Рішення

від 03.12.2014 по справі 922/4084/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2014 р.Справа № 922/4084/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд - Сервіз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет", м. Харків про стягнення 76 762,25 грн. за участю представників сторін:

позивача - Лазарєва Н.В. за довіреністю №112 від 17.09.2014 р.,

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд - Сервіз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет", м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 76 762,25 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов`язків за Договором поставки продукції № 368 від 12.10.2011 року, в частині повної та своєчасної оплати за отриманий від позивача товар, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 193, 220, 229 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 13.10.2014 року о 10:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 10.11.2014 року о 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 03.12.2014 року о 10:45 год.

Представник позивача в призначене судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити та стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 76 762,25 грн. та судові витрати в розмірі 1827,00 грн. Окрім того, 02.12.2014 року до господарського суду Харківської області представник позивача надав докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, яка вказана у витягу з ЄДРЮО та ФОП.

Відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки, про причину неявки суд не повідомив, докази вручення відповідачеві судової ухвали від 10.11.2014 року в матеріалах справи відсутні.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про направлення ухвали суду від 10.11.2014 року відповідачу на його адресу, що зазначена у позовній заяві, що співпадає з адресою у витягу з ЄДР, але, як вже зазначалось вище, поштові повідомлення про вручення судової ухвали вказаним особам на час розгляду справи не повернулися.

Згідно п.п. 4.1.3 - 4.1.5. п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; п.п.4.1.2. У межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1; п.п. 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; п.п. 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. (Пункт 4.1 глави 4 в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв'язку N 1267 ( z1254-09 ) від 08.12.2009р.)

Відповідно до п.4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що всі учасники судового процесу належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гуд - Сервіз" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет", м. Харків (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки продукції № 368 (Договір) та Протокол узгодження розбіжностей від 29.05.2013 р. до Договору поставки продукції.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач, зобов'язався постачати товари та/або продукцію, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 76 762,25 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ГД-0011668 від 26.09.2013 р. ; № ГД-0010519 від 12.09.2013 р. ;№ ГД-0014462 від 31.10.2013 р.; № ГД-0013944 від 24.10.2013 р.; № ГД-0013943 від 24.10.2013 р. № ГД-0013393 від 17.10.2013 р;№ ГД-0013404 від 17.10.2013 р. ;№ ГД-0013358 від 17.10.2013 р.; № ГД-0013915 від 24.10.2013 р.; № ГД-0016036 від 21.11.2013 р. ;№ ГД-0016061 від 21.11.2013 р.; № ГД-0015494 від 14.11.2013 р.; № ГД-0015480 від 14.11.2013 р.; № ГД-0014929 від 07.11.2013 р.; № ГД-0014928 від 07.11.2013 р.; № ГД-0014930 від 07.11.2013 р.; № ГД-0016612 від 28.11.2013 р.; № ГД-0019057 від 26.12.2013 р.; № ГД-0019074 від 26.12.2013 р. ; № ГД-0018389 від 19.12.2013 р.; № ГД-0018477 від 19.12.2013 р.: № ГД-0017820 від 12.12.2013 р.;№ ГД-0017812 від 12.12.2013 р.; № ГС-0000481 від 16.01.2014 р.: № ГС-0001669 від 30.01.2014 р.: № ГС-0001698 від 30.01.2014 р.; № ГС-0001670 від 30.01.2014 р.: № ГС-0002138 від 06.02.2014 р.; № ГС-0002713 від 13.02.2014 р.; № ГС-0002714 від 13.02.2014 р.; № ГС-0002795 від 13.02.2014 р.; № ГС-0003380 від 20.02.2014 р.; № ГС-0003378 від 20.02.2014 р.; № ГС-0003856 від 27.02.2014 р.; № ГС-0003815 від 27.02.2014 р.; № ГС-0005521 від 20.03.2014 р.; № Г'С-0006174 від 27.03.2014 р.; № ГС-0006128 від 27.03.2014 р.; № ГС-0006129 від 27.03.2014 р.; № ГС-0006742 від 03.04.2014 р.; № ГС-0006741 від 03.04.2014 р.; № ГС-0007512 від 10.04.2014 р.; № ГС-0007513 від 10.04.2014 р.; № ГС-0008711 від 24.04.2014 р.; № ГС-0008713 від 24.04.2014 р.: № ГС-0009309 від 01.05.2014 р.; № ГС-0009308 від 01.05.2014 р.; № ГС-0009743 від 08.05.2014 р.; № ГС-0009742 від 08.05.2014 р.; № ГС-0009810 від 08.05.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача та печаткою підприємства відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно п.2.1. Договір, ціни на Товар та його асортимент зазначаються в Специфікації (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною Договору та/або накладних (товарно-транспортних накладних, видаткових накладних), які з моменту їх підписання Сторонами, є невід'ємною частиною Договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, вартість упаковки, маркування і доставки Товару Постачальником.

Пунктом 6.2. Договору в редакції Протоколу узгодження розбіжностей від 12.10.2011 р. до Договору передбачено, що Покупець (ТОВ "РОКФОР МАРКЕТ") здійснює оплату за поставлений товар один раз у 30 календарних дів з моменту поставки товару. За першу поставку товару оплата здійснюється на умовах відкладення платежу терміном 45 календарних дів з моменту першої поставки товару.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами у справі було підписано Акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого вбачається, що станом на 31.08.2014 р. сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за отриманий товар складає 76762,25 грн. (арк.с. 83-95)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач доказів сплати поставленого товару на суму 76762,25 грн. не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 76762,25 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокфор маркет", м. Харків (61044, м. Харків, проспект Московський, буд. 257 , код ЄДРПОУ 37658078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд - Сервіз" (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 32674305) заборгованість в розмірі 76762,25 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.12.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/4084/14