Рішення

від 03.12.2014 по справі 904/8115/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.14р. Справа № 904/8115/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСОПТІМА", м. Кривий ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГОВИЙ ДІМ "ДНІПРОВСЬКИЙ", м. Апостолове, Дніпропетровська область

про стягнення 60 917,98 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Кісуріна В.С., довіреність № 342 від 26.09.2014 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСОПТІМА" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГОВИЙ ДІМ "ДНІПРОВСЬКИЙ" про стягнення заборгованості у сумі 60 917,98 грн., з яких: 48 503,75 грн. - основний борг, 3 106,16 грн. - пеня, 7 963,36 грн. - інфляційні втрати, 1 344,71 грн. - 3% річних. Судовий збір у сумі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі договору № 53 від 21.01.2013 року та за видатковими накладними було поставлено відповідачу бензин А-92, дизельне паливо на загальну суму 48 503,75 грн., що й стало підставою для нарахування пені у сумі 3 106,16 грн., 3% річних у сумі 1 344,71 грн., інфляційних втрат у сумі 7 963,36 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відзиву на позов відповідач суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.10.2014 року (а.с. 45 - 47 том 1).

Направлені господарським судом на адресу відповідача ухвали про призначення розгляду справи на 12.11.2014 року, 03.12.2014 року були отримані представником відповідача особисто, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 48, 60 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 03.12.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСОПТІМА" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГОВИЙ ДІМ "ДНІПРОВСЬКИЙ" (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) по талонами № 53 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов'язується організовувати заправку паливом автотранспорту покупця, а покупець - приймати і оплачувати паливо відповідно до умов даного договору.

Постачальник у забезпечення свого зобов'язання за цим договором видає покупцю талони на всю кількість оплаченого палива згідно з рахунком (пункт 1.2. договору).

За пунктом 1.3. договору відпуск палива покупцю здійснюється тільки після пред'явлення талонів.

За умовами пункту 3.1. договору покупець оплачує постачальнику вартість палива на основі рахунку протягом 1 календарного дня з моменту отримання такого рахунку.

У подальшому сторони змінили умови оплати, а саме відповідно до додаткових угод №2 від 05.03.2013 року, № 3 від 19.03.2013 року, № 14 від 17.09.2013 року, № 17 від 15.10.2013 року, № 18 від 30.10.2013 року, № 19 від 07.11.2013 року, № 20 від 13.11.2013 року, № 21 від 02.12.2013 року, № 22 від 13.12.2013 року, № 23 від 18.12.2013 року оплата повинна здійснюватися протягом 30 днів з моменту поставки (а.с. 12, 14, 18, 21, 24, 28, 30, 34, 37, 40 том 1).

Даний договір набуває чинності з дня підписання і діє до 31.12.2013 року (пункт 6.4. договору).

На підставі договору та за нижченаведеними накладними позивач поставив, а відповідач прийняв та відповідно до умов договору повинен був оплатити паливо (дизельне пальне, бензин А-92) на загальну суму 48503,75 грн. у наступні строки:

- № 19 від 05.03.2013 року на суму 2827,25 грн. - до 05.04.2013 року;

- № 21 від 19.03.2013 року на суму 4536,50 грн. - до 19.04.2013 року;

- № 188 від 17.09.2013 року на суму 4650,00 грн. - до 18.10.2013 року;

- № 214 від 15.10.2013 року на суму 4240,00 грн. - до 15.11.2013 року;

- № 233 від 30.10.2013 року на суму 2120,00 грн. - до 30.11.2013 року;

- № 243 від 07.11.2013 року на суму 5960,00 грн. - до 09.12.2013 року;

- № 247 від 13.11.2013 року на суму 2120,00 грн. - до 14.12.2013 року;

- № 259 від 02.12.2013 року на суму 6900,00 грн. - до 02.01.2014 року;

- № 264 від 13.12.2013 року на суму 4800,00 грн. - до 13.01.2014 року;

- № 268 від 18.12.2013 року на суму 10350,00 грн. - до 18.01.2014 року (а.с. 11, 13, 16, 20, 23, 26, 29, 32, 36, 38 том 1).

Договірну продукцію за вказаними накладними було отримано повноважними представниками відповідача на підставі наступних довіреностей: № 18 від 19.03.2013 року, №148 від 17.09.2013 року, № 163 від 15.10.2013 року, № 170 від 30.10.2013 року, № 176 від 13.11.2013 року, № 182 від 02.12.2013 року, № 184 від 18.12.2013 року (а.с. 15, 19, 22, 25, 31, 35, 41 том 1).

Відповідач за отримане паливо не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належних та допустимих доказів на підтвердження оплати спірної продукції не надав, хоча з огляду на свої процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Враховуючи встановлені обставини справи і відповідно до умов договору строк оплати є таким, що настав, а тому заборгованість відповідача у сумі 48 503,75 грн. є належним чином обґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.2. договору покупець зобов'язаний за прострочення оплати сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення, обчислену від суми простроченої оплати.

Заявлена позивачем до стягнення пеня у загальній сумі 3 106,36 грн. розрахована у межах шести місяців відповідно до наступного розрахунку:

- за видатковою накладною № 188 від 17.09.2013 року із заборгованості 4650,00 грн. за період з 18.10.2013 року по 17.04.2014 року у сумі 303,71 грн.;

- за видатковою накладною № 214 від 15.10.2013 року із заборгованості 4240,00 грн. за період з 15.11.2013 року по 15.05.2014 року у сумі 296,45 грн.;

- за видатковою накладною № 233 від 30.10.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з 30.11.2013 року по 30.05.2014 року у сумі 153,45 грн.;

- за видатковою накладною № 243 від 07.11.2013 року із заборгованості 5960,00 грн. за період з 08.12.2013 року по 07.06.2014 року у сумі 439,24 грн.;

- за видатковою накладною № 247 від 13.11.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з 14.12.2013 року по 13.06.2014 року у сумі 158,33 грн.;

- за видатковою накладною № 259 від 02.12.2013 року із заборгованості 6900,00 грн. за період з 02.01.2014 року по 02.07.2014 року у сумі 536,88 грн.;

- за видатковою накладною № 264 від 13.12.2013 року із заборгованості 4800,00 грн. за період з 13.01.2014 року по 13.07.2014 року у сумі 382,16 грн.;

- за видатковою накладною № 268 від 18.12.2013 року із заборгованості 10 350,00 грн. за період з 18.01.2014 року по 18.07.2014 року у сумі 835,94 грн.

Перевіркою здійсненого розрахунку встановлено наступне.

За видатковою накладною № 243 від 07.12.2013 року на суму 5 960,00 грн. розрахунок пені здійснений без урахування вимог частини п'ятої статті 253 Цивільного кодексу України щодо визначення кінцевого строку виконання зобов'язання, який з урахуванням умов договору щодо оплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки слід вважати не 07.12.2013 року, який є вихідним днем, а наступний за ним робочий день - 08.12.2013 року і, відповідно, розраховувати пеню потрібно з 09.12.2013 року.

За результатом перерахунку за вказаною видатковою накладною пеня із заборгованості 5 960,00 грн. буде складати за період з 09.12.2013 року по 07.06.2014 року 437,12 грн.;

В іншій частині здійсненого розрахунку пені підстави для її зменшення відсутні.

Таким чином, загальна сума обґрунтовано розрахованої пені складає 3 104,04 грн. (303,71+296,45+153,45+437,12+158,33+536,88+382,16+835,94=3 104,04).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 1 344,71 грн. розраховані відповідно до наступного розрахунку:

- за видатковою накладною № 19 від 05.03.2013 року із заборгованості 2827,25 грн. за період з 05.04.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 129,43 грн.;

- за видатковою накладною № 21 від 19.03.2013 року із заборгованості 4536,50 грн. за період з 19.04.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 202,46 грн.;

- за видатковою накладною № 188 від 17.09.2013 року із заборгованості 4650,00 грн. за період з 18.10.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 137,97 грн.;

- за видатковою накладною № 214 від 15.10.2013 року із заборгованості 4240,00 грн. за період з 15.11.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 116,05 грн.;

- за видатковою накладною № 233 від 30.10.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з 30.11.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 55,41 грн.;

- за видатковою накладною № 243 від 07.11.2013 року із заборгованості 5960,00 грн. за період з 08.12.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 151,86 грн.;

- за видатковою накладною № 247 від 13.11.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з 14.12.2013 року по 14.10.2014 року у сумі 52,97 грн.;

- за видатковою накладною № 259 від 02.12.2013 року із заборгованості 6900,00 грн. за період з 02.01.2014 року по 14.10.2014 року у сумі 161,63 грн.;

- за видатковою накладною № 264 від 13.12.2013 року із заборгованості 4800,00 грн. за період з 13.01.2014 року по 14.10.2014 року у сумі 108,10 грн.;

- за видатковою накладною № 268 від 18.12.2013 року із заборгованості 10 350,00 грн. за період з 18.01.2014 року по 14.10.2014 року у сумі 228,83 грн.

Перевіркою здійсненого розрахунку 3% річних підстав для її зменшення не встановлено, а тому заявлені позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 1344,71 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 7 963,36 грн. розраховані відповідно до наступного розрахунку:

- за видатковою накладною № 19 від 05.03.2013 року із заборгованості 2827,25 грн. за період з квітня 2013 року по вересень 2014 року у сумі 470,45 грн.;

- за видатковою накладною № 21 від 19.03.2013 року із заборгованості 4536,50 грн. за період з травня 2013 року по вересень 2014 року у сумі 754,87 грн.;

- за видатковою накладною № 188 від 17.09.2013 року із заборгованості 4650,00 грн. за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року у сумі 776,55 грн.;

- за видатковою накладною № 214 від 15.10.2013 року із заборгованості 4240,00 грн. за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року у сумі 708,08 грн.;

- за видатковою накладною № 233 від 30.10.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року у сумі 355,31 грн.;

- за видатковою накладною № 243 від 07.11.2013 року із заборгованості 5960,00 грн. за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року у сумі 998,90 грн.;

- за видатковою накладною № 247 від 13.11.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року у сумі 355,31 грн.;

- за видатковою накладною № 259 від 02.12.2013 року із заборгованості 6900,00 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року у сумі 1116,42 грн.;

- за видатковою накладною № 264 від 13.12.2013 року із заборгованості 4800,00 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року у сумі 776,64 грн.;

- за видатковою накладною № 268 від 18.12.2013 року із заборгованості 10 350,00 грн. за період з лютого 2014 року по вересень 2014 року у сумі 1650,83 грн.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Зазначене позивачем не враховано.

За таких обставин, інфляційні втрати підлягають перерахунку і будуть складати 7892,11 грн. відповідно до наступного розрахунку:

- за видатковою накладною № 19 від 05.03.2013 року із заборгованості 2827,25 грн. за період з травня 2013 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,6% - 469,32 грн.;

- за видатковою накладною № 21 від 19.03.2013 року із заборгованості 4536,50 грн. за період з травня 2013 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,6% - 753,06 грн.;

- за видатковою накладною № 243 від 07.11.2013 року із заборгованості 5960,00 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,2% - 965,52 грн.;

- за видатковою накладною № 247 від 13.11.2013 року із заборгованості 2120,00 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,2% - 343,44 грн.;

- за видатковою накладною № 259 від 02.12.2013 року із заборгованості 6900,00 грн. за період з лютого 2014 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,0% - 1104,00 грн.;

- за видатковою накладною № 264 від 13.12.2013 року із заборгованості 4800,00 грн. за період з лютого 2014 року по вересень 2014 року та за наявного сукупного індексу інфляції 116,0% - 768,00 грн.

В іншій частині здійсненого розрахунку інфляційних втрат підстави для їх зменшення відсутні.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, у сумі 7892,11 грн. (469,32+753,06+776,55+708,08+355,31+965,52+343,44+1104,00+768,00+1650,83 = 7 892,11).

За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 60844,61 грн., з яких: 48 503,75 грн. - основний борг, 7 892,11 грн. - інфляційні втрати, 1344,71 грн. - 3% річних, 3104,04 грн. - пеня.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1 824,80 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГОВИЙ ДІМ "ДНІПРОВСЬКИЙ" (53802, Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Мічуріна, буд, 20-А, ідентифікаційний код 31874674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИВБАСОПТІМА" (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, 70, ідентифікаційний код 30001532) основний борг у сумі 48 503,75 грн., інфляційні втрати у сумі 7 892,11 грн., 3% річних у сумі 1 344,71 грн., пеню у сумі 3 104, 04 грн., судовий збір у сумі 1 824,80 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.12.2014 року.

Суддя І.І. Колісник