Рішення

від 27.11.2014 по справі 910/21574/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21574/14 27.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгранд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕА Ренг Проект»

Про стягнення 38 395,13 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Мамаєва В..В. - по дов. № б/н від 31.10.2014

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгранд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕА Ренг Проект» про стягнення 38 395,13 грн., з яких: 14 070,37 грн. пені, 1 407,04 грн. штрафу та 22 917,72 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного сторонами контракту № 29-12/5 від 18.06.2012 відповідач своєчасно та повністю не виконав роботи щодо розроблення проектної документації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2014 порушено провадження у справі № 910/21574/14 та призначено справу до розгляду на 28.10.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/22583/14 від 28.10.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.10.2014, розгляд справи був відкладений на 06.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/22583/14 від 06.11.2014, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.10.2014 та ухвали від 28.10.2014, розгляд справи був відкладений на 27.11.2014.

Позивач в судовому засіданні 27.11.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 27.11.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 10.10.2014 та ухвал від 28.10.2014, від 06.11.2014 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, Будіндустрії, 5, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.10.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 06.11.2014, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 10.11.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

20.11.2014 конверт з ухвалою суду від 10.10.2014 було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку Київ-13 з довідкою форми-20 без вручення адресату з позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 27.11.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕА Ренг Проект» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестгранд» (замовник) було укладено контракт № 29-12/5 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного контракту роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення умов контракту не виконав передбачений обсяг робіт, проектна документація в повному обсязі не передана позивачу, акти здачі-прийняття документації не оформлені, отриманий аванс не відпрацьований. Тому за прострочення виконання робіт позивачем нараховані пеня, штраф та просить стягнути збитки, що складаються з оплати авансу та майбутніх втрат, що необхідні для отримання бракуючого розділу проектної документації.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1.2. контракту проектування одностадійне - робочий проект (РП).

Відповідно до п. 2.1. контракту виконавець зобов'язується розробити проектну документацію на будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: Київська область, Обухівський р-н, с. Підгірці, вул. Лісова згідно додатку № 1 даного контракту, яка має відповідати державним стандартам щодо проектної документації на будівництво об'єктів та чинному законодавству України.

Відповідно до п. 3.1. контракту роботи виконуються в об'ємі, який передбачений додатком № 1 та завданням на проектування, підготовленого виконавцем та письмово погодженим замовником.

За умовами п. 4.1. контракту виконавець:

- приступає до виконання проектних робіт після отримання на свій рахунок авансу в розмірі 85 600,00 грн.

- зобов'язується виконати проектні роботи в повному обсязі, що оговорені даним контрактом якісно і в належний термін 30 (тридцять) робочих днів з моменту отримання вихідної інформації від замовника в повному обсязі;

- розробити проектну документацію згідно додатку № 1 та у відповідність з державними стандартами щодо проектної документації на будівництво об'єктів чинному законодавству

Відповідно до п. 6.2. контракту виконавець приступає до виконання робіт на наступний день після отримання на рахунок виконавця авансу в розмірі 85 600,00 грн.

Згідно з п. 6.3. контракту виконавець зобов'язаний виконати роботу в повному обсязі згідно п. 4 додатка № 1 до даного контракту протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту отримання авансу відповідно до п 5.3. цього контракту та передачі виконавцю оформлених належних чином вихідних даних згідно п. 3 додатку № 1, з правом дострокового виконання.

Згідно з п. 7.5. контракту контракт вважається виконаним, а роботи завершеними при отриманні замовником проектної документації відповідно до п. 4 додатку № 1, у разі необхідності погодженої у відповідних інстанціях, на яку отримано позитивний висновок експертизи, а також при отриманні виконавцем повної оплати згідно з п. 5 цього контракту.

Пунктом 7.6. контракту визначено, що при завершенні робіт виконавець представляє замовнику два комплекти проектної документації відповідно до п. 4 додатку № 1 та акт здачі-прийняття документації.

02.07.2013 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до контракту, відповідно до якої дійшли згоди про наступне:

1. Сторони дійшли взаємної згоди про зміну (зменшення) обсягів виконання проектної документації згідно контракту № 29-12/5 від 18.06.2012 та відповідно зміну (зменшення) його суми, а також проведення Виконавцем коригування розділу КЖ.

2. Сторони з підписанням даної угоди підтверджують факт виконання виконавцем основних обсягів проектної документації з суми перерахованих замовником коштів в розмірі 117 786,00 грн., згідно підписаного та оформленого сторонами акту здачі-прийняття виконаних робіт.

Різниця між отриманою оплатою та фактично виконаними роботами складає 10 614,00 грн.

Вартість робіт за угодою (коригування КЖ) складає 22 917,72 грн. При цьому, в якості авансу зараховується залишкова частина суми, яка була отримана від замовника раніше в розмірі 10 614,00 грн., а залишок у розмірі 12 303,72 грн. підлягає оплаті замовником.

Остаточний розрахунок в сумі 12 303,72 грн. сплачується замовником протягом 5 календарних днів з моменту передачі виконавцем проектної документації та підписання сторонами акту здачі-прийняття документації.

4. Строк виконання роботи за цією угодою (коригування КЖ) становить 22 (двадцять два) робочих дня з дня отримання від замовника вихідних даних та завдання на проектування (додаток № 1 до договору).

Вихідні дані та завдання, що містяться в додатку № 1 до додаткової угоди № 1 від 02.07.2013 підписані сторонами одночасно з підписанням додаткової угоди № 1 від 02.07.2013, а отже відповідач мав виконати роботи протягом 22 робочих днів після 02.07.2013, тобто до 02.08.2013.

За приписами ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Позивач свої зобов'язання за контрактом в частині здійснення оплати за виконання проектної документації виконав у повному обсязі.

Пунктами 1 та 3 ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Сторонами доказів в підтвердження передачі відповідачем позивачу проектної документації за актом приймання-передачі, як це обумовлено контрактом, не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за контрактом проектну документацію в обумовлений строк в повному обсязі не виконав.

В п. 2.2. контракту зазначено, що оформлення проектної документації має дати змогу отримати замовнику декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Отже, за відсутності проектної документації позивач позбавлений можливості приступити до виконання будівельних робіт.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначений строк роботи повністю не виконав, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом п. 5.8. контракту передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт з вини виконавця він платить пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення , але не більше 10% від суми контракту.

Отже, з урахуванням встановленого статтею 549 Цивільного кодексу України визначення, пунктом 5.8. договору сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені за порушення зобов'язання за прострочення здійснення платежу , яке обчислюється за кожний день прострочення здійснення оплати, а не виконання робіт.

Контракт не містить інших умов, які б передбачали відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання робіт з виготовлення проектної документації.

Враховуючи те, що неустойка, в даному випадку пеня, є договірною, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 14 070,37 грн. безпідставні та задоволенню не підлягають.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3. договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань в перебігу дії даного контракту винна сторона платить штраф в розмірі 1% від вартості робіт.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення виконання проектної документації мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача загальної суми штрафу в розмірі 1 407,04 грн. (за обґрунтованим розрахунком).

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються : вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

Підставою для відшкодування збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої, у тому числі понесених витрат.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що сплачені позивачем за виконання проектної документації кошти в розмірі 10 614,00 грн. (сума визначена сторонами в додатковій угоді № 1 від 02.07.2013) є збитками позивача, які мали місце внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем за договором.

Отже, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками в розмірі 10 614,00 грн. саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 10 614,00 грн. збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Разом з цим, позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження наявності вини у відповідача та наявності понесених втрат в розмірі 12 303,72 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин не подано.

Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та нібито понесеними збитками в розмірі 12 303,72 грн. саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання. Також позивачем не доведена необхідність здійснення витрат для відновлення свого порушеного права у відповідному розмірі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгранд» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕА Ренг Проект» (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 34601338) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгранд» (м. Одеса, вул. С. Варламова, 8, код ЄДРПОУ 37811274) 1 407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 04 коп. штрафу, 10 614 (десять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 00 коп. збитків, 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 01 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 04.12.2014.

СуддяВ.В. Сівакова