якому відповідач просить позивача узгодити графік погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею  629   Цивільного   кодексу  України   передбачено,   що  договір  є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно до п.9.5. Договору поставки №12/2-2008 від 24.12.2007р. пені за порушення оплати встановлена відповідно до норм Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2009р. у справі №44/103 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Лакма” на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2009р. у справі №44/103 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.04.2009р. у справі №44/103 залишити без змін.

Справу №44/103  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.06.09 (відправлено)