Постанова

від 19.11.2014 по справі 808/6092/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року о 12 год. 10 хв.Справа № 808/6092/14 ДО/808/102/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків,

за участю представників: від позивача - не прибув; від відповідача - не прибув, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач або ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області) до Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" (далі - відповідач або ДП «ЖКГ» «ВАТ КМЗ, в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 176 520,83 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 210 522,03 грн., який складається з: податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 203 929,32 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 592,71 грн., - який підлягає стягненню у примусовому порядку згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду. У зв'язку з тим, що на рахунках платника (відповідача) кошти відсутні, а заходи, вжиті органами державної податкової служби не призвели до погашення суми податкового боргу, накопичуються несплачені поточні нарахування, позивач вважає обґрунтованим звернення до суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду 19 листопада 2014 року надійшов лист з додатковими доказами по справі, та зазначено, що представник позивача просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали позовної заяви, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" (ідентифікаційний код 25902755) зареєстроване як юридична особа 17 травня 2002 року та знаходиться за адресою: 84303, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Алейна, буд.5, - що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19068047 від 29 липня 2014 року, наявним в матеріалах адміністративної справи.

Станом на час розгляду адміністративної справи відповідач має заборгованість у загальній сумі 210 522,03 грн., який складається з: податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 203 929,32 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 592,71 грн., який підлягає стягненню у примусовому порядку згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/6179/13-а, яка набрала законної сили.

Сума боргу підтверджується інтегрованими картками платника податку на додану вартість та податку на прибуток Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева", довідками про наявність заборгованості, податковими вимогами №1/421 від 06 жовтня 2008 року та №2/527 від 18 листопада 2008 року.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Аналогічні положення містив Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час формування податкових вимог, далі - Закон України №2181-ІІІ).

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За визначенням пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу також здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 ПК України.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

За правилами пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Керуючись нормами податкового законодавства ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №15/19-012 від 04 квітня 2012 року.

У державному реєстрі застав рухомого майна внесено запис №12361691 про податкову заставу, відповідно до Витягу №35547105 про державну реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копія якого міститься в матеріалах справи.

На підставі рішення начальника ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області №15/19-012 від 04 квітня 2012 року податковим керуючим Конограєвою І.В. був складений акт опису майна від 04 квітня 2012 року №15/19-012, згідно якого відповідач має у власності автомобіль ГАЗ 2705.

Як свідчать матеріали справи, позивач звертався з позовом до суду про стягнення коштів за податковим боргом, та Донецьким окружним адміністративним судом були задоволені вимоги позову щодо стягнення коштів за податковим боргом по справі №808/6179/13-а.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання зазначеної постанови суду ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області на підставі пункту 95.3 статті 95 ПК України були сформовані інкасові доручення, які направлялись для стягнення коштів з рахунків відповідача до банківських установ, обслуговуючих Дочірнє підприємство "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева", та всі повернуті без виконання з відміткою банку про відсутність коштів на рахунку підприємства.

Вищевказані заходи, вжиті ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області, щодо стягнення податкового боргу Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" виявились неефективними тому податковий орган звернувся до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Отже, оскільки позивачем виконано вимоги вищезазначених норм Податкового кодексу України, звернення ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області до суду з вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" у розмірі 176 520,83 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - є законним та обґрунтованим отже таким, що не суперечить нормам чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - задовольнити.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 176 520,83 грн. (сто сімдесят шість тисяч п'ятсот двадцять гривень 83 копійки) за рахунок майна Дочірнього підприємства "Житлове-комунальне господарство" Відкритого акціонерного товариства "Краматорський металургійний завод імені Куйбишева" (код ЄДРПОУ 25902755), що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк (з дня отримання копії постанови), апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов