6/108
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
РІШЕННЯ
09 липня 2009 року Справа № 6/108
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Український кардан”,проспект Миру, 312, м. Чернігів, 14007
про стягнення заборгованості в сумі 419248,25 грн.
Суддя Блохіна Ж.В.
Представники сторін:
від позивача: Курячий О.П., довіреність б/н від 02.06.2009р.; Дима М.М. –директор,
від відповідача: Судак О.О., довіреність №348/004-00 від 12.02.2009р.
СУТЬ СПОРУ:
Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Електропром” подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Український кардан” про стягнення 419248,25 грн. боргу по оплаті вартості товару, поставленого відповідачу за договором поставки №П-20 від 19.12.2005р.
Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просять їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнає в повному обсязі.
30.06.2009р. сторонами по справі подано до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду згідно зазначеного в клопотанні графіку. Суд прийняв дане клопотання для розгляду по суті.
Представники позивача та відповідача підтримують клопотання про розстрочення виконання рішення.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
19.12.2005 року між приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „Електропром” („сторона Б”) та товариством з обмеженою відповідальністю „Складальний завод - Чернігівавтодеталь” („сторона А”) укладено договір поставки № П-20.
Згідно листа від 01.02.2007р. №235/200-00 з 27.12.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю „Складальний завод - Чернігівавтодеталь” змінило свою назву на товариство з обмеженою відповідальністю „Український кардан”.
Додатковими угодами дію договору № П-20 від 19.12.2005р. пролонговано до 31.12.2009р.
Відповідно до п. 1.1 договору „сторона Б” зобов'язується поставити „стороні А” зазначений в п.1.2 договору товар в кількості та строки, зазначені в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 3 цього договору ціна за товар, який постачається „стороною Б” „стороні А”, зазначена в додатку №1. Розрахунки „стороною А” здійснюються шляхом оплати на розрахунковий рахунок „стороні Б”. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з 12.09.2008р. по 16.03.2009р. було поставлено відповідачу товару на загальну суму 554742,12 грн., що підтверджується відповідними копіями видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19 - 23).
Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та довіреностями уповноваженої особи, виданими відповідачем на отримання товару від позивача.
Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, розрахувався за отриманий товар на суму 25493,87 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, станом на 18.03.2009р. сума боргу відповідача становила 529248,25 грн., про що свідчить також акт звірки розрахунків №793 від 18.03.2009р., складений сторонами.
У відповіді на претензію відповідача листом №539/300-00 від 18.03.2009р. відповідач запропонував позивачу графік погашення заборгованості, посилаючись на тяжкий фінансовий стан.
Як вбачається з претензії позивача №18 від 21.05.2009р., акту звірки станом на 02.06.2009р., складеного сторонами, та виписок банку, відповідачем було сплачено позивачу 110000,00 грн.
Отже, станом на 02.06.2009р. сума боргу відповідача становить 419248,25 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки відповідач порушив умови договору, вищевказані приписи законодавства, своєчасно та в повному обсязі не виконав свого грошового зобов'язання по оплаті товару, отриманого у період з 12.09.2008р. по 16.03.2009р., сума боргу відповідача становить 419248,25 грн.
Відповідач визнає суму боргу в повному обсязі.
30.06.2009р. сторонами по справі подано до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду. Клопотання обґрунтовується тим, що враховуючи тяжке матеріальне становищем відповідача, сторонами було досягнуто домовленості щодо сплати існуючої заборгованості згідно графіку: 25 липня 2009 року –200 000,00 грн.; 25 серпня 2009 року –15 000,00 грн.; 25 вересня 2009 року –69 248,25 грн.
Приписами ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно вимог ч. 6 ст. 83 Господарсько-процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Приймаючі до уваги всі вищевикладені обставини справи, господарський суд, на підставі ст. 83 ГПК України, вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та відповідача про розстрочення виконання рішення.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Український кардан” (проспект Миру, 312, м. Чернігів, 14007, ід. код 33800101, р/р 2600100016523 у Ф ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 353649) на користь приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Електропром” (вул. Кутузова, 64, м. Стаханов, Луганська область, 94000, ід. код 25356436, р/р 26004012430411 в ЛФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 304632) 419248,25 грн. боргу, 4192,48 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:
- сума 200 000,00 грн. боргу підлягає стягненню з 25 липня 2009 року;
- сума 150 000,00 грн. боргу підлягає стягненню з 25 серпня 2009 року;
- сума 69 248,25 грн. боргу підлягає стягненню з 25 вересня 2009 року.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили з урахуванням наданої розстрочки.
Суддя Ж.В. Блохіна
09.07.09
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2009 |
Оприлюднено | 01.08.2009 |
Номер документу | 4177098 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні