Ухвала

від 03.12.2014 по справі 826/15180/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15180/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт» пред'явило позов до державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.09.2014 № 0004792201..

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 22.08.2014 року № 1139 та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт» (код ЄДРПОУ 05415608) з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31642413) за період з 010.01.2014 по 30.06.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 08.09.2014 № 6710/26-51-22-01/05415608 (т. 1, а.с. 12-38).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства: п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ за квітень 2014 року на загальну суму 49 504,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки від 08.09.2014 № 6710/26-51-22-01/05415608 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 24.09.2014: № 0004792201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 74 256,00 грн., за основним платежем - 49 504,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24 752,00 грн. (т. 1, а.с. 11).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали: - акт Основ'янської ДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.08.2014 № 2851/20-38-22-04-08/31642413 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРО» (код ЄДРПОУ 31642413) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «САПСАН-ЮГ» (код ЄДРПОУ 34059455) їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2014 року» (т. 1, а.с. 28).

Позивач не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

При цьому згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункти 14.1.156, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Київське автотранспортне підприємство «Укрпродконтракт» (покупець) та ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРО» (продавець) було укладено ряд договорів щодо поставки соняшникової нерафінованої невимороженої олії 1 сорту, а саме: договір № 0703МУПК від 07.03.2014 (т. 1, а.с. 89-90); договір № 0704МУПК від 07.04.2014 (т. 1, а.с. 91-94); договір № 1605МУПК від 16.05.2014 (т. 1, а.с. 95-98); договір № 3005МУПК від 30.05.2014 (т. 1, а.с. 99-100); договір № 1806МУПК від 1806.2014 (т. 1, а.с. 101-104).

На підтвердження реальності господарських операцій за вище зазначеними договорами позивачем надано до суду: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, посвідчення про якість (т. 1, а.с. 105-250, т. 2, а.с. 1-68), податкові накладні (т. 2, а.с. 69-103), оборотно-сальдову відомість, бухгалтерську довідку № 67 від 31.08.2014 (т. 2, а.с. 175-176), карточку рахунку та платіжні доручення проведені банком (т. 3, а.с. 15-81), витяг з журналу виданих довіреностей (т. 3, а.с. 124-126), реєстри прийнятих на зберігання товарів (т. 3, а.с. 127-132), докази подальшої реалізації товару (т. 2, а.с. 104-174, т. 3, а.с. 82-123, 133-146).

Крім того, позивачем надані докази, що під час спірних правовідносин ТОВ «ПАРИТЕТ-АГРО» було зареєстроване як юридична особа, перебувало на обліку в податковому органі, було платником ПДВ, а тому мало необхідний обсяг цивільної правосуб'єктності (т. 3, а.с. 8-14).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання податкового органу на відсутність реального характеру зазначеного правочину через неспроможність контрагентів його виконання у зв'язку з відсутністю належних ресурсів, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено кількість працівників контрагентів та конкретно визначених ресурсів в тому числі і складських приміщень, які повинні були бути у контрагентів для виконання передбачених вказаним договором операцій, а тому такі посилання податкового органу є необґрунтованими.

Отже, на підтвердження виконання вказаних правочинів (договорів) надавались первинні бухгалтерські документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88. Вимоги правочинів (договорів) виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.