14/96
06.07.09
Україна
Господарський суд Чернігівської області
м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.678-853
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
02 липня 2009р. справа №14/96
За позовом: Приватного підприємства „Коденцево”, вул.Чорнобильська, 11/84, м. Київ, 03179
До відповідача: Приватного підприємства „Союз-Лідер”, м. Львів, вул. Городоцька, 359, 79040, (вул.Боженка,100, м. Чернігів, 14005)
Про стягнення 89017грн. 02коп.
Суддя Книш Н.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН
Від позивача: Белецький Р.С. представник довіреність від 03.04.09р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 86348,50грн. за поставлений товар згідно договору №01/498 від 01.09.08р. та 2668,52грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні надав уточнений розрахунок заборгованості, в якому зазначив, що в період з 03.10.08р. по 26.02.09р. позивачем поставлено відповідачу товар на суму 165281,06грн., що відповідач здійснив повернення товару на суму 5517,76грн. і оплатив товар на суму 73485,02грн. та просив стягнути з відповідача борг в сумі 86278,28грн. та 596,14грн. пені.
До господарського суду від ПП „Союз-Лідер” надійшов лист від 22.06.09р., в якому зазначає, що за рішенням власників змінено юридичну адресу Приватного підприємства „Союз Лідер” - м. Львів, вул.Городоцька,359, зміна місцезнаходження зареєстрована в ЄДРПОУ 15.06.09р. Крім того, до листа додано копію свідоцтва про державну реєстрацію ПП „Союз-Лідер” серія А00№582168, згідно якого 15.06.09р. замінено свідоцтво про державну реєстрацію ПП „Союз-Лідер” (ідентифікаційний код 31895563) у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи –м. Львів, вул.Городоцька,359.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України та відповідно до абзацу шостого статті 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (далі - Закон) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, пов'язаних із зміною місцезнаходження юридичної особи, проводиться заміна свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідно до частини 2 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
З огляду на викладене, справа №14/96 підлягає розгляду господарським судом Чернігівської області, оскільки 28.05.09р. вона була прийнята до провадження з додержанням правил підсудності, а зміна місцезнаходження відповідача відбулося в процесі розгляду справи, а саме 15.06.09р.
Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Відповідач у справі вважається повідомленим про час і місце її розгляду судом, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана відповідачу за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві, ухвала про відкладення розгляду справи отримана особисто представником відповідача, що підтверджується матеріалами справи.
Не з'явлення повноважного представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:
Суд розцінює поданий позивачем уточнений розрахунок заборгованості, як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу на суму 70,22грн. та в частині стягнення пені на суму 2072,38грн., яке приймається судом, оскільки це не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.
Враховуючи, що позивач зменшив свої позовні вимоги і зменшення розміру позовних вимог прийняте судом, а тому суд розглядає позовні вимоги позивача з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як свідчать матеріали справи, 01.09.08р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №01/498, а також до нього сторони підписали та скріпили печатками Додаток №1 Умови торгівлі.
Відповідно до п.1.1. договору постачальник (позивач по справі) зобов'язується в порядку та в строки, встановлені договором передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар. Відповідно до п.1.3. договору сторони затверджують „Протокол узгодження” (додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю товару та „Умови торгівлі” (додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно пункту 9.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009р.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами пункту 4.8 договору перехід права власності на товар та ризик випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв за період з 03.10.08р. по 26.02.09р. товар згідно видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.14-44) на загальну суму 165281,06грн.: від 04.10.08р. за №РН-0002171 на суму 1103,86грн., №РН-0002170 на суму 576,24грн., №РН-0002172 на суму 784,85грн. та №РН-0002166 на суму 930,76грн., №РН-0002165 від 03.10.08р. на суму 45903,22грн., від 06.10.08р. за №РН-0002168 на суму 19307,54грн. та №РН-0002180 на суму 1386,36грн., №РН-0002225 від 08.10.08р. на суму 2508,05грн., №РН-0002229 від 09.10.08р. на суму 1029,89грн., від 10.10.08р. за №РН-0002252 на суму 581,69грн., №РН-0002253 на суму 750,08грн. та №РН-0002245 на суму 3536,40грн., №РН-0002294 від 15.10.08р. на суму 1409,00грн., №РН-0002300 від 16.10.08р. на суму 1368,30грн., від 17.10.08р. №РН-0002321 на суму 345,80грн. та №РН-0002320 на суму 348,18грн., №РН-0002344 від 21.10.08р. на суму 1193,60грн., від 24.10.08р. №РН-0002401 на суму 277,20грн. та №РН-0002388 на суму 20630,28грн., №РН-0002410 від 25.10.08р. на суму 11703,53грн., №РН-0002417 від 27.10.08р. на суму 1337,40грн., №РН-0002441 від 29.10.08р. на суму 744,11грн., від 31.10.08р. №РН-0002475 на суму 775,12грн. та №РН-0002476 на суму 11635,64грн., №РН-002482 від 01.11.08р. на суму 2695,19грн., №РН-002504 від 04.11.08р. на суму 1694,32грн., №РН-002529 від 05.11.08р. на суму 2402,63грн., №РН-002571 від 08.11.08р. на суму 6190,75грн., №РН-0000398 від 07.02.09р. на суму 5423,76грн., №РН-0000590 від 21.02.09р. на суму 11910,19грн., №РН-0000667 від 26.02.09р. на суму 4797,12грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.6.1. договору розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, в строк передбачений додатком №1 до договору або у вексельній формі.
У п.1.1 додатку №1 «Умови торгівлі»до договору поставки №01/498 від 01.09.08р. сторони визначили, що відповідач оплачує товари за кожну поставлену партію в безготівковому порядку через 30 календарних днів (з відстрочкою платежу) за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач за поставлений товар розрахувався частково шляхом повернення позивачу товару на суму 5517,76грн. згідно накладних на повернення №ЖР-0000028 від 24.10.08р. на суму 299,62грн., №ЦЛ-0009534 від 24.10.08р. на суму 1412,12грн., №КМ-0001041 від 27.10.08р. на суму 19,36грн., №ЦЛ-0009589 від 31.10.08р. на суму 369,31грн., №ЖР-0000029 від 08.11.08р. на суму 550,09грн., №ЖР-0000034 від 05.12.08р. на суму 164,73грн., №ЖР-0000035 від 06.12.08р. на суму 45,96грн., №ЦЛ-0009909 від 15.12.08р. на суму 2656,57грн. Крім того, відповідачам проведені оплати на суму 73485,02грн., що підтверджується банківськими виписками від 20.11.08р., 23.12.08р., 25.12.08р., 30.12.08р., 08.01.09р., 09.01.09р., 03.02.09р., 03.04.09р.
Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 86278,28грн., що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За таких обставин борг в сумі 86278,28грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України –штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 8.3. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 596,14грн. нараховану за прострочку виконання останнім зобов'язання по оплаті товару отриманого за видатковою накладною №РН-000590 від 21.02.09р. на суму 11910,19грн. та за видатковою накладною №РН-0000667 від 26.02.09р. на суму 4797,12грн. за період з 23.03.09р. по 26.06.09р.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 581,14грн. В решті стягнення пені відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування, оскільки позивачем допущені помилки при визначенні кількості днів прострочки.
Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно та в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 86278,28грн., в частині стягнення пені в сумі 581,14грн. В решті позову відмовити.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача державне мито в сумі 868,59грн. та 304,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.193, 216, 217, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 93, 525, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 17, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер” (м. Львів, вул. Городоцька, 359, п/р 26008007677 в „Полікомбанк” м. Чернігів МФО 353100, ідентифікаційний код 31895563) на користь Приватного підприємства „Коденцево” (вул.Чорнобильська, 11/84, м. Київ, п/р 26000001245101 в АКБ „Київ” МФО 322498, ідентифікаційний код 34187285) 86278рн.28коп. боргу, 581грн.14коп. пені, 868грн.59коп. державного мита, 304грн.93коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Суддя Н.Ю.Книш
Рішення підписано 06.07.09р.
Суддя Н.Ю.Книш
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4176903 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні