Постанова
від 15.07.2009 по справі 10/76(17/177)
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/76(17/177)

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.07.2009                                                                                           № 10/76(17/177)

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Гарник Л.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача  -                       Мироненко С.М. – дов. б/н від 08.07.2009р.,  

від відповідача   -                 Федорок І.В. – дов. №1 від 02.03.2009р.,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Агро-Ресурс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 27.05.2009

 у справі № 10/76(17/177) (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Хліб-експорт"

 до                                                   Приватне підприємство "Агро-Ресурс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 48432,37 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Чернігівської області  від 27.05.2009р. у справі №10/76(17/177) позовні вимоги задоволені, стягнуто з ПП “Агро-ресурс” (14000, м.Чернігів, вул.Рокосовського, 56а, кв.35, код 33800012, р/р 26008000001754 в банку „Демарк" м.Чернігів, МФО 353575)  на користь ТОВ “Хліб-експорт” 36355 грн. поворотної фінансової допомоги, 5262,51 грн. відсотків за користування позикою, 6169,44 грн. інфляційних збитків, 645,42 грн. – 3% річних, 484,32 грн. держмита і 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, ПП “Агро-ресурс” подало  апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати на підставі ст.ст.202, 215, 220, 651, 653, 654 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу  ТОВ “Хліб-експорт” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Чернігівської області  залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.11.2006р. між ТОВ “Хліб-експорт” та ПП “Агро-ресурс”  укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №664 (а.с.7, далі - Договір).

Згідно п.1.1 Договору, позивач надає відповідачу фінансову допомогу за умови повернення, а останній зобов'язується повернути фінансову допомогу у визначений даним Договором термін.

Відповідно до п.2.1 Договору, розмір фінансової допомоги складає 50000 грн.

Згідно п.3.1 Договору ТОВ “Хліб-експорт” надає фінансову допомогу протягом трьох банківських днів після підписання Договору.

Відповідно до п.п.4.1-4.2 Договору, строк надання фінансової допомоги складає 1 рік та може бути продовжений або зменшений за угодою сторін.

За умовами п.п.5.1-5.2 Договору, після закінчення строку, зазначеного в п.4.1 даного Договору, ПП “Агро-ресурс” зобов'язується протягом п'яти днів повернути всю суму фінансової допомоги. Фінансова допомога може бути повернута у вигляді грошових коштів, товарів, послуг за угодою сторін.

Відповідно до п.6.1 Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до закінчення виконання.

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 36355 грн., що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням №372 від 29.11.2006р. (а.с.8-9).

За умовами Договору відповідач повинен був повернути позивачу названу допомогу протягом п'яти днів після закінчення строку, а саме не пізніше 03.12.2007р. З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти відповідачем не повернено.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

16.01.2007р. між сторонами була укладена угода №1 про зміни та доповнення до договору №664 від 29.11.2006р. (а.с.22), згідно якої позивач надає відповідачу фінансову допомогу на безповоротній основі, а договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до підписання сторонами даної угоди.

Місцевий суд дійшов висновку, що угода №1 від 16.01.2007р. має ознаки договору дарування і має односторонній характер, а тому сторони не змінили умов первісного договору.

Цей висновок є помилковим, оскільки згідно ч.1 ст.ст.717, 718 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.03.2009р. справа була направлена до господарського суду Чернігівської області  на новий розгляд, в якій вказано на те, що судом не враховано односторонню спрямованість зобов'язання в розумінні ст.509 ЦК України, нетотожність поняття договору та зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору (а.с.102-106).

    Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Тобто, поняття зобов'язання в розумінні Цивільного кодексу України являє собою правовий зв'язок між двома суб'єктами, що має односторонню спрямованість. Поняття зобов'язання не співпадає з поняттям договору, що може містити у собі різні цивільні права та обов'язки сторін.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, в тому числі й з договору; за тих самих підстав зобов'язання можуть змінюватися чи припинятися, при цьому припинення договору не тягне припинення зобов'язання, а зміна умов договору не спричиняє безумовну зміну зобов'язання, що виникло до зміни умов договору.

Підстави припинення зобов'язання передбачені главою 50 Цивільного кодексу України; зобов'язання може припинятися, зокрема, за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (новація). В такому випадку замість первісного припиненого зобов'язання починає існувати інше відповідно до домовленості сторін (наприклад, заміна зобов'язання сплатити кошти за договором позиковим зобов'язанням).

Іншою підставою припинення зобов'язання є припинення зобов'язання прощенням боргу, коли кредитор звільняє боржника від його обов'язків шляхом вчинення відповідного правочину.

Відповідач одержав кошти в якості поворотної фінансової допомоги, тобто, у нього виникло грошове зобов'язання, яке підлягало виконанню у строки та спосіб, передбачені Договором від 29.11.2006р. В подальшому сторони змінили умови Договору №664  та обумовили закінчення його дії підписанням додаткової угоди №1.     

         З таких обставин господарський суд Чернігівської області дійшов невірного висновку, що зобов'язання відповідача за Договором №664 від 29.11.2009р. щодо повернення поворотної фінансової допомоги не припинено угодою №1 від 16.01.2007р.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  рішення суду першої інстанції необхідно скасувати з вищенаведених мотивів,  а в позові позивачеві належить відмовити в повному обсязі, оскільки позовні вимоги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу  ПП “Агро-ресурс” задовольнити.

Рішення  господарського суду Чернігівської області  від 27.05.2009р. у справі №10/76(17/177) скасувати в повному обсязі і постановити нове рішення , яким позивачу в позові відмовити повністю.

Стягнути з ТОВ “Хліб-експорт” (40000, м.Суми, вул.Білопільський шлях, 17, код 30561082) на користь ПП “Агро-ресурс” (14000, м.Чернігів, вул.Рокосовського, 56а, кв.35, код 33800012, р/р 26008000001754 в банку „Демарк" м.Чернігів, МФО 353575) 492 грн. в порядку повернення сплаченого мита за розгляд касаційної і апеляційної скарг.

Матеріали справи №10/76(17/177) повернути до господарського суду Чернігівської області, який зобов'язати видати наказ.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 20.07.09 (відправлено)

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення15.07.2009
Оприлюднено01.08.2009
Номер документу4177295
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —10/76(17/177)

Ухвала від 30.09.2009

Господарське

Вищий господарський суд України

Швець В.А.

Постанова від 15.07.2009

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пантелієнко В.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні