Постанова

від 02.12.2014 по справі 808/7456/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 грудня 2014 року (10 год. 20 хв.) Справа № 808/7456/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Панасенко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уніком» про стягнення грошових коштів.

30.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уніком» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують, суму податкового боргу у розмірі 101185,49 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач станом на 08.07.2014 має податковий борг перед бюджетом у сумі 101185,49 грн.: пеня у розмірі 100675,49 грн., штрафні санкції - 510,00 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатом перевірки.

Ухвалою від 03.11.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.12.2014.

13.11.2014 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, на задоволенні позову наполягає.

26.11.2014 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої станом на 14.11.2014 заборгованість відповідача збільшилась та становить 113097,10 грн.

У судове засідання 02.12.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув. Поштове відправлення, в якому містилась судова повістка, повернувся до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судові повістки надсилались відповідачу на адресу визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 15.01.1993 зареєстрований в якості юридичної особи.

З 13.02.2014 по 14.02.2014 позивачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка відповідача з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом по контракту №104012013-ТВ від 04.01.2012 за період з 04.01.2012 по 12.02.2014, за наслідками якої позивачем було складено акт від 14.02.2014 №168/05-81-22-06-11-1/20329297.

У висновках Акта перевірки зазначено, що відповідачем порушено вимоги:

- ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п. 3 Постанови Правління НБУ від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», не здійснено повернення передоплати або надання послуг в сумі 13675,85 дол.США (116938,09 грн.) нерезидентом «SHELIAK LP» по контракту №104012013-ТВ від 04.01.2012 чим порушено законодавчо встановлений термін розрахунків в іноземній валюті у період з 12.04.2013 по 12.02.2014.;

- п. 1 ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ч. 2 ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про відкладні заходи щодо повернення в України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», п. 3 Наказу МФУ від 25.12.1995 №207, що призвело до порушення строку декларування валютних цінностей, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2013, на 01.10.2013, на 01.01.2014 в сумі 13675,85 дол.США (109311,07 грн.), перерахованих нерезиденту «SHELIAK LP» по контракту №104012013-ТВ від 04.01.2012, по якому на звітну дату перевищено встановлений законодавством термін здійснення цього контракту.

- пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14, пп. 134.1.2 п. 134. 1 ст. 134, п. 151.3 ст. 151, п. 160.2, п. 160.5 ст. 160 ПК України, що призвело до не нарахування, неутримання та несплати до відповідного бюджету податку у сумі 9393,29 грн. до або під час виплати 11.01.2013 нерезиденту «SHELIAK LP» доходу із джерелом його походження в Україні у вигляді фрахту згідно контракту №104012013-ТВ від 04.01.2012.

- пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49, п. 103.9 ст. 103 ПК України, резидентом не надана до позивача звітність за 2013 рік за формою «Додаток ПН до рядка 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» про виплачений нерезиденту «SHELIAK LP» дохід з джерелом його походження із України на виконання контракту №104012013-ТВ від 04.01.2012.

У зв'язку з встановленими зазначеним Актом перевірки порушеннями відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 17.02.2014 №0000052240, яким відповідачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 510,00 грн.; від 17.02.2014 №0000042240, яким відповідачу було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 100675,49 грн.; від 17.02.2014 №0000062240, яким відповідачу було визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 11911,62 грн., в тому числі за основним платежем - 9393,29 грн., за штрафними санкціями - 2518,32 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу 17.02.2014.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання ним доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

Отже, згідно даних обліком картки відповідача, довідки про заборгованість податковий борг відповідача станом на 14.11.2014 складає 510,00 грн. + 100675,49 грн. + 11911,62 грн. = 113097,10 грн.

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не були сплачені.

03.03.2014 позивачем була сформована податкова вимога №353-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 113097,10 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає».

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 03.03.2014 №353-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 113097,10 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за зазначеною адресою не проживає».

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 03.03.2014 №353-25 відкликаною, крім того, наданою позивачем обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога позивача від 03.03.2014 №353-25 є чинною.

Згідно пп. 54.3.3, пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом

Згідно із п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, у зв'язку з неподанням (несвоєчасним поданням) податкової декларації з податку на прибуток відповідачем та у зв'язку з не нарахуванням, неутриманням та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, відповідачем були складені податкові повідомлення-рішення від 17.02.2014 №0000052240, від 17.02.2014 №0000042240, від 17.02.2014 №0000062240 на суми 510,00 грн., 100675,49 грн., 11911,62 грн.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уніком» про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уніком» (код ЄДРПОУ 20329297, зареєстроване: 87549, Донецька область, м. Маріуполь, б-р Шевченко, буд. 91, кв. 52) у банках, які обслуговують цього платника податків, податковий борг у сумі 113097,10 грн. (сто тринадцять тисяч дев'яносто сім гривень 10 коп.) на р/р 31118105700052, код платежу 21081100, отримувач - Маріупольський УК Жовтневого району, код отримувача 37989721, банк - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль