Рішення

від 06.12.2014 по справі 904/8522/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.14р. Справа № 904/8522/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного об'єднання "Дніпро-ліфт", (м. Дніпропетровськ)

до Національної металургійної академії України, (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 7 514,02 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Боробій І.О. - представник (дов. № б/н від 08.01.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного об'єднання "Дніпро-ліфт" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Національної металургійної академії України (далі-відповідач) про стягнення 7 514,02 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 5 982,12 грн. - основний борг, 528,07 грн. - 3% річних, 1 003,83 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду на часткове технічне обслуговування ліфтів № 205 від 12.05.2011р., в частині повного та своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Представником позивача в судовому засіданні наданий лист № 327 від 14.11.14р., яким приєднує до матеріалів справи копію акту звірки взаєморозрахунків станом на 11.11.14р.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що також підтверджується поштовим повідомлення, яке повернулось до господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 18.11.14р. на 03.12.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2010 року між Національною металургійною академією України, як замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним об'єднанням "Дніпро-ліфт", як підрядчик, було укладено договір підряду на часткове технічне обслуговування ліфтів № 205.

Договір набирає сили з 01.01.10р. і діє до 31.03.10р. (п. 5.1. договору підряду).

Згідно п. 1.1. договору, замовник доручає, а підрядчик, що є спеціалізованою організацією по виконанню робіт з підвищеною небезпекою/Дозвіл № 1553.04.30-29.22.1 від 09 серпня 2004 року, приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Вартість робіт за договором визначена угодою сторін і складає: на місяць - 2 878,25 грн., включаючи ПДВ, всього за 3 міс. 8 634,75 грн., включаючи ПДВ /відомість/ (п. 1.4. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору, вартість робіт за договором може бути змінена у випадках введення нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість технічного обслуговування і ремонту ліфтів, необхідності обліку інфляційних факторів, внесенні змін в обсяг і склад робіт шляхом підписання сторонами додаткових угод.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що факт виконання робіт за договором підтверджується підписанням замовником актів приймання виконаних робіт форми № 2, протягом 3-х днів з моменту їхнього вручення. При виявленні замовником не виконаних або виконаних не належним чином робіт, він мотивовано, у письмовому виді інформує підрядчика про відмовлення від приймання робіт до моменту усунення виявлених зауважень.

Замовник щомісяця оплачує виконані роботи на підставі рахунків підрядчика і підписаних ним актів приймання виконаних робіт форми № 2 не пізніше 10-го числа, що випливає за звітнім місяцем, з обов'язковою вказівкою в платіжному документі номерів актів форми № 2 і період, за який виконується оплата.

Згідно п. 3.3. договору, при сумарному простої ліфта з вини підрядчика більш 72-х годин (необхідних для виконання планових профілактичних і поточних ремонтних робіт) протягом місяця, про що маються відповідні записи в журналі обліку простою ліфтів, оплата робіт за договором виконується з урахуванням часу фактичної роботи ліфтів.

01.01.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до договору підряду № 205 від 01.01.10р., якою сторони домовились додати до вищевказаного договору наступне:

1. до п. 1.1. "в межах кошторисних призначень на 2011 рік, на суму 45 163,44 грн.".

2. до п. 1.5. "згідно ст. 631 Цивільного кодексу України і ст. 180 Господарського кодексу України".

3. додаткова угода є невід'ємною частиною договору підряду № 205 від 01.01.10р. і вступає в дію з 01.01.11р. і діє до 31.12.11р.

Умови договору позивачем було виконано в повному обсязі та належним чином у загальному розмірі 11 964,24 грн., що підтверджується актами прийому наданих послуг по технічному обслуговуванню ліфтів за вересень - грудень 2011р. (а.с. 14 - 17) та актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.11.14р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с. 32).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору, відповідачем оплата за виконані роботи була проведена лише частково та с простроченням платежу, а саме, у розмірі 5 982,12 грн., дане підтверджується платіжними дорученнями про оплату, які додаються до позовної заяви (а.с. 18 - 19).

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем на день звернення до суду за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів за договором підряду складає у сумі 5 982,12 грн.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 5 982,12 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором підряду № 205 від 01.01.10р. на загальну суму 5 982,12 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 5 982,12 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 003,83 грн. та 3% річних у сумі 528,07 грн., згідно розрахунків (а.с. 10).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1 003,83 грн. та 3% річних у сумі 528,07 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Національної металургійної академії України (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 4; код ЄДРПОУ 02070766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-технічного об'єднання "Дніпро-ліфт" (49100, м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, буд. 12, під. 25; код ЄДРПОУ 31181102) - 5 982 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 12 коп. основного боргу, 528 (п'ятсот двадцять вісім) грн. 07 коп. 3% річних, 1 003 (одна тисяча три) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.12.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін