Постанова

від 24.11.2014 по справі 809/3669/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. справа № 809/3669/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області - не з'явився,

представника відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 550,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2014 року адміністративна справа №341/899/14-а супровідним листом Галицького районного суду Івано-Франківської області від 07.11.2014 року надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями від 10.11.2014 року справу передано на розгляд головуючого судді Чуприни О.В., із присвоєнням єдиного унікального номеру №809/3669/14.

Ухвалою суду від 11.11.2014 року призначено до розгляду адміністративну справу за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - позивач, Інспекція з питань захисту прав споживачів) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі по тексту також - відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1) про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 550,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за наслідками проведеної в березні 2014 року перевірки характеристик продукції в магазині відповідача в м. Галич за розповсюдження продукції (мийних засобів), на якій був відсутній національний знак відповідності, нанесення якого згідно з описом і правилами його застосування визначено Технічним регламенту мийних засобів, у відповідності до вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" постановою №26 від 27.03.2014 року до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 550,00 гривень. Дана постанова відповідачем не оскаржувалася, сума штрафних санкцій станом на день звернення до адміністративного суду становить 2 550,00 гривень, та несплачена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до бюджету.

Представник позивача у судове засідання призначене на 24.11.2014 року не з'явився. Однак, у прохальній частині адміністративного позову, позивач просить суд проводити розгляд справи без участі представника Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області (а.с. 4).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених в письмовому запереченні (а.с. 56-57). Суду додатково пояснив, що згідно із Правилами застосування Національного знака відповідності (надалі по тексту також - знак), серед іншого зазначено, що знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробником. Оскільки, відповідач не є виробником мийних засобів, то і нанесення відповідного знаку не є обов'язком особи, яка його реалізовує. Враховуючи те, що порушення у вигляді не нанесення знаку мало місце значно раніше і вчинене не відповідачем, представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до наказу позивача від 21.03.2014 року №80 та на підставі направлення від 21.03.2014 року №170 посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області 21.03.2014 року в магазині в м. Галич за адресою АДРЕСА_2, проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (а.с. 11, зворотній бік а.с. 11).

За результатами вказаної перевірки складено акт за №0034 від 21.03.2014 року, яким встановлено факт розповсюдження відповідачем мийних засобів, а саме:

- "нано гель для стирки детского белья с экстрактом алоэ вера" (мовою оригіналу);

- "нано гель для стирки цветного и черного" (мовою оригіналу);

- "кондиционер для белья концентрированный для любых видов ткани серии зимние этюды" (мовою оригіналу) (а.с. 6-7).

Перевіркою, серед іншого, встановлено, що на зовнішню поверхню пакування чи етикетки мийних засобів не нанесено національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності", чим порушено вимоги пункту 15 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №408).

На підставі вищевказаного акту перевірки характеристик продукції від 21.03.2014 року відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №30 від 25.03.2014 року та №61 від 27.03.2014 року, якими обмежено надання продукції у відповідність із встановленими вимогами; обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку (а.с. 14-15, 19-20).

Також, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області за результатами розгляду справи, акту перевірки характеристик продукції №0034 від 21.03.2014 року, рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №30 від 25.03.2014 року та №61 від 27.03.2014 року, прийнято постанову №26 від 27.03.2014 року, якою до позивача за порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" застосовано штрафні санкції у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2 550,00 гривень (а.с. 18).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, частиною 1 статті 7 цього Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції врегульовано Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Позивачем на підставі плану перевірок з ринкового нагляду суб'єктів господарювання на І квартал 2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Інспекції від 20.12.2013 року за №52, видано наказ від 21.03.2014 року №80 про направлення на проведення планової перевірки магазину фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11).

На виконання вказаного наказу позивачем оформлено направлення №170 від 21.03.2014 року на проведення перевірки характеристик продукції, що реалізується у магазині фізичної особи-підприємця ОСОБА_1Т, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, строком проведення перевірки з 21.03.2014 року по 21.03.2014 року (зворотній бік а.с. 11).

Згідно пунктів 2, 3 частини 1 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на, зокрема, належну якість продукції та обслуговування, безпеку продукції.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 14 цього Закону реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Статтею 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.

Згідно статті 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів. На продукцію, процеси і послуги, які не відповідають технічним регламентам, на продукцію, процеси і послуги, які не придатні для застосування Національного знака відповідності або знаків відповідності стандартам, пакувальні або рекламні матеріали не наносяться знаки або інші позначення, подібні до визначеного Національного знака відповідності, чи інші позначення.

Відповідно до Опису національного знака відповідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, національний знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Пунктом 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, визначено, що знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Пункт 7 цих Правил передбачає, що технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї, та має бути нанесений у відповідності до Правил застосування національного знака відповідності та з урахуванням особливостей, встановлених відповідними технічними регламентами.

Пунктом 15 Технічного регламенту мийних засобів, національний знак відповідності згідно з описом та правилами його застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності", наноситься на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з цим Технічним регламентом.

Відповідно до пункту 19 Технічного регламенту мийних засобів за результатами проведення оцінки відповідності виробник або його уповноважений представник складає декларацію про відповідність мийного засобу вимогам цього Технічного регламенту за формою згідно з додатком 3 та наносить у встановленому порядку національний знак відповідності на зовнішню поверхню пакування чи етикетку.

Однак, як з'ясовано судом та зафіксовано актом перевірки характеристик продукції №0034 від 21.03.2014 року, на продукції (мийні засоби), яку реалізовував відповідач не було нанесено національний знак відповідності, зазначене підтверджується фотокопіями світлин товарів, зроблених під час перевірки (а.с. 9-10). Вказана обставина не заперечена уповноваженою особою відповідача при підписанні акта перевірки №0034 від 21.03.2014 року і протоколу про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" №0034 від 27.03.2014 року (а.с. 6-7, 17).

Судом встановлено і не заперечується представником відповідача, що національний знак відповідності не було нанесено на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з Технічним регламентом мийних засобів.

Таким чином, Правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 року №1599, визначено загальні вимоги щодо нанесення на продукцію національного знака відповідності, які підлягають обов'язковому застосуванню, за умови, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Втім, суд звертає увагу на те, що особливості застосування національного знака відповідності на продукцію, яку реалізовував відповідач, встановлені Технічним регламентом мийних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 року №717 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №408).

Представником відповідача не заперечується факт не нанесення національного знака відповідності на продукцію, яку реалізовувала ОСОБА_1 Однак, представник відповідача вказує на те, що відповідач не повинна нести відповідальність за даним фактом, так як обов'язок наносити національний знак відповідності покладений на виробника або його уповноваженого представника, який і є у спірних відносинах правопорушник.

Представник відповідача вказав, що ОСОБА_1 не є виробником та не має відповідних повноважень бути уповноваженим представником виробника продукції, яку було виявлено під час перевірки без нанесення знаку відповідності.

Щодо походження товару відповідач при перевірці представила видаткову накладну, яка свідчить про походження товару, отриманого від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (зворотній бік а.с. 13).

Надаючи правову оцінку доводам представника відповідача про відсутність законодавчо встановленої відповідальності за реалізацію товару, на якому відсутнє нанесення національного знаку відповідності, та у зв'язку із цим твердження щодо законності постанови про накладення штрафних санкцій №26 від 27.03.2014 року, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" визначено, що розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України.

В свою чергу, розповсюдження продукції визначено як поява продукції на ринку України після введення її в обіг.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вже встановлено судом, відповідач у належному їй магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, реалізовувала продукцію, на якій не було нанесено національного знаку відповідності на зовнішню поверхню пакування чи етикетку мийного засобу, що пройшов оцінку відповідності згідно з Технічним регламентом мийних засобів.

Вказана обставина не заперечена уповноваженою особою відповідача при підписанні акта перевірки і протоколу про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" (а.с. 6-7, 17).

Таким чином, позивачем при перевірці встановлено факт здійснення відповідачем реалізації продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності.

В даному випадку мова йде не про факт не нанесення такого знаку на товар, а про реалізацію товару, на якому він відсутній.

Встановлене вище свідчить, що відповідач порушила вимоги абзацу 2 частини 4 статті 14 Закону України "Про захист прав споживачів", за змістом якої реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності забороняється.

За змістом вимог частини 5 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою. Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України. Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 2 550,00 гривень є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 76018) в дохід бюджету штрафні санкції в сумі 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 37952286) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Складання постанови в повному обсязі було відкладено на 4 дня. У зв'язку із вказаним, постанова в повному обсязі виготовлена 28.11.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.