Рішення

від 03.12.2014 по справі 912/3906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 рокуСправа № 912/3906/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3906/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Макромир", м. Миколаїв

до відповідача: дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Кіровоград

про стягнення 373 541,92 грн.

Представники:

від позивача - Фуртатов К.М., довіреність № б/н від 02.09.13 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Макромир" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь позивача заборгованості в сумі 373 541,92 грн.

У судовому засіданні 03.12.14 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач участі в судовому засіданні не брав, вимог суду не виконав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання 19.11.14 р. дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" ухвали суду про порушення провадження у даній справі (а.с. 22).

Разом з цим, 02.12.14 р. відповідачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату, мотивоване участю повноважного представника підприємства у судовому засіданні господарського суду Одеської області (а.с. 28-30).

Господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідача, з підстав, що у ньому зазначені, задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, брати участь в господарських засіданнях є правом сторони, а не її обов'язком.

Відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити, за необхідності, участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (пункт 3.9.1. постанова Пленуму ВГС України № 18 від 06.12.11 р.).

Крім того, пунктом 9 ухвали господарського суду про порушення провадження у даній справі від 06.11.14 р. доведено до відома сторін, що їх неявка в судове засіданні не тягне за собою відкладення розгляду справи та не перешкоджає її розгляду по суті; явка представників сторін в судове засідання, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковою господарським судом не визнавалась.

Господарським судом при цьому враховано період часу, з дня отримання відповідачем ухвали суду про порушення провадження у справі (19.11.14 р.) до дня судового засідання у справі, який є досить розумним та достатнім для виконання вимог ухвали суду, а також подання суду своїх доводів та заперечень, у разі їх наявності.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання господарським судом обов"язковою не визнавалась, а тому, відповідно, неявка сторони відповідача в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

10.07.12 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Макромир" (далі - Постачальник) та дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 10/07 (далі - Договір, а.с. 9-10).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити мазут-М-100 (далі - товар), найменування, марка і кількість якого вказується у видаткових накладних, на умовах, що викладені у цьому Договорі (п. 1.1. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. та 2.5. Договору визначено, що ціна на товар, який поставляється за цим Договором становить 6960,00 грн. за 1 т.; загальна вартість Договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма видатковими накладними до даного Договору; оплата товару, що поставляється, та вартості доставки товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Постачальник здійснює поставку товару партіями автомобільним транспортом та/або залізничним транспортом на умовах СРТ згідно з ІНКОТЕРМС редакції 2000 року протягом 3 діб з моменту заявки Покупця; поставка товару підтверджується видатковими накладними. Накладна підписується на фактично поставлений товар; датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній (п.п. 3.1.- 3.4. Договору).

У розділі 6 Договору сторони обумовили умови розрахунку за Договором.

Так, згідно п. 6.1. Договору, Покупець здійснює оплату товару в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника. Термін оплати за поставлену за Договором кожну партію товару складає 21 календарний день з моменту постачання товару.

Цей Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.2. Договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений круглими печатками підприємств.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: видаткової накладної № 1 від 13.07.12 р. на суму 338 116,80 грн. та видаткової накладної № 2 від 18.07.12 р. на суму 187 224,00 грн., позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставивши Покупцю товар на загальну суму 525 340,80 грн. (а.с. 21-12).

Вказані вище видаткові накладні містять відмітку про отримання товару відповідачем, а саме: підпис повноважного представника Покупця у графі "Отримав (ла)".

Повноваження представника Покупця на отримання товару від Постачальника підтверджуються довіреністю № 163 від 13.07.12 р. (а.с. 13).

Таким чином, у відповідності до умов п. 6.1. Договору, за товар, поставлений за видатковою накладною № 1 від 13.07.12 р. на суму 338 116,80 грн. відповідач мав розрахуватися не пізніше 03.08.12 р., за товар, поставлений за видатковою накладною № 2 від 18.07.12 р. на суму 187 224,00 грн. - не пізніше 08.08.12 р.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався лише частково, сплативши 28.08.12 р. в рахунок погашення заборгованості за Договором 50 000,00 грн., 07.09.12 р. - 50 000,00 грн., 06.03.13 р. - 50 000,00 грн. та 09.04.13 р. - 75 000,00 грн., всього 225 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача (а.с. 14-17).

Оскільки решту заборгованості в сумі 300 340,80 грн. (525 340,80 грн. - 225 000,00 = 300340,80 грн.). відповідачем сплачено не було, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно довідки позивача, наданої повноважним представником у судовому засіданні, станом на 03.12.14 р. заборгованість в сумі 300 340,80 грн. відповідачем не погашена та залишається незмінною (а.с. 32).

Доказів сплати заборгованості в сумі 300 340,80 грн. відповідачем до суду не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу за отриманий товар.

Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 22 244,42 грн. 3% річних та 50 956,70 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства (а.с. 7-8), позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 03.12.14 р. оголошувалась перерва на п'ять хвилин.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38, код ЄДРПОУ 32039992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Макромир" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код ЄДРПОУ 38169516) заборгованість в сумі 373 541,92 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 7 470,84 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресою: 25015, м. Кіровоград, вул. Полтавська, 38.

Повне рішення складено 08.12.2014 року.

Суддя Л.С. Вавренюк