Постанова

від 13.11.2014 по справі 808/5442/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року о/об 10 год. 48 хв.Справа № 808/5442/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 00017608262201 від 17 липня 2014 року,

за участю представників :

позивача - Ясир Сергій Андрійович (довіреність №б/н від 22.10.14);

відповідача - Косицький Сергій Вікторович (довіреність №67 від 14.01.14),

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» (далі по тексту позивач або ТОВ «Завод Запоріжелектромаш») до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту відповідач або ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №00017608262201 від 17 липня 2014 року про нарахування суми податку на додану вартість в розмірі 16 172,50 грн., яке винесене відповідачем.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 23 травня 2014 року по 29 травня 2014 року співробітниками ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевір ку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» з питань правильності нарахування, сплати податку на прибуток та податку на додану вартість. За результатами перевірки складений Акт №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року. На підставі Акту перевірки, ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №00017608262201 від 17 липня 2014 року - щодо суми податку на додану вартість, в розмірі 12938,00 грн., за періоди березень 2012 року, липень 2013 року серпень 2013 року та штрафних санкцій в розмірі 3234,50 грн. Позивач зазначає, що органом ДПІ перевірялось не лише правиль ність нарахування податку на додану вартість, але й правильність нарахування податку на прибуток. Однак, порушень щодо нарахування останнього під час перевірки у Акті - не виявлено. Позивач вказує на те, що висновки податкового органу щодо безтоварності операцій не відповідають дійсності та суперечать самому акту перевірки, оскільки в ньому податковий орган визначає фіктивними правочини, за якими Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» куплене обла днання у контрагентів, однак в той самий час визначає правомірними правочи ни щодо продажу позивачем того самого обладнання. Також зазначає, що позивачем надано до податкового органу всі первинні документи які підтверджують здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» господарських операцій з контрагентами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, відповідно до яких зазначив, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, березень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року при взаємовідносинах з ТОВ «ГК - Торговий дім» (код 37778630), ПНП «Термоприлад» (код 30912603), за результатами якої складено Акт перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00017608262201 від 17 липня 2014 року. Зазначає, що підприємством ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, які підтверджують перевезення товарів від постачальника ТОВ «ГК-Торговий дім», не надано договір поставки з ТОВ «ГК- Торговий дім». Податковий орган зазначає що, відповідно до актів перевірок не можливо підтвердити операції між позивачем та контрагентами стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до копії Свідоцтва Серія А01 №022904 про державну реєстрацію юридичних осіб Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» 20 вересня 2006 року, зареєстровано як юридична особа за адресою: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, буд. 2, ідентифікаційний код 34595890.

Відповідно до Свідоцтва №11569677 Серія НБ№390588 Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» з 05 жовтня 2006 року зареєстроване, як платник податку на додану вартість.

На підставі повідомлення № 40 від 21травня 2014 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя: головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, Голдою Юлією Олександрівною, радником податкової та митної справи III рангу, згідно із підпункту 20.1.4 статті 20, підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш», код за ЄДРПОУ 34595890, з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011року, червень 2011 року, березень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року при взаємовідносинах з ТОВ «ГК-Торговий дім» (код 37778630), ПНП «Термоприлд» (код 30912603), ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» (код 37256293).

Перевірка проводилась з 23 травня 2014 року по 29 травня 2014 року.

За наслідками перевірки складено Акт перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» код за ЄДРПОУ 34595890 з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011року, червень 2011 року, березень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року при взаємовідносинах з ТОВ «ГК-Торговий дім» (код 37778630), ПНП «Термоприлад» (код 30912603), ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» (код 37256293).

Висновками Акту перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» порушено: пункт 198.1, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.4, пункт 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 21512 грн. в тому числі по періодам: за січень 2011 року - 1007 грн.; за лютий 2011 року - 2050 грн.; за березень 2011 року - 1767 грн.; за квітень 2011 року - 2919 грн.; за травень 2011 року - 831 грн.; за березень 2012року - 4667 грн.; за липень 2013 року -2788 грн.; за серпень 2013 року - 5483 грн.

07 липня 2014 року позивачем на адресу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області направлено заперечення Акт перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» код за ЄДРПОУ 34595890 з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум з податку на прибуток за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року та податку на додану вартість за період січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011року, червень 2011 року, березень 2012 року, липень 2013 року, серпень 2013 року при взаємовідносинах з ТОВ «ГК-Торговий дім» (код 37778630), ПНП «Термоприлад» (код 30912603), ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» (код 37256293).

14 липня 2014 року податковий орган надав відповідь на заперечення до акту, відповідно до якої відповідач вказує, що висновки Акту планової перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства.

17 липня 2014 року податковим органом стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» винесено податкове повідомлення-рішення №00017608262201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 12 938,00 грн. та за штрафними санкціями 3 234,50 грн.

Не погоджуючись з такими діями Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» звернулося до суду.

Судом дослідженні такі первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш», надані позивачем на підтвердження його правової позиції:

- видаткову накладну №3 від 01 липня 2013 року на загальну суму 8928,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1488,00 грн.;

- податкову накладну №3 від 01 липня 2013 року на загальну суму 8928,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1488,00 грн.;

- видаткову накладну №122 від 23 липня 2013 року на загальну суму 7800,00 грн., у тому числі ПДВ 1300 грн.

- податкову накладну №122 від 23 липня 2013 року на загальну суму 7800,00 грн., у тому числі ПДВ 1300 грн.

- договір поставки №1/08 від 01 серпня 2013 року, відповідно до якого ПНП «Термоприбор» (постачальник) з одного боку та ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» (покупець) уклали цей договір, за умовами якого постачальник зобов'язаний передати у визначений строк у власність покупцю електродвигун та їх комплектуючі, а електроустаткування, а покупець зобов'язаний прийняти й сплатити за цей товар кошти;

- додаток № 1 до договору поставки №1/08 від 01 серпня 2013 року специфікація від 02 серпня 2013 року;

- додаток № 2 до договору поставки №1/08 від 01 серпня 2013 року специфікація від 19 серпня 2013 року;

- видаткову накладну №27 від 06 серпня 2013 року на загальну суму 27156,00 грн., у тому числі ПДВ 4526,00 грн.;

- податкову накладну №27 від 06 серпня 2013 року на загальну суму 27156,00 грн., у тому числі ПДВ 4526,00 грн.;

- Акт надання послуг №150 від 15 серпня 2013 року на загальну суму 3150,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 525,00 грн.;

- податкову накладну №150 від 15 серпня 2013 року на загальну суму 3150,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 525,00 грн.;

- видаткову накладну №208 від 21 серпня 2013 року на загальну суму 2592,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 432,00 грн.;

- податкову накладну №208 від 21 серпня 2013 року на загальну суму 2592,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 432,00 грн.;

- банківські виписки від 23 липня 2013 року, 25 липня 2013 року, 06 серпня 2013 року, 08 серпня 2013 року, 15 серпня 2013 року, 20 серпня 2013 року, 21 серпня 2013 року;

- видаткову накладну №0504769032 від 05 квітня 2012 року на загальну суму 55350,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 9225,00 грн.;

- податкова накладна №42 від 26 березня 2012 року на загальну суму 28000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4666,67 грн.;

- податкову накладну №28 від 05 квітня 2012 року на загальну суму 27350,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4558,33 грн.;

- квитанції №1 від 29 березня 2012 року та 24 квітня 2012 року;

- банківські виписки від 26 березня 2012 року, 13 квітня 2012 року;

- видаткову накладну №РН-0000008 від 05 квітня 2013 року на загальну суму 59040,00 грн., у тому числі ПДВ 9840,00 грн.;

- довіреність №178 від 05 квітня 2012 року;

- акт №ЗП0002356 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06 квітня 2012 року на загальну суму 754,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 125,67 грн.;

- товарно-транспортну накладну №0152628 від 03 квітня 2012 року;

- видаткову накладну №РН-00000018 від 12 липня 2013 року на загальну суму 456,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 76,00 грн.;

- довіреність №103 від 12 липня 2013 року;

- видаткову накладну №РН-0000019 від 16 липня 2013 року на загальну суму 3960,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 660,00 грн.;

- довіреність №848 від 15 липня 2013 року;

- видаткову накладну №РН-0000020 від 16 липня 2013 року на загальну суму 8520,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1420,00 грн.;

- довіреність №3474 від 15 липня 2013 рок;

- видаткову накладну №РН-0000022 від 24 липня 2013 року на загальну суму 6960,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 1160,00 грн.;

- довіреність №431 від 23 липня 2013 року;

- видаткову накладну №РН-0000023 від 31 липня 2013 року на загальну суму 1680,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 280,00 грн.;

- довіреність №116 від 31 липня 2013 року;

- акт №ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг);

- видаткову накладну №РН-0000024 від 20 січня 2013 року на загальну суму 29000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 4833,33 грн.;

- довіреність №0621/08 від 20 серпня 2013 року;

- видаткову накладну №РН-0000028 від 09 грудня 2013 року на загальну суму 5400,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 900,00 грн.

- довіреність №6928 від 09 грудня 2013 року;

- товарно-транспортну накладну №20/08/13 від 20 серпня 2013 року;

- акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» та ПНП «Термоприлад» від 30 вересня 2013 року;

- оборотно сальдові відомості по рахунку: 281 Місця зберігання; ТМЦ; Партії за липень 2013 року;

- оборотно сальдові відомості по рахунку: 281 Місця зберігання; ТМЦ; Партії за серпень 2013 року;

- договір суборенди №01/13 - Базова від 31 грудня 2011 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд-Авто-Запоріжжя» (орендар) з однієї сторони та ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» (суборендар) з іншої сторони - орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування майно, а саме нежитлові приміщення, загальною площею 224,8 м.кв.;

- акт прийому-передачі орендного майна від 01 січня 2012 року;

- договір суборенди №13/05 від 13 травня 2013 року, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (орендар) з однієї сторони та ТОВ «Завод Запоріжелектромаш» (суборендар) уклали цей договір відповідно до якого - орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування майно, а саме нежитлові приміщення, загальною площею 51,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- акт прийому-передачі орендного майна від 13 травня 2013 року;

Перевіривши наявні матеріали та фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлю «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

Відповідно до підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Суд критично ставиться до позиції відповідача викладеної а Акті перевірки, стосовно того, що товари/послуги Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» фактично не поставлені/не надані, а відтак якщо товари не поставлені то вони не можуть бути використані у господарських операціях, оскільки доказів реалізації відповідачем підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо визнання вищевказаних договорів недійсними до суду - не надано.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись вищевказаними нормами процесуального Закону України суд зазначає наступне.

Відповідачем не надано до суду доказів визнання судом недійсними правочинів, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термоприлад».

Докази притягнення службових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» до кримінальної відповідальності щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термоприлад», викладених в Акті перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року, відповідач до суду не надав.

Разом з цим, відповідач не надав до суду доказів придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» товару/послуг не у, Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоприлад», а в інших осіб.

Також, відповідач не спростував доводи позивача щодо транспортування товару від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоприлад» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш».

Разом з тим, відповідачем також не спростовано у суді факту використання позивачем у подальшій господарській діяльності товару/послуг придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоприлад».

В акті перевірки податковим органом зазначено, що в діях ОСОБА_7 вбачаються ознаки злочину передбачені частиною 2 статті 205 Кримінального Кодексу України, а саме фіктивне підприємство. Крім того зазначено, що усі операції купівлі-продажу з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними. Також ДПІ у акті перевірки зазначає, що контрагенти позивача, такі як Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоприлад» перевірялись податковим органом та за результатами перевірки були встановлені порушення ними податкового законодавства.

Суд звертає увагу податкового органу на те, що позивач не повинен нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товарів/послуг від Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Термоприлад» відповідачем - не доведено.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у Листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01 листопада 2011 року: «… Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце …».

Згідно з статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена й у Листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02 червня 2011 року.

Досліджені судом докази доводять наявність змін в активах позивача під час вчинення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термоприлад».

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, обліку операції відповідно до її сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, закріпленого статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», постачання ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад» товарів/послуг за договорами з урахуванням наявних змін в активах позивача вказують на фактичне здійснення господарських операцій поставки товарів (надання послуг), які знайшли відображення у податковому обліку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш».

Як зазначено у частині 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до пункту 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Надані позивачем до суду докази, документи у сукупності підтверджують фактичне виконання ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад» своїх зобов'язань, реальне здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань.

Отже, досліджені судом первинні документи, підтверджують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад».

Тобто, документально підтверджено формування Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад».

Відповідно до пп.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року., він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначено у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Як зазначено у пункті 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Досліджені судом податкові накладні, виписані ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад» з урахуванням інших документів, обставин здійснених позивачем операцій надають право Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» на формування податкового кредиту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, що ТОВ «Запоріжіндустріалресурс», ТОВ «ГК-Торговий Дім» та ТОВ «Термоприлад» були зняті з реєстрації як юридичні особи або у них були анульовані Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - на день виписки податкових накладних за операціями з Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш».

Тобто, відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариство з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Термоприлад» могли виписувати податкові накладні.

У той же час, Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» надано до суду податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжіндустріалресурс», Товариством з обмеженою відповідальністю «ГК-Торговий Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термоприлад» та докази товарності операцій (реальності настання наслідків), результатів господарської діяльності вказаних юридичних осіб.

Наведені обставини спростовують факт заниження позивачем податку на додану вартість.

З урахуванням зазначеного, досліджених документів, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» податкового законодавства України, як то зазначено в Акті перевірки №39/08-26-22-11/34595890 від 29 травня 2014 року.

Звідси, нарахування податкових зобов'язань, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В контексті вищевикладеного суд звертає увагу на те, що одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, є принцип обґрунтованості, закріплений в пункті 3 частини 3 статті 2 КАС України. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при винесенні рішення про анулювання дозволу) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути мотивованим.

У спірних правовідносинах відповідачем було порушено принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки не було системно проаналізовано обставин спірних правовідносин, не було вжито відповідних заходів, які відповідач уповноважений вживати.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У частині 2 статті 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області №0000742211 від 14 квітня 2014 року - скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00017608262201 від 17 липня 2014 року.

Судові витрати у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 копійок) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжелектромаш» (ЄДРПОУ 34595890) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов