Рішення

від 03.12.2014 по справі 922/4094/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р.Справа № 922/4094/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків до Приватного підприємства "Скіф", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 7559,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г. за довіреністю №782/0/2-14 від 03.03.2014р.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Скіф", м. Харків про стягнення заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором № 747 від 29.05.2013 року у розмірі 3098,80 грн., пеня за прострочення платежів за Договором № 747 від 29.05.2013 року в розмірі 273,85 грн., неустойки за прострочення повернення місця за Договором № 747 від 29.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 16.09.2014 року в розмірі 4186,87 грн.; зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі Акту приймання - передачі місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303, стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 3045,00 грн. та 57,80 грн. витрат пов'язаних з отриманням витягу з ЄДР. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором № 747 від 29.05.2013 року, в частині своєчасного повернення місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 15, 16, 22, 526, 530, 611, 627, 628, 629 Цивільного Кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі Акту приймання - передачі місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 06.10.2014 року о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.11.2014 року о 12:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2014 року о 12:30 год. Окрім того, вказаною ухвалою суду було заяву позивача про уточнення позовних вимог (вх. № 37139) прийнято до розгляду та продовжено розгляд справи з урахуванням наданих змін.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень підтримав у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 747 від 29.05.2013 року у розмірі 3098,80 грн., пеня за прострочення платежів за Договором № 747 від 29.05.2013 року в розмірі 273,85 грн., неустойки за прострочення повернення місця за Договором № 747 від 29.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 16.09.2014 року в розмірі 4186,87 грн.; зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі Акту приймання - передачі місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303, стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого судового збору в розмірі 3045,00 грн. та 57,80 грн. витрат пов'язаних з отриманням витягу з ЄДР.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі. Разом з тим, до господарського суду Харківської області 19.11.2014 року повернулась ухвала суду від 13.10.2014 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

29.05.2013 р. між Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" (позивачем) та Приватним підприємством "Скіф" (відповідачем) було укладено Договір № 747 про надання у користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору, вказаний договір набирає чинності з 01.07.2013 року та діє по 30.06.2014 року.

Відповідно до Договору та Акту прийому-передачі від 01.07.2013р. до Договору (арк.с. 21), позивач надав в користування відповідачу місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303, строком з 01.07.2013 року по 30.06.2014 року (п. 1.4 Договору).

Розмір оплати за використання місць за адресою м.Харків, пр. Московський, 303, згідно додатку №1 до договору №747 від 29.05.2013 року (арк.с.22) становить разом з ПДВ 842,40 грн.

Згідно до умов договору №747 від 29.05.2013 року, а саме: п.п. 3.4.6., 4.1., 4.5. Договору та додатку № 1 до зазначеного договору, відповідач зобов'язаний кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за надані у користування місця, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 747 від 29.05.2013 року у розмірі 3098,80 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 747 від 29.05.2013 року виконав належним чином, але відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, зазначено стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором № 747 від 29.05.2013 року про надання в користування місць, що знаходяться у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування місцями за договором № 747 від 29.05.2013 року у розмірі 3098,80 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за прострочення платежів за Договором № 747 від 29.05.2013 року в розмірі 273,85 грн., неустойку за прострочення повернення місця за Договором № 747 від 29.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 16.09.2014 року в розмірі 4186,87 грн.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно до п. 6.1 договору сторонами встановлено відповідальність за несплату, несвоєчасну або неповну сплату платежів, передбачених розділом 4 цього договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого (або не повністю сплаченого) платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до п. 6.2 Договору сторонами встановлено, що у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, "користувач" сплачує "КП" неустойку, яка складає 7% від розміру плати за користування неповернутим місцем, встановленої додатком № 1 цього договору (з ПДВ), за кожний день затримки повернення вказаного місця.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п. 6.6 договору сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, не припиняється.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, суд приходить до висновку, про те, що нарахована пеня в розмірі 273,85 грн., неустойка за прострочення повернення місця за Договором в розмірі 4186,87 грн., є обґрунтовані, правомірні, вірно розраховані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1. Договору, протягом семи календарних днів після припинення дії договору на будь-яких підставах, передбачених пунктами 8.1, 8.3 договору, або з дати виключення місць з Переліку місць, які надаються "користувачу" для розташування спеціальних конструкцій та розміру плати за їх користування (додаток № 1), "користувач" зобов'язаний звільнити надані в користування місця і передати їх "КП". Повернення місць, наданих в користування, здійснюється "користувачем" на підставі актів прийому-передачі, які складаються "користувачем" та підписуються уповноваженими представниками "КП" та "користувача".

Відповідно до п. 5.2 Договору, місця вважаються фактично повернутими "КП" з моменту підписання актів прийому-передачі. Акт прийому-передачі місця підписується "КП" після надання "користувачем" фото місця демонтованої спеціальної конструкції, а у разі неможливості визначення стану місця по наданим фотознімкам, після виїзду представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції. У випадку неналежного стану місця розташування спеціальної конструкції (засмічення території, пошкодження місць, наявності фундаменту конструкції тощо) акт прийому-передачі місця з боку "КП" не підписується, а складається акт огляду місця з зазначенням виявлених порушень.

Повторний виїзд представника "КП" на місце розташування спеціальної конструкції здійснюється після усунення порушень, що зазначені в акті огляду місця, за рахунок "користувача".

Відповідно до п. 5.3 Договору, місця, надані в користування "користувачу" за цим договором, повинні бути повернуті "КП" у належному стані (демонтована спеціальна конструкція та її частини (фундаменти, елементи кріплень, тощо), відновлена тротуарна плитка, асфальтне або трав'яне покриття, вивезене сміття та інше).

Враховуючи викладене суд, приходить до обґрунтованого висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання останнього повернути позивачеві на підставі Акту приймання - передачі місця, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303 є обґрунтована, правомірна та така, що підлягає задоволенню.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 44, 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розглянувши заяву позивача про стягнення з відповідача 57,80 грн., пов'язаних з отриманням позивачем довідки з ЄДРПОУ на відповідача, як судових витрат пов'язаних з розглядом справи, господарський суд, проаналізувавши норми діючого ГПК України, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст.173, 179, 193, 216, 217, 230, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Скіф", м. Харків (61140, м. Харків, вул. Військова, 37, к. 12, код ЄДРПОУ 30429623) на користь комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, код ЄДРПОУ 32135675) заборгованості за щомісячне користування місцем за Договором № 747 від 29.05.2013 року у розмірі 3098,80 грн., пеню за прострочення платежів за Договором № 747 від 29.05.2013 року в розмірі 273,85 грн., неустойки за прострочення повернення місця за Договором № 747 від 29.05.2013 року за період з 08.07.2014 року по 16.09.2014 року в розмірі 4186,87 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 3045,00 грн. та 57,80 грн. витрат пов'язаних з отриманням витягу з ЄДР.

Зобов'язати Приватне підприємство "Скіф", м. Харків (61140, м. Харків, вул. Військова, 37, к. 12, код ЄДРПОУ 30429623) повернути комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" (61166, м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618, код ЄДРПОУ 32135675) на підставі Акту приймання - передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - щит стаціонарний (2,00х3,00х2), за адресою м.Харків, пр. Московський, 303.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/4094/14