Рішення

від 02.12.2014 по справі 3/313-3/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2014 р. Справа № 3/313-3/314

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства

Селянський комерційний банк "Дністер"

в особі Івано-Франківської філії ВАТ СКБ "Дністер",

вул. Незалежності,93а, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька"

вул. Василіянок, 22,м. Івано-Франківськ,76018

про майнові спори (стягнення коштів)

за участю представників сторін:

Від відповідача: Мислюк В.І. - комерційний директор, (довіреність №01/2014 від 03.02.2014р. ).

Від відповідача: Матейко П.Б. - юрисконсульт, (довіреність №14/2014 від 08.10.2014 року)

Від позивача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії ВАТ СКБ "Дністер" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою №01/1237 від 01.12.2005 року (вх. №7762 від 05.12.2005 року) до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення заборгованості в сумі 8757,88 грн., з яких: 5577,90 грн. - заборгованість, 1911,11 грн. - відсотки, 1268,87 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.2005 року порушено провадження у справі №3/313 і призначено розгляд справи в засіданні на 27.12.2005 року. Ухвалою суду від 27.12.2005 року відкладено розгляд справи на 25.01.2006 року. Ухвалою суду від 25.01.2006 року відкладено розгляд справи на 06.02.2006 року.

Крім того, позивачем по дано до суду позовну заяву №01/1238 від 01.12.2005 року (вх. №7763 від 05.12.2005 року) про стягнення з відповідача 10012,21 грн., з яких: 6192,75 грн. - заборгованість, 2294,45 грн. - відсотки, 1525,01 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 08.12.2005 року порушено провадження у справі №3/314 і призначено розгляд справи в засіданні на 27.12.2005 року. Ухвалою суду від 27.12.2005 року відкладено розгляд справи на 25.01.2006 року. Ухвалою суду від 25.01.2006 року відкладено розгляд справи на 06.02.2006 року.

Ухвалою суду від 06.02.2006 року об'єднано справу №3/313 та справу №3/314 в одну справу за №3/313-3/314 та зупинено провадження у справі №3/313-3/314 до винесення вироку у справі №247463 Івано-Франківським міським судом.

Ухвалою суду від 21.07.2008 року поновлено провадження по справі і призначено слухання справи на 05.08.2008 року. Ухвалою суду від 05.08.2008 року повторно зупинено провадження у справі до винесення вироку у справі №247463 Івано-Франківським міським судом.

Ухвалою суду від 29.01.2010 року поновлено провадження по справі і призначено розгляд справи на 16.02.2010 року. Ухвалою суду від 16.02.2010 року зупинено провадження у справі до винесення вироку у справі №247463 Івано-Франківським міським судом.

Ухвалою суду від 06.11.2014 року поновлено провадження у справі і призначено розгляд справи на 18.11.2014 року. Ухвалою суду від 18.11.2014 року відкладено розгляд справи на 02.12.2014 року.

В судове засідання позивач явку повноважного представника не забезпечив. Про причини такої неявки суду не повідомив. З цього приводу суд вважає за правильне вказати таке. Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд встановив наступне.

У позовній заяві №01/1237 від 01.12.2005 року (вх. №7762 від 05.12.2005 року) позивач вказує на те, що відповідач приватне акціонерне товариство страхова компанія "Галицька" відповідно до договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 07.08.2003 року, взяв на себе ризик страхувальника - Баб'яка Ігоря Дмитровича по кредитному договору №43 від 07.08.2003 року. Згідно вказаного кредитного договору ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" надав страхувальнику (позичальнику) споживчий кредит на придбання товарів народного споживання в сумі 5737,50 грн., а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, згідно графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Як стверджує позивач, станом на 10.10.2005 року позичальник не сплатив залишок кредиту в сумі 2869,50 грн. та відсотки в сумі 747,08 грн. і про це повідомлено страхову компанію "Галицька". За словами позивача, відповідач проігнорував вказане звернення. Станом на 25.11.2005 року заборгованість по кредитному договору №43 від 07.08.2003 року укладеного між Баб'яком І.Д. та ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" (правонаступник ВАТ СКБ "Дністер") складає 4563,45 грн.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, відповідно до договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 24.07.2003 року відповідач взяв на себе ризик страхувальника - Рогожинського Бориса Ярославовича по кредитному договору №39 від 24.07.2003 року. Станом на 10.10.2005 року позичальник не сплатив залишок кредиту в сумі 118,40 грн. та відсотки в сумі 43,26 грн., про що повідомлено страхову компанію "Галицька". За словами позивача, відповідач проігнорував дане звернення. Станом на 25.11.2005 року заборгованість по кредитному договору №39 від 24.07.2003 року, укладеного між Рогожинським Б.Я. та ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" (правонаступник ВАТ СКБ "Дністер") складає 173,50 грн.

Згідно позовної заяви, за договором добровільного страхування ризику неповернення кредиту від 09.12.2003 року відповідач взяв на себе ризик страхувальника - Скапрука Олександра Олександровича по кредитному договору №69 від 09.12.2003 року, згідно якого ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" надав позичальнику споживчий кредит на придбання товарів народного споживання в сумі 2825,00 грн., а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, згідно графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом. За словами позивача, станом на 10.10.2005 року Скапрук О.О. не сплатив залишок кредиту в сумі 1885,00 грн. та нараховані відсотки в розмірі 871,93 грн., про що повідомлено відповідача, яке вказане звернення проігнорував. Станом на 25.11.2005 року заборгованість по кредитному договору №69 від 09.12.2003 року, укладеного між Скапруком О.О. та ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" (правонаступник ВАТ СКБ "Дністер") складає 4020,93 грн.

Позивач стверджує, що такі дії відповідача суперечать чинному законодавству, зокрема ст.ст. 25-28 Закону України "Про страхування", а також умовам укладених договорів між ВАТ АКБ "Західбудгазбанк" та ПАТ СК "Галицька". З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5577,90 грн., відсотки в сумі 1911,11 грн., пеню в сумі 1268,87 грн.

Згідно позовної заяви №01/1238 від 01.12.2005 року (вх. №7763 від 05.12.2005 року) позивач вказує на те, що відповідач відповідно до договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 24.07.2003 року взяв на себе ризик страхувальника - Коваля Андрія Ярославовича по кредитному договору №40 від 24.07.2003 року, згідно якого банк надав позичальнику споживчий кредит на придбання товарів народного споживання в сумі 4330,75 грн., а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, згідно графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом. Станом на 10.10.2005 року позичальник не сплатив залишок кредиту в сумі 2293,18 грн. та нараховані відсотки в розмірі 489,87 грн., про що повідомлено страхову компанію "Галицька", яка, за словами позивача, вказане звернення проігнорувала. Станом на 25.11.2005 року заборгованість по кредитному договору №40 від 24.07.2003 року укладеного між позичальником та банком складає 3362,50 грн.

Також відповідач вказує, що відповідно до договору добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 16.09.2003 року відповідач взяв на себе ризик страхувальника - Пархуновського Віталія Георгійовича по кредитному договору №52 від 16.09.2003 року, згідно якого банк надав позичальнику споживчий кредит в розмірі 4547,50 грн., а позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, згідно графіку та сплачувати відсотки за користування кредитом. За словами позивача, станом на 10.10.2005 року позичальник не сплатив залишок кредиту в сумі 2012,77 грн. та нараховані відсотки в розмірі 827,84 грн., про що повідомлено відповідача, який проігнорував вказане повідомлення.

Аналогічну ситуацію позивач описує щодо позичальника Шлияна Романа-Віктора Васильовича по кредитному договору №46 від 21.08.2003 року. Станом на 10.10.2005 року позичальник, як стверджує позивач, не сплатив залишок кредиту в сумі 1886,80 грн. та відсотки в розмірі 656,17 грн., а повідомлення про вказану заборгованість позичальника відповідач черговий раз проігнорував.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 6192,75 грн., відсотки в сумі 2294,45 грн. та пеню в розмірі 1525,01 грн.

Позивач вказує, що в кожному випадку повідомлення відповідача про настання страхового випадку він жодним чином не реагував на такі повідомлення, доводив справу до судового розгляду, а також стверджував, що будь-які діючі договори страхування з вказаними страхувальниками відсутні.

Відповідач з вказаними вимогами позивача не погоджується. 28.11.2014 року через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області надійшов відзив за вих. №1620 від 28.11.2014 року (вх. №19038/14 від 28.11.2014 року) на позовну заяву. У даному відзиві відповідач вказує на те, що кримінальну справу закрито постановою Галицького районного суду від 07.05.2014 року, фігурантів кримінальної справи (Вихованець Р.М., Коваль Р.Я., Шлиян Р-В.В.) звільнено від відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Вказано і те, що судом при вирішенні даної кримінальної справи встановлено, що упродовж 2002-2004 років організована злочинна група заволоділа шахрайським шляхом, з використанням підроблених документів, кредитними коштами, зокрема, ВАТ АКБ "Західбудгазбанк".

Відповідач, з посиланням на ст.991 Цивільного кодексу України, стверджує, що встановлені по кримінальній справі факти є навмисними діями страхувальників з якими укладено договори страхування і їхні дії були спрямовані на настання страхового випадку, ще на етапі отримання кредиту. Вказане, на думку відповідача, тягне за собою право страховика відмовитися від здійснення страхової виплати. З огляду на вказане, відповідач просив суд в позові відмовити.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, вислухавши пояснення представників відповідача та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про страхування" cтрахування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договори добровільного страхування ризику неповернення грошового кредиту від 24.07.2003 року, 07.08.2003 року, 09.12.2003 року, 16.09.2003 року, 21.08.2003 року та 24.07.2003 року. Предметом вказаних договір є захист майнових інтересів бенефіціара (позивача), зв'язаних з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками договірних зобов'язань по сплаті платежів відповідно до кредитних договорів.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься постанова Галицького районного суду від 07.05.2014 року про обвинувачення Коваля Андрія Ярославовича та постанова Галицького районного суду від 07.05.2014 року про обвинувачення Шлияна Романа-Віктора Васильовича. У вказаній постанові судом встановлено, що страхувальниками було вчинено ряд протиправних діянь, які призвели до настання страхового випадку. Зокрема, як зазначається в постановах, використовувались підроблені документи, вносились неправдиві дані про місце роботи та середньомісячну заробітну плату.

Статтею 991 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до ст.26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України та вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку.

Таким чином, в спірному випадку має місце доведене судом протиправне діяння страхувальників, які були спрямовані для настання страхового випадку, що тягне за собою право страховика відмовитися від здійснення страхової виплати.

Крім того, пунктом 5 ч.1 ст.991 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку. В спірному випадку, таке несвоєчасне повідомлення бенефіціара (позивача) про настання страхового випадку мало місце. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи заявами про настання страхового випадку від 15.09.2005 року. Протилежного позивач суду не довів, належних доказів не подав.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства не знайшов доказів в підтвердження вимог позивача, а відтак дійшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 8757,88 грн. та 10012, 21 грн. є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 1, 26 Закону України "Про страхування", ст.ст. 979, 991 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 35, 43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відкритого акціонерного товариства селянський комерційний банк "Дністер" в особі Івано-Франківської філії ВАТ СКБ "Дністер" / вул. Незалежності, 93 а, м. Івано-Франківськ, 76000 / до приватного акціонерного товариства страхова компанія "Галицька" / вул. Василіянок, 22, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 22186790 / про стягнення заборгованості в сумі 8757, 88 грн. та заборгованості в сумі 10012,21 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"