Рішення

від 01.12.2014 по справі 910/22644/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22644/14 01.12.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Іскра» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Лог Україна» Простягнення 9 175,33 грн. заборгованості за надані експедиційні послуги Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Луцюк Н.Д.- дов. № 07/01 від 03.01.2014 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Іскра» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Лог Україна» про стягнення 9 175,33 грн.

Ухвалою суду від 20.10.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14.11.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 14.11.2014 року не з'явився, проте на адресу суду надіслав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Крім того, представником позивача, разом з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи до 01.12.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2014 р. надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 року між Товариством з обмежую відповідальністю «Євро-Лог Україна» (експедитор) та Публічним акціонерним товариством «Іскра» (перевізник) було укладено договір транспортного експедирування № 14, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором і перевізником при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами перевізника по замовленнях (заявках) експедитора, та пов'язаних із ними різноманітних послуг.

Згідно цього договору експедитор доручає, а перевізник приймає на себе повноваження і обов'язки від імені та за кошти експедитора здійснити перевезення та доставку вантажів автомобільним транспортом. Доручення вважається виконаним після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Згідно п.1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до пункту 2.1. договору, перевезення виконуються відповідно до умов конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (конвенції МДП), Європейської угоди про режим праці та відпочинку водіїв, Європейської угоди про перевезення вантажів, які швидко псуються. По території України сторони керуються статутом автомобільного транспорту, Цивільним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів» та іншими діючими нормативними актами. На кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявка), яке складається в письмовій формі, підписується уповноваженою особою експедитора і передається перевізнику за допомогою факсимільного зв'язку та є невід'ємною частиною договору.

Умовами пункту 1.4 договору встановлено, що при виконанні умов цієї угоди сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за водопостачання, водовідведення та теплоносії.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що в замовленні (заявці) мають міститися наступні дані: маршрут руху, найменування вантажу, вага, вид пакування, кількість місць вантажу, властивості вантажу, що вимагають особливих умов або запобіжних заходів для збереження вантажу під час перевезення, фахтова ставка, умови оплати, адреси місць завантаження і розвантаження вантажу з указівкою контактних осіб ї їхніх телефонів, адреси проведення митних формальностей при завантаженні і розвантаженні з указівкою контактних осіб і їхніх телефонів, дати і часу завантаження, розвантаження (терміни доставки) вантажу, проведення митних формальностей, найменування прикордонного переходу й умови проходження кордону (при необхідності), особливі умови (страхування, митне оформлення і т.д.).

Умовами п. 2.2 договору встановлено, що після одержання замовлення (заявки) перевізник акцептує або відхиляє заявку в письмовій формі протягом 3 годин з моменту її одержання за допомогою факсимільного зв'язку з відбитком печатки підприємства та підпису уповноваженої особи. У випадку відсутності письмового акцепту протягом зазначеного часу, заявка вважається не прийнятою до виконання (анульовано). Для ідентифікації документів, які передаються по факсу, у сторін має бути виставлена в факсі назва фірми, дата та номер телефону, оригінал даного договору та замовлень (заявок) з «мокрою» печаткою та підписом уповноваженої особи передаються протягом 15 днів.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що експедитор зобов'язаний передавати перевізнику замовлення (заявку) для погоджених перевезень вантажів не пізніше ніж за 1 добу до початку виконання перевезень. За узгодженням сторін, даний часовий інтервал може бути зменшений (або збільшений).

Між позивачем та відповідачем було погоджено заявку № 139 від 28.02.2013 р. на перевезення вантажу за маршрутом: Угорщина (Kiskunhalas) - Україна (с. Розсішки, Черкаська обл.), згідно якої загальна вартість перевезення вантажу становить 17 500,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору, вартість перевезення (ставка) та валюта розрахунків погоджується сторонами в замовленні (заявці).

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором шляхом перерахування коштів на рахунок перевізника в термін погоджений в заявці на кожне замовлення.

Відповідно до умов вищезазначеної заявки, відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту отримання оригіналів документів від позивача.

Згідно з п. 5.3 договору, оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів: даного договору, замовлення, акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури, копії товарно-транспортної накладної й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника, підтверджених експедитором (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням і митним оформленням, штраф за скасування завантаження).

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором про транспортного експедирування № 14 від 14.03.2014 р., відповідно до вищезазначеної заявки 26.03.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено оригінали наступних документів: рахунок-фактура № ТІ-0000379 від 13.03.2013 р., акт № ТІ-0000379 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2013 р. та міжнародну товарно-транспортну накладну № 196835 від 06.03.2013 р.

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списком поштових відправлень № 232 від 26.03.2013 р.

Відповідачем зазначений лист з оригіналами документів на оплату було отримано 01.04.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, початком прострочення виконання зобов'язань з оплати необхідно вважати 16.04.2013 р.

19.07.2014 р. відповідачем частково було здійснено згідно рахунку-фактури № ТІ-0000379 від 13.03.2013 р. часткову оплату заборгованості у розмірі 10 500,00 грн., внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви у нього виникла заборгованість за надані експедиційні послуги у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 7 000,00 грн. основного боргу, 899,50 грн. інфляційних нарахувань, 386,35 грн. три відсотки річних та 889,48 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортного експедирування № 14 від 14.03.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Умовами п. 5.2 договору встановлено, що розрахунок за виконане перевезення здійснюється експедитором шляхом перерахування коштів на рахунок перевізника в термін погоджений в заявці на кожне замовлення.

Відповідно до умов заявки, відповідач зобов'язаний був оплатити надані послуги протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту отримання оригіналів документів від позивача.

Згідно з п. 5.3 договору, оплата здійснюється на підставі оригіналів наступних документів: даного договору, замовлення, акту виконаних робіт, податкової накладної, рахунку-фактури, копії товарно-транспортної накладної й оригінальних квитанцій за додаткові витрати перевізника, підтверджених експедитором (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормативних простоїв під навантаженням, розвантаженням і митним оформленням, штраф за скасування завантаження).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 26.03.2014 р. було направлено оригінали наступних документів: рахунок-фактура № ТІ-0000379 від 13.03.2013 р., акт № ТІ-0000379 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.03.2013 р. та міжнародну товарно-транспортну накладну № 196835 від 06.03.2013 р.

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача та списком поштових відправлень № 232 від 26.03.2013 р.

Відповідачем зазначений лист з оригіналами документів на оплату було отримано 01.04.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. В свою чергу, в порушення дійсних домовленостей, відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості згідно рахунку-фактури № ТІ-0000379 від 13.03.2013 р. у розмірі 10 500,00 грн., внаслідок чого станом у нього наявна заборгованість за надані експедиційні послуги у розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем послуг передбачених умовами договору транспортного експедирування № 14 від 14.03.2013 р., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю в сумі 7 000,00 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за надані послуги, просить суд стягнути з відповідача 899,50 грн. інфляційної складової боргу та 386,35 грн. три відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю сумі 386,35 грн. та 899,50 грн. відповідно, перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Також позивач, посилаючись на п. 4.18 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 889,48 грн. штрафних санкцій (пені).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно пункту 4.18 договору, за несвоєчасну оплату рахунків перевізника, експедитор сплачує штраф у розмірі 0,1 від суми боргу за кожен день прострочення.

З умов зазначеного пункту договору випливає, що передбачений умовами зазначеного пункту штраф по своїй правовій природі є пенею.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 889,48 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Лог Україна» (місцезнаходження : 04655, м. Київ, просп. Московський, 23-Г, код ЄДРПОУ 37896562) на користь Публічного акціонерного товариства «Іскра» (місцезнаходження: 79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 00214244) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 899 (вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп. інфляційних втрат, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 35 коп. три відсотки річних, 889 (вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. пені та 1 827 (одна тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

08.12.2014 р.

Суддя Спичак О.М.