Ухвала

від 03.12.2014 по справі 825/2891/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2891/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянський В.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М., При секретарі судового засіданняВаляєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Расо» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство 17454» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Дочірнього підприємства «Расо» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство 17454» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ДПІ в м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області пред'явила позов до ДП «РАСО» ВАТ «Чернігівське автотранспортне підприємство 17454» і просить стягнути з рахунків відповідача в установах банку податковий борг з податку на додану вартість в сумі 26266,50 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4,00 грн., мотивуючи тим, що відповідач належні платежі до бюджету не сплачує.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно розрахунку позивача, з урахуванням уточнення позовних вимог, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 15633,42 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі несплати податкових зобов'язань, узгоджених відповідачем самостійно в податкових деклараціях від 20.11.2013 року, від 18.12.2013 року, від 20.01.2014 року, від 20.02.2014 року, від 17.03.2014 року, від 22.04.2014 року, 20.05.2014 року, від 20.06.2014 року, також внаслідок несплати податкових зобов'язань, визначених ДПІ в м. Чернігові в податкових повідомленнях-рішеннях № 0006641520 від 18.06.2013 року, № 0006461501 від 19.03.2014 року, №0010841501 від 23.05.2014 року. На підставі ст.129 ПК України відповідачу нараховано пеню в сумі 452,11 грн.( з урахуванням уточнення позовних вимог).

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі не сплати податкового зобов'язання, визначеного в податковій декларації від 27.02.2014 року на суму 4,00 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Крім того, колегією суддів оглянуто оригінали податкових повідомлень - рішень № 0006641520 від 18.06.2013 року та № 0006471501 від 19.03.2014 року та оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом відповідача, що свідчить про отримання ним даних податкових повідомлень - рішень, які в свою чергу відповідачем оскаржені не були. Таким чином, сума боргу за податковими повідомленнями - рішеннями є узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.4. ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5. ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу з метою погашення податкового боргу податковим органом направлено відповідачу податкову вимогу від 10.07.2013 року № 47-11, яка була вручена відповідачу 11.07.2013 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Передбачені Податковим кодексом України заходи не привели до погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Расо» Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське автотранспортне підприємство 17454» на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.